про залишення позовної заяви без руху
12 червня 2025 року м. Київ № 320/27213/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Зінов'єву А.Ю. звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №60 від 26.01.2025 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення «сувора догана», позбавлення його преміювання у розмірі 100% за лютий 2025 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення за лютий 2025 року та сплатити на користь ОСОБА_1 100% преміювання за лютий 2025 року.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено окремий строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а саме встановлений місячний строк звернення.
Предметом спору в даній справі є оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2025 щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення.
Відтак, враховуючи встановлений законодавцем місячний строк звернення до суду у вказаній категорії справ, останнім днем звернення до суду щодо оскарження вказаного наказу є 27.02.2025.
Водночас, вказана позовна заява була подана засобами поштового зв'язку 24.05.2025, тобто з порушенням строку, визначеного частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
До позовної заяви не додано заяву про визнання поважними причини пропуску вказаного строку з доказами на їх підтвердження, а повідомлені в позові обставини суд не визнає поважними причинами пропуску вказаного строку, з огляду на таке.
У позові представник стверджує, що позивач не ознайомлювався під особистий підпис з матеріалами службового розслідування та оскаржуваним наказом. Як стверджує представник, позивач про притягнення його до дисциплінарної відповідальності дізнався лише з відповіді відповідача - 1 на адвокатський запит, а копія оскаржуваного наказу була отримана 02.05.2025, як відповідь на адвокатський запит №15 від 07.04.2025.
Із посиланням на недобросовісну поведінку відповідача, просив уважати причини пропуску строку звернення до суду поважними.
Суд констатує, що місячний строк звернення до суду обчислюється не з дня отримання відповідей на неодноразові адвокатські запити представника, а з дня, коли ОСОБА_1 дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваним наказом від 26.01.2025.
Оскільки позивачу вже станом на 12.03.2025 (день складення адвокатського запиту щодо нарахування позивачу грошового забезпечення за лютий 2025 року) було відомо про порушення його прав, суд не визнає поважними повідомлені представником причини пропуску строку звернення до суду, оскільки із цим позовом звернулися 24.05.2025, а вже станом на 12.03.2025 позивачеві було достеменно відомо про порушення його прав (отримання грошового забезпечення за лютий 2025 рік у зменшеному розмірі).
Позивач не був позбавлений можливості одразу звернутися з позовом до суду, у тому числі й в межах місячного строку, починаючи з 12.03.2025 в особі його представника після отримання грошового забезпечення у зменшеному розмірі, із клопотанням про витребування відповідних доказів судом, у т.ч. й оскаржуваного наказу.
У позовній заяві взагалі не зазначено про момент обізнаності позивача про порушення його прав до звернення за правовою допомогою, що свідчить про недобросовісне користування належними позивачу процесуальними правами, та приховування від суду дійсних обставин і подій, що мали місце до 24.05.2025 у контексті оскаржуваних дій та наказу.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин та доказів на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Крім того, відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зауважує, що під «змістом позовних вимог» розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, як і суб'єктний склад учасників справи, оскільки суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
У позовній заяві у якості відповідачів також визначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте, відповідно до прохальної частини позову вимоги до них відсутні.
Відтак, позивачу слід визначити належних відповідачів по справі, оскільки від юридично правильного сформованого змісту позовних вимог до належного відповідача залежить ефективність судового захисту.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин та доказів на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України;
- уточненої позовної заяви (у кількості, відповідно до учасників справи), зокрема із визначенням належних відповідачів по справі.
Керуючись 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.