ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження у справі
"03" червня 2025 р. справа № 640/17185/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панікара І.В.,
при секретарі Подольській Т.М.,
за участю:
представника позивача: Гарбуза І.Ю.,
представника відповідача: Совпель Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду питання щодо можливості закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМПЕРІ КОНСТРАКШН" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМПЕРІ КОНСТРАКШН" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві, за змістом якого просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві: від 10.07.2019 № 00008901402 на суму 368629 грн. за платежем ПДВ; від 10.07.2019 № 00008911402 на суму 331766 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 07.08.2019 № 295294-17 про сплату податкового боргу в сумі 787128,74 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.08.2019 № 295294 про опис майна товариства у податкову заставу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/17185/19 та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу № 640/17185/19 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа № 640/17185/19 зареєстрована 04.03.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025, справу № 640/17185/19 передано судді Панікару І.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 прийнято до провадження та призначено судовий розгляд справи № 640/17185/19 в порядку загального позовного провадження за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМПЕРІ КОНСТРАКШН" до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу.
28.04.2025 від представника Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання, в якому останній просить суд закрити провадження по справі в частині позовних вимог щодо оскарження податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу у справі № 640/17185/19 (т.2 а.с.212).
На обґрунтування вказаного клопотання представник зазначив, що згідно відомості ІКС «Податковий блок», станом на 25.04.2025 податковий борг за ТОВ «ТЕМПЕРІ КОНСТРАКШН» відсутній, внаслідок чого, податкова вимога від 07.08.2019 № 295294-17 та рішення про опис майна в податкову заставу від 07.08.2019 № 295294-17 відкликані чи є такими, що втратили юридичну силу відповідно до норм Податкового кодексу України..
Представник позивача не заперечив щодо можливості закриття провадження в частині зазначених позовних вимог.
Представник відповідача вищевказане клопотання підтримала з підстав наведених у клопотанні.
При вирішенні заяви про закриття провадження в частині позовних вимог, суд керується таким.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 ПК України).
Згідно із підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.
За визначеннями, наданими підпунктом 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня є грошовим зобов'язанням платника податків. Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Форма вимоги про сплату боргу (недоїмки) затверджена наказом Міндоходів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Інструкція № 449) та наведена у додатку 7 до вказаної Інструкції.
Згідно із розділом VI Інструкції № 449 передбачено Порядок стягнення заборгованості з платників, яким передбачено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Відповідно до абзаців 2-4 пункту 2 Розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Пункт 3 Розділу VI Інструкції № 449 встановлює, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Відповідно до пункту 4 Розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції. При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.
Положеннями пункту 6 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.
Згідно з пунктом 7 Розділу VI Інструкції № 449 якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки). Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, то орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, формування заборгованості з окремого виду податку чи збору здійснюється на певну дату з урахуванням усієї заборгованості, яка існує на таку дату, шляхом прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Як передбачено пунктом 54.5. статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Окрім того, згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).
Згідно з підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Отже, передумовою прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлені законом строки.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постановах від 21.06.2022 у справі № 240/6321/20, від 19.04.2023 у справі № 240/18522/21, від 17.11.2021 та від 15.06.2023 у справі № 160/15095/20.
Так, на виконання статті 59 ПК України податковим органом виставлено податкову вимогу форми «Ю» № 295294-17 від 07.08.2019 (т.1 а.с.15).
В подальшому, рішення про опис майна у податкову заставу від 07.08.2019 № 295294-17 прийняте податковим органом у зв'язку з несплатою позивачем податкового грошового зобов'язання (т.1 а.с.71), тобто, право прийняття рішення про опис майна у податкову заставу виникло у податкового органу при наявності у платника податку податкового боргу (узгодженого податкового грошового зобов'язання).
Водночас, в ході судового розгляду протокольною ухвалою суду від 15.05.2025 витребувано в представника відповідача інформацію щодо відомостей модулю Інформаційно-комунікаційної системи ДПС «Податковий блок» в частині обліку сплаченого податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ТОВ «ТЕМПЕРІ КОНСТРАКШН».
На виконання вище коментованої ухвали суду, 23.05.2025 від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшла копія інтегрованої картки платника податку з податку на додану вартість за 2025 рік (т.2 а.с.241-242), за змістом якої судом встановлено, що податковим органом самостійно змінено раніше зазначену суму боргу (недоїмки) у спосіб виключення заборгованості нарахованої за період 2023 - 2024 років, внаслідок чого, відповідно до пункту 6 Розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки), що базувалася на такій заборгованості, вважається відкликаною.
Оскільки контролюючим органом самостійно відкликано податковий борг, що був підставою для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 07.08.2019 №295294-17, таке рішення втрачає своє правове значення та не може бути виконаним у зв'язку із відсутністю юридичного факту, який обумовлював застосування заходів податкового забезпечення.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Суд дослідив матеріали справи та подану відповідачем заяву про закриття провадження в частині позовних вимог та встановив, що згідно інформації з бази даних податкового боргу та письмових пояснень представника відповідача, які містяться у матеріалах справи, оскаржувана податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу відкликані відповідачем, податковий борг у позивача відсутній станом на 25.04.2025, внаслідок чого, за вказаних обставин суд закриває провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.
Частиною 2 статті 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, у суду наявні підстави для вирішення питання щодо повернення позивачу судового збору чи стягнення його з відповідача тільки після клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись статтями 238, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву Головного управління ДПС у м. Києва про закриття провадження в частині позовних вимог у справі № 640/17185/19 - задовольнити.
2. Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМПЕРІ КОНСТРАКШН" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у м. Києві від 07.08.2019 №295294-17 про сплату податкового боргу в сумі 787128,74 грн.; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.08.2019 № 295294 про опис майна товариства у податкову заставу - закрити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.
Ухвала складена в повному обсязі "10" червня 2025 року.