13 червня 2025 року Київ справа №320/9980/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ПРОМ ГРУП» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ПРОМ ГРУП» (далі також - ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП», позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі також - ГУ ДПС у Київській області, відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 25 червня 2021 року №13199/10-36-07-16;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 25 червня 2021 року №13202/10-36-07-16.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.
У судовому засіданні суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2021 позивачем від ГУ ДПС у Київській області отримано акт від 03.06.2021 № 8377/10-36-07-16/39810010 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЮНІОН» (код за ЄДРПОУ 3109357) за період з 01.07.2020 по 31.07.2020, ТОВ «ТК СІНТЕЗ ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 35636403) за період з 01.07.2020 по 31.07.2020, ТОВ «ТРАСТ 2020» (код за ЄДРПОУ 43525732) за період з 01.07.2020 по 30.09.2020 та з 01.11.2020 по 30.11.2020, ТОВ «ДАТА СІСТЕМ» (код за ЄДРПОУ 42934096) за період з 01.08.2020 по 31.08.2020, ТОВ «ТЕНПРОМ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 42934101) за період з 01.08.2020 по 31.08.2020, ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 43649904) за період з 01.09.2020 по 30.09.2020, ТОВ «РІВНЕ МОТОРС» (код за ЄДРПОУ) за період з 01.11.2020 по 30.11.2020.
Відповідно до висновку Акту перевірки, позивачем було порушено: п. 44.1 ст. 44, п. 195.1 ст. 185, п 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за вересень 2020 року на суму - 139 887 грн, за листопада 2020 на суму - 1 255 426 грн., та заниження податку на додану вартість за серпень 2020 року на суму 458 515 грн. та вересень 2020 на суму 1 489 036 грн.
Порушення, зазначені у Акті перевірки, стосуються взаємовідносин позивача з ТОВ «ТРАСТ 2020», відносно взаємовідносин з іншими контрагентами у відповідача зауваження відсутні.
25.06.2021 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 13199/10-36-07-16 (встановлено суму завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ у розмірі 1 395 313, 00 грн) та № 13202/10-36-07-16 (визначено грошове зобов'язання позивача з ПДВ у розмірі 1 947 551, 00 грн та визначено позивачу штраф у розмірі 486 888, 00 грн.).
Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2020 між позивачем та ТОВ «ТРАСТ 2020» укладено Договір поставки № 01/07/20Т.
Відповідно до п. 1.1. Договору поставки № 01/07/20Т в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити будівельні матеріали.
Згідно з п. 1.2. Договору поставки № 01/07/20Т асортимент, кількість та ціна Товару, що підлягає поставці згідно умов даного Договору зазначається у видаткових накладних.
На виконання своїх зобов'язань визначених Договором поставки № 01/07/20Т ТОВ «ТРАСТ 2020» поставило Позивачу товар, на підтвердження чого позвиачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні № 208 від 17.08.2020, № 202 від 17.08.2020, № 205 від 17.08.2020, № 209 від 18.08.2020, № 210 від 19.08.2020, № 211 від 20.08.2020, № 212 від 21.08.2020, № 204 від 22.08.2020, № 215 від 22.08.2020, № 201 від 26.08.2020, № 214 від 26.08.2020, № 207 від 26.08.2020, № 217 від 27.08.2020, № 216 від 27.08.2020, № 248 від 16.09.2020, № 249 від 16.09.2020, № 247 від 17.09.2020, № 245 від 17.09.2020, № 250 від 21.09.2020, № 254 від 24.09.2020, № 246 від 28.09.2020,. № 2419 від 03.11.2020, № 2418 від 02.11.2020, № 2436 від 25.11.2020.
Відповідно до п. 4.1. Договору поставки № 01/07/20Т розрахунки за Товар проводяться Замовником протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання Товару на підставі виставленого рахунку на оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
На виконання вказаного обов'язку ТОВ «ТРАСТ 2020» виставило позивачу рахунки, на підтвердження чого позивачем надано суду рахунки №30 від 16.09.2020, №31 від 16.09.2020, №32 від 17.09.2020, №33 від 17.09.2020, №35 від 21.09.2020, №39 від 24.09.2020, №34 від 28.09.2020, №52 від 03.11.2020, №62 від 25.11.2020.
15.06.2020 року між позивачем та ТОВ «ТРАСТ 2020» укладено Договір поставки №15/06/20.
Відповідно до п. 1.1. Договору поставки №15/06/20 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити Товар, а саме: асфальтобетонні суміші в асортименті.
Згідно з п. 1.2. Договору поставки №15/06/20 асортимент, кількість та ціна Товару, що підлягає поставці згідно умов даного Договору зазначається у видаткових накладних.
На виконання своїх зобов'язань визначених Договором поставки № 15/06/20 ТОВ «ТРАСТ 2020» поставило Позивачу товар, на підтвердження чого позивачем надано суду №186 від 04.07.2020, №190 від 16.07.2020, № 193 від 01.08.2020, №213 від 17.08.2020, №203 від 22.08.2020, №251 від 21.09.2020, №252 від 22.09.2020, №255 від 25.09.2020, №253 від 24.09.2020, №256 від 26.09.2020, №2438 від 27.11.2020, №2439 від 28.11.2020, №2437 від 26.11.2020, №2428 від 22.11.2020, №2427 від 21.11.2020, №2426 від 20.11.2020, №2425 від 19.11.2020, №2424 від 18.11.2020, №2423 від 17.11.2020, №2422 від 16.11.2020, №2421 від 16.11.2020, №2420 від 11.11.2020.
Відповідно до п. 4.1. Договору поставки №15/06/20 розрахунки за Товар проводяться Замовником протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання Товару на підставі виставленого рахунку на оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
На виконання вказаного обов'язку ТОВ «ТРАСТ 2020» виставило позивачу рахунки, копії яких додано до матеріалів справи: № 36 від 21.09.2020, № 37 від 22.09.2020, № 40 від 25.09.2020, № 38 від 24.09.2020, № 41 від 26.09.2020, № 61 від 22.11.2020, № 60 від 21.11.2020, № 59 від 20.11.2020, № 58 від 19.11.2020, № 57 від 18.11.2020, № 56 від 17.11.2020, № 55 від 16.11.2020, № 53 від 16.11.2020, № 54 від 11.11.2020.
Окрім цього, факт поставки ТОВ «ТРАСТ 2020» Товару по Договору поставки №01/07/20Т та Договору поставки № 15/06/20, на думку позивача, підтверджується товарно- транспортними накладними № 4 від 04.07.2020, № 2 від 04.07.2020, № 8 від 06.07.2020, № 12 від 06.07.2020, № 15 від 06.07.2020, № 17 від 07.07.2020, № 19 від 07.07.2020, № 24 від 17.07.2020, № 29 від 17.07.2020, № 32 від 18.07.2020, № 36 від 18.07.2020, № 38 від 19.07.2020, № 41 від 19.07.2020, № 32 від 16.07.2020, № 22/1 від 16.07.2020, № 26 від 17.07.2020, № 28 від 17.07.2020, № 34 від 18.07.2020, № 37 від 19.07.2020, № 31 від 18.07.2020, № 23 від 17.07.2020, № 42 від 19.07.2020, № 39 від 19.07.2020, № 35 від 18.07.2020, № 33 від 18.07.2020, № 27 від 17.07.2020, № 25 від 17.07.2020, № 45 від 20.07.2020, № 44 від 20.07.2020, № 43 від 19.07.2020, № 40 від 19.07.2020, № 25 від 02.08.2020, № 20 від 01.08.2020, № 15 від 01.08.2020, № 10 від 01.08.2020, № 5 від 01.08.2020, № 56 від 03.08.2020, № 51 від 03.08.2020, № 46 від 03.08.2020, № 41 від 03.08.2020, № 36 від 32.08.2020, № 34 від 02.08.2020, № 29 від 02.08.2020, № 24 від 02.08.2020, № 19 від 01.08.2020, № 14 від 01.08.2020, № 9 від 01.08.2020, № 4 від 01.08.2020, № 54 від 03.08.2020, № 49 від 03.08.2020, № 44 від 03.08.2020, № 39 від 03.08.2020, № 36/1 від 02.08.2020, № 32 від 02.08.2020, № 27 від 02.08.2020, № 22 від 02.08.2020, № 17 від 01.08.2020, № 12 від 01.08.2020, № 7 від 01.08.2020, № 2 від 01.08.2020, № 1 від 01.08.2020, № 55 від 03.08.2020, № 50 від 03.08.2020, № 45 від 03.08.2020, № 40 від 03.08.2020, № 37/2 від 02.08.2020, № 33 від 02.08.2020, № 28 від 02.08.2020, № 23 від 02.08.2020, № 18 від 01.08.2020, № 13 від 31.08.2020, № 8 від 01.08.2020, № 3 від 01.08.2020, № 57 від 03.08.2020, № 52 від 03.08.2020, № 47 від 03.08.2020, № 42 від 03.08.2020, № 37 від 02.08.2020, № 35 від 02.08.2020, № 30 від 02.08.2020, № 26/1 від 02.08.2020, № 53 від 03.08.2020, № 48 від 03.08.2020, № 43 від 03.08.2020, № 38 від 03.08.2020, № 31 від 02.08.2020, № 26 від 02.08.2020, № 16 від 31.08.2020, № 21 від 02.08.2020, № 11 від 01.08.2020, № 6 від 01.08.2020, № 151 від 24.08.2020, № 150 від 24.08.2020, № 149 від 24.08.2020, № 147 від 23.08.2020, № 142 від 22.08.2020, № 138 від 21.08.2020, № 133 від 21.08.2020, № 128 від 21.08.2020, № 123 від 21.08.2020, № 118 від 20.08.2020, № 113 від 20.08.2020, № 108 від 20.08.2020, № 103 від 20.08.2020, № 98 від 19.08.2020, № 93 від 19.08.2020, № 88 від 19.08.2020, № 85 від 18.08.2020, № 80 від 18.08.2020, № 75 від 18.08.2020, № 68 від 17.08.2020, № 58 від 17.08.2020, № 120 від 20.08.2020, № 115 від 20.08.2020, № ПО від 20.08.2020, № 105 від 20.08.2020, № 140 від 21.08.2020, № 135 від 21.08.2020, № 130 від 21.08.2020, № 125 від 21.08.2020, № 100 від 19.08.2020, № 95 від 19.08.2020, № 90 від 19.08.2020, № 84 від 18.08.2020, № 79 від 18.08.2020, № 74 від 18.08.2020, № 70 від 17.08.2020, № 64 від 17.08.2020, № 60 від 17.08.2020, № 148 від 24.08.2020, № 143 від 22.08.2020, № 139 від 21.08.2020, № 134 від 21.08.2020, № 129 від 21.08.2020, № 124 від 21.08.2020, № 119 від 20.08.2020, № 109 від 20.08.2020, № 104 від 20.08.2020, № 99 від 19.08.2020, № 94 від 19.08.2020, № 89 від 19.08.2020, № 83 від 18.08.2020, № 78 від 18.08.2020, № 73 від 18.08.2020, № 69 від 17.08.2020, № 64 від 17.08.2020, № 59 від 17.08.2020, № 146 від 22.08.2020, № 145 від 22.08.2020, № 144 від 22.08.2020, № 141 від 21.08.2020, № 136 від 21.08.2020, № 131 від 21.08.2020, № 126 від 21.08.2020, № 121 від 20.08.2020, № 116 від 20.08.2020, № 111 від 20.08.2020, № 106 від 20.08.2020, № 101 від 19.08.2020, № 96 від 19.08.2020, № 91 від 19.08.2020, № 82 від 18.08.2020, № 77 від 18.08.2020, № 72 від 18.08.2020, № 71 від 17.08.2020, № 66 від 17.08.2020, № 61 від 17.08.2020, № 137 від 21.08.2020, № 132 від 21.08.2020, № 127 від 21.08.2020, № 122 від 21.08.2020, № 117 від 20.08.2020, № 112 від 20.08.2020, № 107 від 20.08.2020, № 102 від 20.08.2020, № 97 від 19.08.2020, № 92 від 19.08.2020, № 87 від 19.08.2020, № 86 від 18.08.2020, № 81 від 18.08.2020, № 76 від 18.08.2020, № 67 від 17.08.2020, № 62 від 17.08.2020, № 57 від 17.08.2020, № 1 від 21.09.2020, № 4 від 21.09.2020, № 7 від 21.09.2020, № 10 від 21.09.2020, № 13 від 22.09.2020, № 15 від 22.09.2020, № 17 від 22.09.2020, № 19 від 24.09.2020, № 22 від 24.09.2020, № 25 від 24.09.2020, № 28 від 25.09.2020, № 29 від 26.09.2020, № ЗО від 26.09.2020, № 31 від 26.09.2020, № 2 від 21.09.2020, № 5 від 21.09.2020, № 8 від 21.09.2020, № 11 від 21.09.2020, № 14 від 22.09.2020, № 16 від 22.09.2020, № 18 від 22.09.2020, № 20 від 24.09.2020, № 23 від 24.09.2020, № 26 від 24.09.2020, № 3 від 21.09.2020, № 6 від 21.09.2020, № 9 від 21.09.2020, № 12 від 21.09.2020, № 21 від 24.09.2020, № 24 від 24.09.2020, № 24 від 24.09.2020.
Позивач на виконання свого обов'язку щодо оплати поставленого товару здійснив його оплату, на підтвердження чого позивач надав суду платіжні доручення № 277 від 18.08.2020, № 278 від 18.08.2020, № 279 від 18.08.2020, № 280 від 18.08.2020, № 281 від 18.08.2020, №7471 від 17.09.2020, № 7478 від 17.09.2020, № 7477 від 17.09.2020, № 7479 від 17.09.2020, № 7476 від 17.09.2020, № 7472 від 17.09.2020, № 7466 від 17.09.2020, № 7470 від 17.09.2020, № 7476 від 17.09.2020, № 7473 від 17.09.2020, № 7474 від 17.09.2020, № 7475 від 17.09.2020 № 7520 від 18.09.2020, № 1086 від 10.11.2020, № 1087 від 10.11.2020, № 8874 від 13.11.2020, № 8873 від 13.11.2020, № 8875 від 13.11.2020, № 8877 від 13.11.2020, № 8876 від 13.11.2020, № 8878 від 13.11.2020.
Сплачені за вказаними вище договорами з його контрагентом кошти були включені позивачем до складу податкового кредиту у періодах, що перевірялись контролюючим органом.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.
При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов'язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.
За наслідком здійснення аналізу наданих документів, суд звертає увагу на таке.
За результатом аналізу наданих товарно-транспортних накладних, встановлено наявність численних недоліків, які позбавляють можливості підтвердити і розкрити суть здійснених операцій, а саме:
1. Пунктом навантаження у них визначено м. Мирноград.
Разом з тим, адреса вказана некоректно, оскільки зазначена не в повному обсязі, а відтак неможливо встановити звідки фактично здійснювалась відвантаження товару;
2. Автомобільним перевізником визначено ТОВ «БУДРЕСУР».
Разом з тим, позивачем ні до перевірки ні до суду не було надано договір укладений з ТОВ «БУДРЕСУР» на поставку товару;
3. Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) товар Литвиненко.
Разом з тим, позивачем ні до перевірки ні до суду не було надано документів, що підтверджують повноваження Литвиненко на право підпису від імені ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП». Крім того не було надано документів, щодо відрядження відповідного працівника до пункту розвантаження товару для отримання останнього.
Враховуючи вищевказане, факт перевезення товару (будівельні матеріали) за договором поставки № 01/07/20Т від 01.07.2020 підтвердити неможливо через відсутність належним чином оформлених підтверджуючих документів (товарно-транспортні накладні на відповідну номенклатуру товару).
Крім того, згідно договору поставки № 15/06/20 від 15.06.2020, укладеному ТОВ «Траст 2020» (Постачальник), в особі директора Логвінова Віталія Віталійовича, з ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» (Замовник), в особі директора Мусієнко Дмитра Володимировича, предметом якого є: Постачальник, в порядку та на умовах визначених цим договором, зобов'язується поставляти та передавати у власність Замовника, а Замовник зобов'язується приймати і оплатити Товар, а саме асфальтобетонні суміші в асортименті.
За результатом аналізу наданих товарно-транспортних накладних, встановлено наявність чисельних недоліків, які позбавляють можливості підтвердити і розкрити суть здійснених операцій, а саме у графі номенклатура товару зазначено «суміш асфальтобетонна дрібнозерниста тип Б, марка 1», однак у видаткових накладних з тим же контрагентом за аналогічний період зазначена зовсім інша номенклатура, а саме: суміш ЩПС-7 С7.
Крім того, у позивачем не надано суду договори з автоперевізником, який зазначений у товарно-за транспортних накладних за вказаним договором. Також відсутні докази розрахунків з даним перевізником.
Також, у п.5.1 договору поставки постачальник здійснює поставку товару після здійснення замовником попередньої заявки на товар.
Суд звертає увагу на те, що вищевказані заявки у позивачем долучені до матеріалів справи не були.
Також, платіжні доручення позивача, які додані до матеріалів справи, не завірені належним чином, та на яких відсутні штампи або печатки відповідного банку. Крім того, у даних платіжних дорученнях у призначені платежу зазначені послуги які не стосуються господарських взаємовідносин, які перевірялися та зазначені у акті перевірки.
Разом з тим, як вже зазначалось стосовно іншого договору позивача з його контрагентом, позивачем ні до перевірки ні до суду не було надано документів, що підтверджують повноваження Литвиненка права підпису від імені ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» у первинних документах, які надані до матеріалів справи.
На підставі зазначеного, суд зазначає про відсутність у позивача видаткових накладних, товарно-транспортних окладних оформлених належним чином, сертифікатів якості продукції, довіреностей на осіб, які отримували продукцію, довіреностей на осіб, які здійснювали перевезення товару, відомостей щодо розвантаження та завантаження придбаного товару, реєстрації заїзду та виїзду автомобілів, документів які підтверджують місце зберігання товару, відомостей щодо перевірки кількості та якості товару, що є підтвердженням відсутності факту здійснених господарських операцій.
Отже реальний характер господарських операцій при виконанні вказаних вище договорів не підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.
Сукупність наведених обставин не дає суду змогу встановити реальний характер господарських зобов'язань, що за словами позивача мали місце між ним та його контрагентом, обставин їх дійсного виконання.
Враховуючи все зазначене вище вбачається, що обґрунтованими є викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства у наведеній частині, що стосується його взаємовідносин з вказаним контрагентом, та які були проаналізовані у даному рішенні. А тому, відповідно, обґрунтованими є і викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Як наслідок, правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, є оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.