ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"12" червня 2025 р. Справа № 300/9674/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТПРОЕКТ 2012» до Івано-Франківської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 30.05.2025 за наслідком розгляду адміністративної справи за №300/9674/24 ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206060/2024/000192 від 09.12.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206060/2024/000017/2 від 09.12.2024. Вирішено питання про розподіл судового збору.
До суду 04.06.2025 від позивача надійшла сформована в системі "Електронний суд" заява від 04.06.2025 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до змісту заяви, позивач просить ухвалити додаткове рішення у справі №300/9674/24, яким стягнути з Івано-Франківської митниці Держмитслужби судові витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, понесені у зв'язку з розглядом цієї справи (а.с.141,142).
На адресу суду 06.06.2025 від Івано-Франківської митниці Держмитслужби надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги в якому представник відповідача заперечив щодо заявленої позивачем суми витрат на правову допомогу. Вказав, що вимога про стягнення 10 000,00 грн на професійну правничу допомогу з урахуванням оцінки поданих доказів, критерію співмірності зі складністю справи, часом витраченим адвокатом та обсягом виконання відповідних робіт не є співмірною до фактично витраченого часу та докладених адвокатом зусиль. На підставі вказаного та у зв'язку із необґрунтованістю розміру витрат на оплату послуг адвоката, недоведеністю щодо фактичного понесення вказаних витрат, просив зменшити заявлений розмір витрат на правничу допомогу (а.с.149-152).
Частиною 1 статті 252 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення судом додаткового судового рішення.
Зокрема, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі, у спірному випадку питання витрат на професійну правничу допомогу.
В силу правового регулювання частини 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 252 КАС України).
З огляду на зазначене та враховуючи, що розгляд адміністративної справи №300/9674/24 згідно з ухвалою про відкриття провадження від 31.12.2024 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за правилами, встановленими статтею 262 КАС України, суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат без виклику учасників судового процесу.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, заперечення відповідача стосовно розподілу судових витрат, та докази, якими вказані заяви обґрунтовуються, суд дійшов висновку про можливість ухвалення додаткового судового рішення в письмовому провадженні.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зазначає, що представником позивача у позовній заяві вказано попередню (орієнтовну) суму судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом цієї справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат, відповідно до частини 1 якої, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представник позивача Шевченко Кирило Тарасович на підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу надав суду такі документи:
- платіжна інструкція №1611 від 13.12.2024, призначення платежу - оплата послуг згідно договору б/н від 12.12.2024 (без ПДВ) (а.с.144);
- Договір про надання правничої допомоги від 13.12.2024 який укладений між адвокатом Шевченком Кирилом Тарасовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТПРОЕКТ 2012» (а.с.145 та зворотна сторона);
- Акт прийому-передачі послуг до договору про надання правничої допомоги від 04.06.2025 з описом робіт, виконаних адвокатом Шевченком Кирилом Тарасовичем по справі №300/9674/24, а саме:
- аналіз проблеми, консультацію клієнта, узгодження правової позиції; вивчення та правовий аналіз доказів по справі; вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах з митними органами; підготовка адміністративного позову та додатків до нього згідно з вимогами статей 94, 160 КАС України; аналіз відзиву відповідача, підготовка відповіді на відзив, заяви про долучення доказів про понесені судові витрати;
- розмір винагороди Адвоката по справі в суді першої інстанції становить 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. (а.с.146);
- ордер про надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТПРОЕКТ 2012» на підставі договору про надання правничої допомоги від 13.12.2024 (а.с.147).
Суд проаналізувавши копію акта про надання правничої допомоги від 04.06.2025 у справі №300/9674/24, вартість якої становить 10000 грн. та включає: аналіз проблеми, консультацію клієнта, узгодження правової позиції; вивчення та правовий аналіз доказів по справі; вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах з митними органами; підготовка адміністративного позову та додатків до нього згідно з вимогами статей 94, 160 КАС України, аналіз відзиву відповідача, підготовка відповіді на відзив, суд зазначає таке.
Оцінюючи характер наданої адвокатом Шевченком К.Т. правничої допомоги враховано, що судовий розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Також представником позивача підготовлено та подано відповідь на відзив та докази до нього.
Водночас, суд зазначає, що пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз?яснення, укладення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб?єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб?єктами права.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Отже, ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат, тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 269).
Умовою достовірності доказів щодо надання послуг, є, перш за все конкретизація змісту, обсягу та результату цих послуг. Водночас, наданий Акт приймання-передачі послуг є узагальнюючим документом, який не містить будь-якої деталізації наданої послуги, а вказує лише на передачу позивачу послуг без їх ідентифікації, конкретизації обсягу робіт, які проведені з відповідним замовником послуг; мають узагальнений характер, неконкретний за змістом.
При розгляді заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду, слід врахувати позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.12.2021 у справі №520/11348/2020, за змістом якої суд касаційної інстанції дійшов таких висновків:
"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов?язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об?єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв?язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
76. При цьому суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним."
Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат, однак відповідатиме мінімальним стандартам вартості таких послуг на ринку правничої допомоги.
З огляду на вищевикладене, суд вважає справедливим відшкодувати позивачу судові витрати на професійну правничу допомогу з розрахунку: аналіз проблеми, консультацію клієнта, узгодження правової позиції; вивчення та правовий аналіз доказів по справі; вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах з митними органами; підготовки адміністративного позову та додатків до нього згідно з вимогами, аналіз відзиву відповідача, підготовка відповіді на відзив та стратегії захисту клієнта в суді - всього в розмірі 4 844,80 грн., що буде співмірним розміру сплаченого судового збору.
Керуючись статями 132, 134, 139, 252, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача адвоката Шевченка Кирила Тарасовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ- 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТПРОЕКТ 2012» (код ЄДРПОУ- 36609344) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТПРОЕКТ 2012», адреса: вул. Каракая, буд. 26-Ж, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304, код ЄДРПОУ - 36609344;
відповідач: Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, вул. Чорновола, буд. 159, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ - 43971364.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.