про повернення позовної заяви
12 червня 2025 року м. Київ № 320/23065/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ТД" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО ТД" звернулось до суду з позовом:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.07.2022 № 7037452/43866017;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну №14 від 30.04.2022, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКО ТД", датою її фактичного подання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
В ухвалі суду від 13.05.2025 вказано, що для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або обґрунтовану заяву про дотримання строків звернення до суду з наданням відповідних доказів.
Позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначено, що з 24 лютого 2022 року і на момент подачі позовної заяви, через військову агресію російської федерації проти України, постійними оголошеннями повітряної тривоги, ракетними обстрілами, перебоями з постачанням електроенергії та неможливістю забезпечити працівників безпечними умовами праці, як на своїх робочих місцях в офісі, так і віддалено (неможливість забезпечити безперебійне віддалене підключення до своїх робочих місць працівників, які працюють із дому, виїхали з м. Києва та/або з території України), з 01.03.2022 і до закінчення в державі воєнного стану, позивач був змушений запровадити у себе на підприємстві дистанційну роботу працівників. Ракетні обстріли здійснюються періодично і продовжуються до сьогоднішнього дня, відповідно працівники позивача працюють віддалено, що унеможливлює або значно ускладнює своєчасну комунікацію між ними в плані підготовки, оформлення, підписання необхідних документів, їх копій.
Згідно зі статтею 122 КАС України:
позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);
для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої);
для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх справ, свобод чи інтересів (частина третя);
якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта).
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Суд зазначає, що у постанові від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 в справі № 640/46/19, від 17.02.2019 у справі № 813/4921/17 у частині, згідно якого положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.
Правова позиція Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 1.380.2019.006119 полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Таким чином, колегія суддів Верховного Cуду в справі № 1.380.2019.006119 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і три місяці у разі досудового порядку вирішення спору та шестимісячний строк звернення до суду у разі якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки та шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач скористався процедурою досудового порядку вирішення спору та оскаржив рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.07.2022 № 7037452/43866017 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 30.04.52022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті чого отримав рішення за результатами розгляду скарги від 13.09.2022 №41368/43866017/2.
Тобто, перебіг строку звернення до суду розпочався з 13.09.2022, в той час як позовну заяву до суду подано 05.05.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Суд відзначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач посилається на запровадження в Україні воєнного стану та дистанційну роботу працівників товариства.
Щодо питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, то вказане питання було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04.04.2023 у справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 у справі №496/4633/18, від 23.12.2022 у справі № 760/5369/19, від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, від 02.06.2022 у справі у №757/30991/18-а.
Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Віддалена/дистанційна робота працівників товариства не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку.
Крім того, запровадження внутрішніх організаційних процедур є цілком суб'єктивною обставиною, яка повністю залежить від волі позивача та не є підставою для поновлення строку.
Суд погоджується з доводами позивача, що повітряні тривоги ускладнюють роботу, втім посилання на цю обставину не може бути поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру.
Особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Крім того, з КП «ДСС» судом встановлено, що ТОВ «НІКО ТД» з квітня 2024 року неодноразово зверталося до Київського окружного адміністративного суду із позовними заявами.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, ураховуючи пропуск встановленого законом місячного строку звернення до суду з даним позовом та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.
Керуючись статтею 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ТД" про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ТД" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали
Суддя Білоус А.Ю.