13 червня 2025 року Справа № 640/12544/20 Провадження: ЗП/280/895/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта»
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення, -
09.06.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0269170411.
В обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини. Відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача та встановлено несвоєчасну сплату податку на додану вартість, застосовано штрафні санкції у розмірі 34 927,65 грн. Вважає, що відповідач вийшов за визначені податковим законодавством межі камеральної перевірки, оскільки перевірка своєчасності, достовірності та повноти нарахування податків та зборів здійснюється на підставі документальної перевірки. Вважає, що достовірне встановлення факту порушення строку сплати податку на додану вартість може бути лише на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку під час проведення документальної перевірки. Крім того, відносно позивача було проведено планову виїзну перевірку, зокрема, з питань дотримання податкового законодавства з період з 01.04.2017 по 31.03.2019, якою порушень зі сплати податку на додану вартість встановлено не було. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 15.06.2020 відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 08.07.2020. Відповідач посилається на те, що в ході камеральної перевірки позивача було встановлено сплату самостійно визначених податкових зобов'язань (згідно податкових декларацій) з податку на додану вартість із затримкою до 30 днів, наступних за останнім днем строку сплати. На підставі зазначеного, винесено податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції. Зазначає, що сплачені позивачем кошти зараховувались в рахунок погашення податкового боргу з урахуванням черговості його виникнення, що призвело до розрахунку штрафних санкцій в автоматичному режимі. Стосовно підставності проведеної камеральної перевірки посилається на положення п.75.1.1 ст. 75 ПК України, яким визначено право податкового органу проводити такий вид перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Від представника позивача 24.07.2020 надійшла відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача заперечено у повному обсязі. Наполягає на тому, що проведенню камеральної перевірки передувала планова виїзна документальна перевірка та охоплювала період з 01.04.2017 по 31.03.2019, якою порушень зі сплати податку на додану вартість встановлено не було з боку позивача встановлено не було.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 прийнято до розгляду зміну предмету позову та визначено наступні вимоги: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №060832411 від 16.06.2020.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
04.04.2025 зазначена справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Лазаренку М.С., присвоєно номер провадження ЗП/280/895/25.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2025 адміністративну справу №640/12544/20 прийнято до провадження, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
29.04.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яким повідомлено про актуальність справи та підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 26.05.2025 замінено у справі відповідача з Головного управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) на Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011).
28.05.2025 ухвалою суду витребувано у відповідача додаткові докази у справі.
03.06.2025 на виконання ухвали суду відповідачем надано витребувані докази.
У встановлений судом строк відповідачем не надано жодних додаткових пояснень. За таких обставин, суд здійснює розгляд за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві проведено камеральну перевірку (акт перевірки від 28.02.2020 №8076/26-15-04-11-13) з дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ТД «АВАНТА», якою встановлено порушення вимог п. 50.1 ст. 50, п.57.1, 57.3 ст. 57 ПК України, а саме: порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по ПДВ:
- по ППР від 06.03.2018 №23061207 у розмірі 979,68 грн. з граничним терміном сплати 29.03.2018, фактично сплачено 30.03.2018;
- по ППР від 16.04.2018 №33651207 у розмірі 217 451,02 грн. з граничним терміном сплати 05.05.2018, фактично сплачено 21.05.2018;
- по ППР від 21.06.2018 №62961207 у розмірі 311638,19 грн. з граничним терміном сплати 02.07.2018, фактично сплачено 23.07.2018;
- по ППР від 06.07.2018 №69781207 у розмірі 287,00 грн. з граничним терміном сплати 19.07.2018, фактично сплачено 23.07.2018;
- по податковій декларації з ПДВ за червень 2018 року (реєстраційний №9149465039 від 19.07.2018) у сумі 207 019,00 грн. з граничним терміном сплати 30.07.2018, фактично сплачено 06.08.2018, 13.08.2018, 20.08.2018, 27.08.2018;
- по уточнюючій податковій декларації з ПДВ за лютий 2018 року (реєстраційний №9165528176 від 09.08.2018) у сумі 74,00 грн. з граничним терміном сплати 09.08.2018, фактично сплачено 27.08.2018;
- по уточнюючій податковій декларації з ПДВ за листопад 2017 року (реєстраційний №9172814750 від 15.08.2018) у сумі 6 076,00 грн. з граничним терміном сплати 15.08.2018, фактично сплачено 27.08.2018;
- по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2018 року (реєстраційний №9256696358 від 20.11.2018) у сумі 1840979,30 грн. з граничним терміном сплати 30.11.2018, фактично сплачено 14.12.2018, 27.12.2018 та 08.01.2019;
- по податковій декларації з ПДВ за липень 2018 року (реєстраційний №9176026194 від 20.08.2018) у сумі 829 833,00 грн. з граничним терміном сплати 30.08.2018, фактично сплачено 25.09.2018;
- по податковій декларації з ПДВ за серпень 2018 року (реєстраційний №9202720601 від 20.09.2018) у сумі 208 832,00 грн. з граничним терміном сплати 30.09.2018, фактично сплачено 17.10.2018;
- по уточнюючій податковій декларації з ПДВ за серпень 2018 року (реєстраційний №9223987945 від 12.10.2018) у сумі 1 410,00 грн. з граничним терміном сплати 12.10.2018, фактично сплачено 17.10.2018.
02.03.2020 акт камеральної перевірки засобами поштового зв'язку направлено на адресу позивача, однак лист було повернуто до податкового органу.
19.03.2020 на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0269170411, винесене відповідачем, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у загальному розмірі 36 012,95 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України від 27.03.2020.
Рішенням Державної податкової служби України від 26.05.2020 №17071/6/99-00-08-05-05-06 скаргу Позивача задоволено частково, а саме у частині подання уточнюючого розрахунку на зменшення податкових зобов'язань у розмірі 1 085,30 грн, в іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін.
25.06.2020 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 16.06.2020 №060832411, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 34 927,65 грн. Дане рішення було прийняте відповідачем з урахуванням рішення Державної податкової служби України від 26.05.2020 №17071/6/99-00-08-05-06.
Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно із положеннями ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Суд зауважує, що у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2017 змін до ПК України (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VІІІ), зокрема, до ст.75 ПК України були внесені зміни, за якими предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Отже, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.
В свою чергу суд зазначає, що питання своєчасності нарахування і сплати податків і зборів можуть бути предметом камеральної перевірки з 01 січня 2017 року, а до цієї дати це питання могло бути предметом виключно документальної перевірки. Означене узгоджується із правовими висновками сформованими Верховним Судом у постанові від 15.03.2024 у справі №320/4840/22.
За правилами підпунктів 76.1-76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано приписами ст. 76 ПК України, п. 76.1 якої передбачено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу (п. 76.2 ст. 76 ПК України).
За змістом п. 73.6 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
Пунктом 86.7 статті 86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до абзацу другого підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 ПК України розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Підпунктом 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПК України встановлено, що платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Згідно з абзацом першим пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Таким чином, платник податків, який отримав акт камеральної перевірки, має право протягом 10 робочих днів з дня отримання вказаного акта подати контролюючому органу свої заперечення та додаткові документи і пояснення. Водночас контролюючий орган здійснює розгляд протягом 10 робочих днів з дня отримання заперечень до акта розглядає їх і приймає при наявності відповідних правових підстав податкове повідомлення-рішення.
Позивачем заявлено, що ним акт камеральної перевірки від 28.02.2020 №8076/26-15-04-11-13 отримано не було. Відповідачем в ході розгляду справи було надано докази направлення засобами поштового зв'язку акта камеральної перевірки на адресу позивача.
Таким чином, судом не встановлено порушень процедури проведення камеральної перевірки з боку відповідача, які можуть слугувати підставою для скасування спірного податкового повідомлення рішення.
Щодо суті встановлених камеральною перевіркою порушень суд зазначає наступне.
Статтею 37 ПК України передбачено, що виконання податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з приписами п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Відповідно до норм п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Згідно змісту пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 87.9 ст. 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПК України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Отже, нормою пункту 87.9 ст. 87 ПК України законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу. У випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов'язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов'язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 ст. 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, контролюючий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки.
При цьому, санкція норми ст. 126 ПК України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм пункту 87.9 ст. 87 ПК України, стаття 126 ПК України не містить.
Аналогічну позицію щодо застосування положень статті 87 та статті 126 ПК України викладено і в постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 813/3722/17, від 22.04.2019 у справі №804/15898/15, від 08.02.2021 року у справі № 2а-7192/12/2670, від 26.02.2025 у справі № 804/7769/17 тощо.
Пунктом 124.1 статті 124 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України встановлено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України визначено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
З аналізу вищенаведених приписів, у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання на підставі п.124.1 ст.124 ПК України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов'язання.
У постановах від 03.08.2023 у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 у справі №520/18519/21, від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.
Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Наведена правова позиція є такою, що узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 23.01.2024 у справі №160/17160/21.
За обставинами даної справи, порушений платником податку строк сплати податкового зобов'язання перевищив 30-денний строк, з дня виникнення узгодженого грошового зобов'язання, що було встановлено під час камеральної перевірки позивача.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 15, поштова адреса: 03039, м. Київ, вул. Івана Огієнка, 15-А; код ЄДРПОУ 43590238) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 13.06.2025.
Суддя М.С. Лазаренко