ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" червня 2025 р. справа № 826/24759/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В.В. про визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №00004008644248 «Найкращий on-line (%, в кінці терміну), Долар США» від 16.09.2014, право вимоги на який було відступлено на користь ОСОБА_1 на підставі Договору про відступлення права вимоги від 06.02.2015; зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №00004008644248 «Найкращий on-line (%, в кінці терміну), Долар США» від 16.09.2014, право вимоги на який було відступлено на користь ОСОБА_1 на підставі Договору про відступлення права вимоги від 06.02.2015; зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального Реєстру вкладників для здійснення виплат коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №00004008644248 «Найкращий on-line (%, в кінці терміну), Долар США» від 16.09.2014, право вимоги на який було відступлено на користь ОСОБА_1 на підставі Договору про відступлення права вимоги від 06.02.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачами в порушення норм законодавства її не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Дельта Банк» і в подальшому до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Право на таке відшкодування позивач отримала на підставі договору від 06.02.2015 про відступлення права вимоги щодо повернення частини вкладу в розмірі 8462,50 доларів США, укладеного між нею і вкладником ОСОБА_2 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №826/24759/15.
Відповідачі у письмових запереченнях виклали свої аргументи проти задоволення позовних вимог покликаючись на те, що згідно із Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» відсутній договір банківського вкладу чи рахунку, а отже відсутній у позивача статус вкладника. Як наслідок, дані позивача не підлягали включенню уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що в свою чергу унеможливило внесення позивача до загального Реєстру вкладників для здійснення виплат коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, які б засвідчили надання банком згоди первісному кредитору ОСОБА_2 на відступлення права вимоги за договором банківського вкладу №00004008644248 від 16.09.2009.
Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2016 провадження у справі зупинено до вирішення Конституційним Судом України питання щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №826/24759/15 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №826/24759/15 зареєстрована 19.03.2025.
Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 справу прийнято до провадження.
Ухвалою суду від 29.04.2025 поновлено провадження в справі та постановлено її розгляд розпочати з початку та здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідач Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав суду додаткові пояснення до попередніх заперечень на позов, у яких зауважив, що за інформацією бази даних Фонду про вкладників АТ «Дельта Банк», вкладник ОСОБА_2 мала рахунки відкриті за кількома договорами, серед яких договір №00004008644248 від 16.09.2014 у доларах США із сумою вкладу за рахунком НОМЕР_1 та нарахованими за ним відсотками, яка складає в гривневому еквіваленті 1887033,37 грн. Гарантована сума відшкодування за даним вкладом включена до розрахунку в розмірі 99174,48 грн. За звітом банку - агента гарантована сума відшкодування 200000,00 грн. була виплачена ОСОБА_2 09.11.2015 через відділення АБ «УКРГАЗБАНК». За інформацією, що знаходиться в розпорядженні Фонду протягом ліквідаційної процедури АТ «Дельта Банк», вкладника ОСОБА_2 включено до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Дельта Банк» із сумою 2008685,79 грн. та до сьомої черги із сумою 800,08 грн. Протягом процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на сьогоднішній день, було здійснено часткове задоволення вимог кредиторів третьої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів банку. Також повідомлено, що в базі даних про вкладників АТ «Дельта Банк» відсутня інформація про позивача ОСОБА_1 . Отже, зобов'язання з виплати гарантованої суми вкладу за Договором банківського вкладу №00004008644248 від 16.09.2014 наразі виконані у відповідності з положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (гарантована сума виплачена ОСОБА_2 , а решта суми, що перевищує гарантовану, включена до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Дельта Банк»)
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Між ОСОБА_2 (Вкладник), з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Банк), з іншого боку, укладено 16 вересня 2009 року договір №00004008644248 «Найкращий on-line (%, в кінці терміну), Долар США», згідно з яким ОСОБА_2 відкрито вкладний рахунок НОМЕР_1 . Сума вкладу за рахунком НОМЕР_1 та нарахованими за ним відсотками складала в гривневому еквіваленті 1887033,37 грн.
Між ОСОБА_1 (Новий кредитор), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (Первісний кредитор) 06.02.2015 укладено договір про відступлення права вимоги за Договором №00004008644248 «Найкращий on-line (%, в кінці терміну), Долар США». За цим договором позивач одержала право вимоги від боржника належного виконання зобов'язань за основним договором щодо повернення частини вкладу у розмірі 8462,50 доларів США (в еквіваленті 193791,25 грн.).
Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 за №150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 №51 розпочато з 03.03.2015 процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Призначено Кадирова В.В. уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації банку.
Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 №71 та від 03.08.2015 №147 встановлювалися нові та продовжувалися строки здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» - по 02.10.2015 включно.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 року №664 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ «Дельта Банк».
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 від 02.10.2015 за яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 до 04.10.2017 включно.
Позивач 19.10.2015 звернулася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» із заявою про включення її в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №00004008644248 «Найкращий on-line (%, в кінці терміну), Долар США» від 16.09.2014, право вимоги на який було отримано на підставі договору про відступлення права вимоги від 06.02.2015.
До Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату грошових коштів у межах гарантованої суми відшкодування, що розміщені в ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору банківського вкладу №00004008644248 «Найкращий on-line (%, в кінці терміну), Долар США» від 16.09.2014, право вимоги на який було отримано на підставі договору про відступлення права вимоги від 06.02.2015, позивач звернулася 21.10.2015.
Позивач вказала, що відповідачами її заяви від 19.10.2015 та від 21.10.2015 не були виконані.
Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд застосовує нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин і виходить з наступного.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків (частини 1, 2 статті 1 Закону №4452-VI).
Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 затверджено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, розроблене на виконання вимог Закону №4452-VI і, яке визначає порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду.
Системний аналіз наведених правових норм вказує про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників із визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Крім того, такий аналіз свідчить про те, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.
Відповідно до частини третьої статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
За приписами частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Під час укладення договору про відступлення права вимоги за Договором №00004008644248 «Найкращий on-line (%, в кінці терміну), Долар США» від 06.02.2015, сторони керувалися положеннями статей 512 - 519 ЦК України.
Так, у статті 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора в зобов'язанні, відповідно до пункту 1 частини першої якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора в зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 513, стаття 514 ЦК України).
За змістом частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за загальним правилом заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів.
За своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою. Проте, укладення такого договору не замінює основного правочину, з якого виникли відносини сторін, у цьому випадку - договору банківського вкладу між ПАТ «Дельта Банк» та вкладником ОСОБА_2 .
Відтак, на підставі договору про відступлення права вимоги позивач не набуває статусу вкладника в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та пов'язаного з цим статусом права на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який не був учасником зобов'язання, в межах якого відбулося відступлення права вимоги.
Так, маючи документально підтверджені грошові вимоги до банку (боржника) щодо його грошових зобов'язань позивач стає кредитором цього банку. Водночас кредиторські вимоги позивача, які ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги, не можуть бути задоволені за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які мають інше призначення і спрямування (відшкодування вкладникам коштів за їхніми вкладами).
При цьому, статусу вкладника фізична особа набуває лише у випадку укладення договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку, а також, якщо такі договори укладено на її користь. Набуття статусу вкладника у зв'язку з відступленням права вимоги за вкладом, заміни кредитора у зобов'язанні, що випливає із договору вкладу (рахунку, депозиту), чи придбання частини вкладу за договором купівлі-продажу, нормативними актами, що регулюють спірні правовідносини, не передбачено.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач не набула статусу вкладника банку, який дає право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки обставини, з якими Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками, не існували, а саме на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних, ні позивачем, ні на її користь не укладався договір банківського вкладу.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. щодо включення її до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та вимоги про зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до такого Переліку, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального Реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб також є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
В статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі належними та допустимими доказами довели правомірність своєї бездіяльності у спірних правовідносинах з позивачем.
Аргументи позивача, наведені у позові, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наведеними вище нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Підсумовуючи все наведене вище, суд приходить до висновку про відмову в позові ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В.В. про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.