13 червня 2025 року справа №640/12855/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м.Києві військової адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії.
Суть спору: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м.Києві військової адміністрації, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, що полягає у відмові призначити ОСОБА_1 допомогу на проживання;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації призначити ОСОБА_1 та виплатити допомогу, починаючи з березня 2022 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відмова Управлінням соціального захисту населення Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації у призначенні та виплаті допомоги на проживання їй, як внутрішньо переміщеній особі, є протиправною, оскільки право на її отримання передбачено Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 (далі - Порядок №332, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
30.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що відповідно до заяви від 24.11.2014 ОСОБА_1 було призначено щомісячну адресу допомогу на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505.
Вказану допомогу позивач отримувала у період з 24.11.2014 по 23.01.2015. Проте, надалі ОСОБА_1 було втрачено право на отримання відповідної допомоги.
Відповідач зазначив, що позивач не має права на призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Порядку №332, оскільки м.Київ, в якому позивач був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, відсутнє в Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (в редакції від 06.05.2022 №85).
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Микитівським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області 26.03.2004.
15.01.2018 Управлінням праці та соціального захисту Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації було видано позивачу довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000258734.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м.Києві військової адміністрації із заявою про надання допомоги на проживання переміщеним особам від 11.04.2022.
Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м.Києві військової адміністрації листом від 03.06.2022 №37/10 відмовило позивачу у призначенні допомоги на проживання переміщеним особам, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку №332 допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
У вказаному листі відповідач зазначив, що допомога на проживання на дітей подовжена автоматично в розмірі 8000,00 грн. з 01.04.2022.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Частиною першою статті 1 Закону №1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Згідно із частиною другою цієї статті Закону №1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Відповідно до частин першої-другої статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно із частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
07.10.2014 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок №505).
Пунктом 2 Порядку №505 передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
У зв'язку із набранням чинності 22.03.2022 постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, якою затверджений Порядок №332 та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505.
Пунктом 2 Порядку № 332 (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р.
Згідно з пунктом 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 року включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови № 505. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Зміст наведених норм свідчить про те, що пунктом 2 передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин.
Так, внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком №332 незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: це тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, або на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням №204-р.
При цьому, у разі якщо внутрішньо переміщена особа станом на 01.03.2022 отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, допомога на проживання, яка передбачена Порядком № 332 призначається автоматично без подання додаткового звернення.
В свою чергу, суд зазначає, що випадок, за якого допомога на проживання, визначена Порядком №332, не надається, законодавець пов'язав з умовою невключення регіону до переліку, затвердженого розпорядженням №204-р, до якого внутрішньо переміщена особа перемістилась до 24 лютого 2022 року, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, а не з датою включення регіону до переліку про який іде мова в пункті 2 Порядку № 332.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до заяви від 24.11.2014 ОСОБА_1 було призначено щомісячну адресу допомогу на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Порядку №505.
Вказану допомогу позивач отримувала у період з 24.11.2014 по 23.01.2015. Проте, надалі ОСОБА_1 було втрачено право на отримання відповідної допомоги.
При цьому, позивач не оскаржувала відповідне рішення відповідача.
До відзиву на позовну заяву відповідач долучив заяву ОСОБА_1 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 24.11.2014.
Позивач у позовній заяві не спростовує вказані обставини.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що позивач зареєстрована відповідним органом праці і соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа та станом на 01 березня 2022 року не отримувала адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови №505.
Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р Донецька область, з якої у кінці 2014 року перемістилась позивач, включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Станом на час переміщення позивача з Горлівської міської територіальної громади Донецької області на цій території відбувались бойові дії, так само, як і на час виникнення спірних правовідносин, що підтверджується Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), який затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75.
В той же час, м.Київ, до якої позивач перемістилась до 24 лютого 2022 року, також включено до переліку адміністративно-територіальних одиниць, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р.
Отже, оскільки позивач перемістилась з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332 (на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р), вона, як внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання відповідно до Порядку №332, оскільки не підпадає під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається.
За наведених обставин, відмовляючи у призначенні допомоги на проживання відповідач діяв протиправно.
Вказана правова позиція також викладена Верховним Судом у постановах від 24.01.2024 у справі №160/17083/22 та від 14.06.2023 у справі №160/12308/22.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 07.12.2022, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241- 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, оформлену листом від 03.06.2022 №37/10, у призначенні та виплаті ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2022 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37397200, місцезнаходження: 02125, м.Київ, вул.О.Дашкевича, буд.7-а).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.