про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
12 червня 2025 року №361/9263/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання незаконним рішення житлової комісії щодо зняття з квартирного обліку та його скасування, зобов'язання поновлення на квартирному обліку,
встановив:
Зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Броварський міськрайонний суд Київської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання незаконним рішення житлової комісії щодо зняття з квартирного обліку та його скасування, зобов'язання поновлення на квартирному обліку, у якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом від 16 вересня 2021 року № 3;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити його з членами сім'ї на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, з 14 листопада 2000 року за тим самим порядковим номером, що існував на момент зняття з такого обліку.
Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Броварського міськрайонного суду Київської області для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Дутчак І. М.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.04.2023 ухвалено адміністративний позов задовольнити. Визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 оформлене протоколом №3 від 16 вересня 2021 року, затверджене п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20 вересня 2021 року №367, про виключення прапорщика запасу ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 (чотири) особи, на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, з 14 листопада 2000 року за тим же порядковим номером, що існував на момент зняття з такого обліку.
У подальшому, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Постановою Київського апеляційного суду від 06.02.2024 колегія суддів постановила апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2023 року залишити без змін.
Надалі, у квітні 2024 року Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, а справу направити на новий розгляд за встановленою підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 26.03.2025 постановив касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року скасувати. Провадження у справі закрити.
Так, ухвалою від 07.05.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив справу № 361/9263/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання незаконним рішення житлової комісії щодо зняття з квартирного обліку та його скасування, зобов'язання поновлення на квартирному обліку передати для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Таким чином, супровідним листом Управління забезпечення роботи третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.05.2025 № 2918/0/223-25 адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання незаконним рішення житлової комісії щодо зняття з квартирного обліку та його скасування, зобов'язання поновлення на квартирному обліку направлено на розгляд до Київського окружного адміністративного суду та отримано судом 10.06.2025 (вх. № 30039).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Окремо суд вважає необхідним зазначити, що дану позовну заяву фактично передано судді для розгляду 12.06.2025 року.
Щодо прийняття позовної заяви до розгляду та форми судового провадження.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір виник із публічно-правових відносин. Відповідач у спірних правовідносинах наділений владними управлінськими повноваженнями щодо прийняття рішень, які безпосередньо впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій, пов'язаних із забезпеченням житлом, на підставі його особливого статусу.
Позовна заява відповідає вимогам ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав, установлених ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, згідно ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено.
Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Беручи до уваги наведене вище, суд здійснює розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами без проведення судового засідання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі на даний час свідчить про необхідність вирішення лише питань права, а згідно практики Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 року у справі «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01), у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського Суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання.
Разом з тим, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на зазначене, враховуючи значення даної справи для сторони, обраний та чітко сформульований спосіб захисту, предмет спору та характер спірних правовідносин, відсутність необхідності на цій стадії допиту свідків або призначення експертизи, незначну кількість сторін, відсутність суспільного інтересу та відсутність заперечень позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає, що відповідна справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Окрім цього, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає за необхідне надати учасникам справи можливість подати додаткові пояснення по суті спору. З огляду на значний проміжок часу, що минув з моменту подання позову, виникає потреба в уточненні актуальних обставин справи, позицій сторін та доказової бази. Це сприятиме повному і всебічному з'ясуванню обставин спору, реалізації принципів змагальності та забезпеченню об'єктивного розгляду справи.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 12, 19, 160, 161, 171, 241, 248, 256, 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання незаконним рішення житлової комісії щодо зняття з квартирного обліку та його скасування, зобов'язання поновлення на квартирному обліку.
Відкрити провадження у адміністративній справі за вказаним позовом.
Розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Учасникам справи направити копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Запропонувати учасникам справи протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали, подати до суду додаткові пояснення по суті спору із доказами їх направлення іншим учасникам справи, з метою уточнення позиції сторін та повного з'ясування обставин справи.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.