про повернення позовної заяви
13 червня 2025 року Київ № 320/29113/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Київський завод автоматики» про застосування заходів реагування,
до Київського окружного адміністративного суду засобами електронної пошти звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Київський завод автоматики» про застосування заходів реагування.
У силу вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим позовом, суд виходив із такого.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За змістом частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Статус електронного цифрового підпису визначав Закон України «Про електронний цифровий підпис», який втратив чинність із набранням 07.11.2018 чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
За правилами частини четвертої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 17, частини п'ятої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги», органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб'єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Здійснення правосуддя з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки або інших засобів електронної ідентифікації вчиняється в порядку, встановленому законом.
У свою чергу положення частин першої, четвертої, дванадцятої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Частинами сьомою, восьмою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Зазначені норми права вказують на те, що електронна взаємодія - обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу здійснюється саме з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
За положеннями частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Положеннями пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.
Вища рада правосуддя 04.09.2021 опублікувала оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку та одночасно повідомила, що з початком їх функціонування зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені, зокрема, підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20 та в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19.11.2020 у справі № 855/12305/20 та від 22.12.2022 у справі №640/9207/21.
Отже, подання позовної заяви до суду першої інстанції за допомогою електронної пошти з (або без) використанням електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Указаний висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 13.04.2022 у справі № 160/6213/21, від 18.05.2022 у справі №420/11602/21, від 02.06.2022 у справі № 200/10354/21.
Матеріали справи свідчать, що позовну заяву Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві надіслано до Київського окружного адміністративного суду не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису представника позивача.
Із указаного вбачається, що позивач використав спосіб звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовної заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Аналогічної позиції дотримується Шостий апеляційний адміністративний суд у своїх ухвалах, зокрема, від 14.02.2024 у справі № 320/6483/22, від 04.04.2024 у справі № 320/4785/23, від 03.06.2024 у справі № 320/1117/24 та в інших, а також Верховний Суд в ухвалах від 16.07.2024 у справі № 380/22724/23, від 17.06.2024 у справі № 640/19317/22, від 18.04.2024 у справі № 260/4588/23 та в інших.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 22.12.2022 у справі №640/9207/21, від 08.07.2020 у справі № 813/3256/18 та від 12.08.2020 у справі №160/1156/19, обмеження, що пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через «Електронний кабінет», є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Відтак, позовну заяву, подану Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві в електронній формі, не можна вважати такою, що підписана заявником, оскільки вона була направлена на адресу електронної пошти суду без використання підсистеми «Електронний суд».
Аналогічний правовий висновок щодо необхідності повернення процесуальних документів, поданих до суду електронною поштою, а не з використанням підсистеми «Електронний суд», викладено Верховним Судом, зокрема у постановах: від 13.11.2019 у справі №160/7227/19, від 25.11.2019 у справі №160/7439/19, від 27.01.2020 у справі №160/2171/19, від 19.11.2020 у справі №855/12305/20, ухвалах від 05.01.2021 у справі №560/1192/20, від 04.01.2021 у справі №160/5093/20, від 30.12.2020 у справі №640/2923/20, від 29.12.2020 у справі №260/1714/20 та інших, а також у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі № 320/15824/23, в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 320/14997/21 та в інших.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а подана засобами електронної пошти, суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
Керуючись статтями 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.