ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" травня 2025 р. справа № 300/2874/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боброва Ю.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Костюк О.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Ошуста С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, приватне підприємство “Експериментальне творчо-виробниче об'єднання “Придністров'я» - про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.04.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту Калуської районної державної адміністрації (далі - відповідач, Управління соцзахисту Калуської РДА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, приватне підприємство “Експериментальне творчо-виробниче об'єднання “Придністров'я» (далі - треті особи) - про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні державної соціальної допомоги та зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення державної соціальної допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними фактичними обставинами та нормами законодавства.
Рішенням відділу адміністративного забезпечення №2 (смт. Рожнятів) Управління соцзахисту Калуської РДА від 11.04.2024 йому відмовлено у призначення державної соціальної допомоги у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід перевищує рівень забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї - 2361,00 грн. Підставою для прийняття такого рішення слугувала інформація з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про те, що у листопаді 2023 року він отримав дохід в сумі 25000,00 грн. за кодом “105» - “інші доходи - продаж рухомого майна». Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 22.11.2024, виданих на його запит Калуською ДПІ ГУ ДПС в Івано-Франківській області, він у листопаді 2023 року отримав від приватного підприємства “Експериментальне творчо-виробниче об'єднання “Придністров'я» дохід на суму 25000 грн. від реалізації рухомого майна.
Проте, інформація про отримання вказаного доходу є неправдивою, помилковою та не відповідає дійсності, оскільки жодного рухомого майна він не продавав у листопаді 2023 року, що підтверджується листом вказаного Приватного підприємства від 21.10.2024, без номера, який виданий на його звернення.
У зв'язку з цим, він повторно звернувся із заявою до відповідача про при значення державної соціальної допомоги, подав усі необхідні документи, однак, в призначенні допомоги відповідач відмовив, про що повідомив листом від 21.10.2024 за №1805/11-08.
Вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні державної соціальної допомоги протиправними, рішення про відмову безпідставним і незаконним, тому просить зобов'язати повторно розглянути його заяву і призначити державну соціальну допомогу.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (а.с. 22-23).
15.05.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує позовні вимоги. Вважає, що діяв правомірно, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 з червня 2023 року перебуває на обліку як одержувач державної соціальної допомоги. 13.03.2024 позивач звернувся до Управління із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї. Однак, рішенням від 11.04.2024 позивачу відмовлено у призначенні вказаної соціальної допомоги. Підставою для прийняття такого рішення слугувало наступне.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» Управлінням витребувані відомості про доходи заявника та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.
Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для всіх видів держаної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632, до середньомісячного сукупного доходу враховуються, серед іншого, інші доходи, відомості про які отримані від ДПС і Пенсійного фонду України, а також доходи, інформація про які відсутня в базах даних держаних органів.
На запит Управління відповідно до баз доходів ДПС та ПФУ отримана інформація про одержання позивачем у листопаді 2023 року від приватного підприємства “Експериментальне творчо-виробниче об'єднання “Придністров'я» доходу в сумі 25000 грн. за кодом “105» - “інші доходи - продаж рухомого майна». У зв'язку цим середньомісячний сукупний дохід члена сім'ї склав 4166,67 грн. та перевищив рівень прожиткового мінімуму для сім'ї - 2361,00 грн., необхідний для призначення соціальної допомоги.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 38-39).
Позивач не скористався правом подати до суду відповідь на відзив.
Треті особи не скористались правом подати до суду пояснення по суті позову та відзиву. Разом з тим, ГУДПС в Івано-Франківській області направило на адресу суду витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, відповідно до якого ОСОБА_1 у листопаді 2023 року отримав від приватного підприємства “Експериментальне творчо-виробниче об'єднання “Придністров'я» дохід в сумі 25000 грн. за кодом “105» - “інші доходи - продаж рухомого майна» (а.с. 34).
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, вказаних у позовній заяві. Просили суд позов задовольнити повністю.
Відповідач (представник відповідача), а також треті особи в судове засідання не прибули. Хоча, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належно, що підтверджується матеріалами даної адміністративної справи. Заяв чи клопотань про розгляд справи за відсутності їх представників чи про причини неявки, суд не повідомили (а.с. 25-29).
У зв'язку з вказаним, відповідно до норм частин 1 та 3 статті 205 КАС України, суд розглянув справу без участі вказаних учасників.
Розглянувши матеріали адміністративної справи відповідно до вимог статті 262 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні за участі позивача та його представника, заслухавши її пояснення, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд установив наступне.
ОСОБА_1 з червня 2023 року перебуває на обліку як одержувач державної соціальної допомоги.
13.03.2024 позивач звернувся до Управління із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї. Однак, рішенням від 11.04.2024 позивачу відмовлено у призначенні вказаної соціальної допомоги (а.с. 8, 41-42).
07.08.2024 він звернувся до відповідача із заявою щодо надання роз'яснень з приводу відмови у призначення соціальної допомоги. Листом від 09.08.2024 за №581 Управління повідомило, що він з червня 2023 року перебуває на обліку як одержувач державної соціальної допомоги. 18.03.2024 повторно звернувся за одержанням соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. При оформленні звернення в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери встановлено, що за період з 01.07.2023 по 31.12.2023, а саме, в листопаді 2023 року від приватного підприємства “Експериментальне творчо-виробниче об'єднання “Придністров'я» позивач отримав дохід в сумі 25000 грн. за кодом “105» - “інші доходи - продаж рухомого майна». У зв'язку цим середньомісячний сукупний дохід члена сім'ї склав 4166,67 грн. та перевищив рівень прожиткового мінімуму для сім'ї - 2361,00 грн., необхідний для призначення соціальної допомоги (а.с. 9-10).
08.10.2024 позивач звернувся до відповідача з аналогічною заявою, у якій, крім вказаного вище, зазначив, що жодних доходів у листопаді 2023 року не отримував (а.с. 11).
Листом від 21.10.2024 за №1805/11-08 відповідач повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» Управлінням витребувані відомості про доходи заявника та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.
Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для всіх видів держаної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632, до середньомісячного сукупного доходу враховуються, серед іншого, інші доходи, відомості про які отримані від ДПС і Пенсійного фонду України, а також доходи, інформація про які відсутня в базах даних держаних органів.
На запит Управління відповідно до баз доходів ДПС та ПФУ отримана інформація про одержання позивачем у листопаді 2023 року від приватного підприємства “Експериментальне творчо-виробниче об'єднання “Придністров'я» доходу в сумі 25000 грн. за кодом “105» - “інші доходи - продаж рухомого майна». У зв'язку цим середньомісячний сукупний дохід члена сім'ї склав 4166,67 грн. та перевищив рівень прожиткового мінімуму для сім'ї - 2361,00 грн., необхідний для призначення соціальної допомоги.
При цьому, відповідач, рекомендував ОСОБА_1 звернутися до приватного підприємства “Експериментальне творчо-виробниче об'єднання “Придністров'я» для отримання відомостей про отримання доходу в сумі 25000 грн. у листопаді 2023 року (а.с.12-13).
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, з урахуванням норм матеріального права, які їх регулюють та фактичних обставин справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 №1768-III, зі змінами (далі - Закон №1768-III) спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям і сприяння їх економічній самостійності.
Відповідно до статті 1 названого Закону державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Малозабезпечена сім'я - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім'ї.
Прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення;
Середньомісячний сукупний дохід сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому до середньомісячного сукупного доходу сім'ї не включається допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час здійснення зазначених заходів, а також інші доходи, визначені Кабінетом Міністрів України.
Статтею 3 Закону №1768-III встановлено, що право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім'ї у випадках, встановлених законом.
Згідно статті 4 Закону №1768-III призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї.
Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом (ч.1 ст.5).
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців (ч.1 ст.6).
Розмір призначеної державної соціальної допомоги перераховується за заявою уповноваженого представника сім'ї. У разі затвердження нового рівня забезпечення прожиткового мінімуму розмір призначеної допомоги перераховується без звернення уповноваженого представника сім'ї (ст.8).
Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (далі - Порядок №250) визначає умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, передбаченої Законом України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», перелік документів та/або відомостей, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати.
Пунктом 2 Порядку №250 передбачено, що державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, а також іншим малозабезпеченим сім'ям у випадках, установлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.
Згідно абзацу 6 пункту 3 Порядку №250 посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери приймає заяву з необхідними документами та/або відомостями (формує заяву, роздруковує, надає заявнику для підписання, сканує підписану заяву з необхідними документами та/або відомостями, та реєструє) та формує електронну особову справу і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну особову справу відповідному органу соціального захисту населення з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».
Пунктом 7 Порядку №250 встановлено, що розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім'ї.
Розмір прожиткового мінімуму для сім'ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до пункту 9 Порядку №250 середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців.
Шість місяців становлять шість місяців, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної.
Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. №632.
Пунктом 10 Порядку №250 передбачені інші випадки, коли державна соціальна допомога не призначається/не виплачується.
Згідно абзацу 8 пункту 19 Порядку №250 органи соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для призначення державної соціальної допомоги та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за її призначенням.
Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632 (далі - Порядок №632) визначає механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім'ї (домогосподарства).
Обчислення середньомісячного сукупного доходу проводиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством період (два квартали або шість місяців) на 6, а в разі застосування суми річного сукупного доходу - на 12, якщо інше не передбачено законодавством (п.3 Порядку №632) .
Середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї (домогосподарства) обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) на кількість членів сім'ї (домогосподарства).
Згідно пункту 4 Порядку №632 встановлено, що до середньомісячного сукупного доходу, серед іншого, враховуються інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову позивачу у призначенні державної соціальної допомоги відповідно до Закону №1768-III слугували відомості Державного реєстру фізичних осіб-платників податків станом на 22.11.2024, відповідно до яких ОСОБА_1 у листопаді 2023 року отримав від приватного підприємства “Експериментальне творчо-виробниче об'єднання “Придністров'я» дохід в сумі 25000 грн. за кодом “105» - “інші доходи - продаж рухомого майна». У зв'язку чим середньомісячний сукупний дохід члена сім'ї склав 4166,67 грн. та перевищив рівень прожиткового мінімуму для сім'ї - 2361,00 грн., необхідний для призначення соціальної допомоги (а.с.16, 34).
Разом з тим, згідно дослідженої в судовому засіданні довідки, наданої приватним підприємством “Експериментальне творчо-виробниче об'єднання “Придністров'я» (код ЄДРПОУ 31573743), ОСОБА_1 не отримував в листопаді 2023 року від нього доходів за кодом “105» (а.с. 17).
При цьому, суд вважає, що відповідачем безпідставно не взято до уваги зазначену вище підтверджену належним документом інформацію позивача про те, що у листопаді 2023 року він не отримував від вказаного підприємства доходів в сумі 25000 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що питання призначення державної соціальної допомоги належить до дискреційних повноважень Управління праці та соціального захисту населення Калуської РДА.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В даному випадку, відповідач не довів суду правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому, ураховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини даної справи з урахуванням наведених норм матеріального права, котрі регулюють спірні правовідносини, на переконання суду, з метою належного захисту прав та інтересів позивача слід:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Калуської РДА щодо відмови у наданні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 11.04.2024 №1199429984-2024-1 про відмову у призначенні позивачу державної соціальної допомоги;
- зобов'язати відповідача повторно розгляну заяву від 18.03.2024 щодо призначення ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, відповідно до висновків суду, наведених в мотивувальній частині рішення.
Відповідно до п. 30 рішення Європейського суду з прав людини від 27 вересня 2001 року у справі “Hivisaari v. Finland» щодо того, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються, щоб засвідчити, що сторони були заслухані та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя - суд у повній мірі відповів на кожен аргумент сторін при прийнятті рішення у даній справі та належно мотивував своє рішення.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити у повному обсязі.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 9, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації щодо відмови у наданні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації від 11.04.2024 №1199429984-2024-1 про відмову ОСОБА_1 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації повторно розгляну заяву ОСОБА_1 від 18.03.2024 щодо надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, відповідно до висновків суду, наведених в мотивувальній частині рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 03193436, вул.Чорновола,12, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300;
треті особи: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 43142559, вулиця Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018
приватне підприємство “Експериментальне творчо-виробниче об'єднання “Придністров'я», код ЄДРПОУ 31573743, вул. Івана Франка, 46А, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.
Рішення складене в повному обсязі 03 червня 2025 р.