13 червня 2025 року № 320/8703/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови у перерахунку та виплаті неврахованої частини одноразової грошової допомоги при звільненні внаслідок втрати працездатності на підставі довідки про грошове забезпечення Головного управління Національної поліції від 16.06.2022 №224;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити перерахунок на підставі довідки про грошове забезпечення Головного управління Національної поліції від 16.06.2022 №224, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та виплатити різницю недоотриманої частини одноразової грошової допомоги при звільненні внаслідок втрати працездатності ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2019 №260, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 на підставі довідки Головного управління Національної поліції від 16.06.2022 №224, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2023, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не включення до складу місячного грошового забезпечення для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 виплаченої йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування виплаченої додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
12.06.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 в частині того, яку саме суму одноразової грошової допомоги зобов'язаний відповідач виплатити позивачу.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.03.2020 у справі №240/4946/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88602338).
Верховний Суд в ухвалах від 26.02.2019 у справі №802/1961/17-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80109842) та від 17.01.2019 у справі №802/2257/17-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79272590) зазначив, що виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Отже, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Верховний Суд у постановах від 20.02.2019 у справі №814/907/16, від 01.09.2020 у справі № 806/984/18 та від 24.02.2024 у справі №380/3108/23 зазначив, що за загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
З вказаної заяви слідує, що потреба у роз'ясненні судового рішення в частині того, яка саме сума одноразової грошової допомоги має нарахувати відповідач ОСОБА_1 на підставі судового рішення.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив про те, що Головним управлінням Національної поліції в Київській області нараховано позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 21097,00 грн.
Проте, за розрахунком позивача розмір одноразової грошової допомоги за березень становить 97500,00 грн., а за квітень - 81975,57 грн.
Між тим, у чому полягають або чим зумовлені труднощі з розумінням змісту резолютивної частини судового рішення і яким чином це перешкоджає виконанню цього судового рішення відповідач не пояснив.
Із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання судового рішення, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України.
Із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання судового рішення, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України.
Крім того, суд зазначає, що спірні правовідносини у справі стосувалися питання включення до складу місячного грошового забезпечення позивача для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні виплаченої йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Отже, питання правильності визначення контролюючим органом суми одноразової грошової допомоги при звільненні не охоплюється спірними правовідносинами.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення відмовити.
2. Копію ухвали (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.