13 червня 2025 року м. Київ справа №320/19986/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, у якому просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Nє2262-XII на підставі документів, поданих уповноваженим структурним підрозділом Служби безпеки України, зареєстровані в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві 07.03.2023 за Nє1602/5, що викладено у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Nє 23537-23854/Я-02/6-2600/22 від 29 березня 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,) пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Nє2262-XII на підставі поданих уповноваженим структурним підрозділом Служби безпеки України документів, з дня подання заяви про призначення пенсії - 07 березня 2023 року, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою встановленої форми про подання матеріалів для призначення пенсії. Однак, відповідачем протиправно відмовлено у прийнятті заяви та підготовці документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років на умовах, визначених пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обґрунтовуючи таку відмову відсутністю права на призначення пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 відкрито провадження в справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив про відсутність підстав для оформлення матеріалів для призначення позивачу пенсії за вислугу років через відсутність необхідного розміру вислуги років, що передбачено пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Розглянувши подані документи і матеріали оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши на підставі положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд, -
ОСОБА_1 , громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в період з 20.06.2003 по 17.01.2022 проходив військову службу в органах Служби безпеки України на посадах осіб офіцерського складу, та звільнений з військової служби у військовому званні полковника.
Наказом по особовому складу НОМЕР_2 /дск від 12.01.2022, полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом "а" пункту 61 та підпунктом "г" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Служби безпеки України, виключивши його зі списків особового складу з 17 січня 2022 року.
Згідно із зазначеним витягом з наказу вислуга років позивача на день звільнення становить: календарна - 23 роки 06 місяців 23 дні, пільгова - 04 роки 07 місяців 14 днів (загальна 28 років, 02 місяці 07 днів).
У грудні 2022 року позивач звернувся до Служби безпеки України із заявою щодо оформлення та направлення до пенсійного органу матеріалів для призначення пенсії за вислугу років (копія заяви додається).
Листом Nє 2600-0203-8/58802 від 29.03.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про те, що ним розглянуто документи, які надійшли від уповноваженого структурного підрозділу Служби безпеки України, зареєстровані у відповідача 07.03.2023 за Nє1602/5, щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку зі звільненням з військової служби та наявності 23 календарних років 06 місяців 23 днів служби (пільгова вислуга 28 років 02 місяців 07 днів).
При цьому, листом відповідач повідомив про відмову у призначенні пенсії за вислугою років з підстав відсутності необхідного розміру вислуги років в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Пунктом «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-Х1І (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Пунктом "а" ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" ст. 1 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховується військова служба.
Частиною другою статті 17 Закону №2262-XII встановлено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Частиною 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ передбачено, що при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Водночас, ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, ст. 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а ст. 17-1 цього ж Закону зауважено, що саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відтак, Закон №2262-ХІІ сам по собі не встановлює порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом. Пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років встановлюються Урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Таким нормативним актом є постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 року №393 (далі - Постанова №393).
Даною постановою № 393 визначено, серед іншого, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям - особам офіцерського складу. Зазначена постанова є підзаконним нормативно-правовим актом мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
- один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції (абзац 7 підпункту "а");
- один місяць служби за півтора місяця на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України (абзац 10 підпункту "в").
З вказаної постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах. При цьому, пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону N 2262-XII.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, які ухвалені за подібних правовідносин. При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 року у справі №295/6301/17. Верховний Суд зазначив про необґрунтованість висновку про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
При цьому, Верховний Суд вказав на правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а щодо застосування статей 12, 17 Закону №2262-XII, у якій наголошено на необхідності врахування приписів підзаконних нормативно-правових актів при обчисленні вислуги років для призначення пенсії; цей висновок враховано під час зарахування позивачу пільгового стажу.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а наголосив на необхідності застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності. Зазначений принцип встановлює гарантування необхідності стабільного та несуперечливого правового статусу особи. У контексті спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає, що особа, реалізовуючи своє конституційне право на працю, обираючи певний вид професійної діяльності, повинна бути обізнана із умовами праці та привілеями, які вона отримує при цьому. Законні очікування особи полягають у тому, щоб у випадках, коли особа, спираючись на конституційні приписи, очікує, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до цих норм, законні очікування будуть реалізовані та захищені.
Таке правове регулювання та наведені вище правові висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють дійти до переконання, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-XII і положенням цього Закону не суперечить.
Статтею 1 Закону №2262-XII передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон №2262-XII як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262-XII вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом №2262-XII календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-XII пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII.
За наслідками розгляду справи №480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 року зробив наступні правові висновки:
- в цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
- для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
Судом встановлено, що вислуга років позивача на день звільнення станом на 17.01.2022 року становить:
- календарна - 23 роки 06 місяців 23 дні;
- в пільговому обчисленні - 04 роки 07 місяців 14 днів;
- всього: 28 років 02 місяці 07 дні.
При цьому, період часу 04 роки 07 місяців 14 днів (пільгова вислуга) є календарною одиницею виміру та повинен бути врахований до "вислуги років", яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону №2262-XII та Постанови №393, разом із визначеним (визнаним відповідачем) періодом часу - 23 роки 06 місяців 23 дні.
Отже, на дату виключення з особового складу 17.01.2022 року позивач мав вислугу більше 25 календарних років, а саме 28 років 02 місяці 07 дні, що вказує на те, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-XII.
Таким чином, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначенні пенсії позивачу за вислугу років відповідно до п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», викладену в листі № 23537-23854/Я-02/6-2600/22 від 29 березня 2023 року, є протиправною та підлягає скасуванню.
Визначаючи щодо дати, з якої необхідно здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за вислугу років, суд зазначає таке.
Порядок призначення пенсій згідно з Законом України № 2262 врегульовано в розділі VI.
Так, статтею 48 вказаного закону визначено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз'яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.
Статтею 49 Закону №2262 визначено органи, які призначають пенсію, та строки розгляду документів про її призначення. Так, встановлено, що пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
У свою чергу ст. 50 Закону №2262 врегульовано строки призначення пенсії відповідно до цього Закону.
Так, згідно з п. "б " ч. 1 пенсії призначаються: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення;
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Відповідно до пп. 6, 17, 18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.
У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
У свою чергу, згідно з пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1 , заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом ( 2262-12 ), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Таким чином, суд констатує, що в силу вимог п. "б" ч. 1 та ч. 3 ст. 50 Закону України пенсія має бути призначена з наступного дня після звільнення зі служби, але не раніше того дня, по який сплачено грошове забезпечення. Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Відповідно до досліджених судом доказів, остаточною датою закінчення проходження військової служби вважається 17.01.2022.
Отже, вимога позивача щодо призначення пенсії за вислугу років на підставі статті 12 Закону України №2262-ХІІ з 11.09.2021 підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір", тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Nє2262-XII, викладену у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Nє 23537-23854/Я-02/6-2600/22 від 29 березня 2023 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,) пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Nє2262-XII, з дня подання заяви про призначення пенсії - 07 березня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.