12 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/2076/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області, в якому просить:
1) визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Закарпатській області у зарахуванні пільгової вислуги років підполковнику поліції ОСОБА_1 , начальникові відділу охорони публічного порядку управління превентивної діяльності ГУНП в Закарпатській області, до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції;
2) зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області:
- здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 , начальникові відділу охорони публічного порядку управління превентивної діяльності ГУНП в Закарпатській області, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 14.09.2005 року по 01.08.2011 року у загальній кількості 01 рік 11 місяців 15 днів;
- здійснити перерахунок підполковнику поліції ОСОБА_1 , начальникові відділу охорони публічного порядку управління превентивної діяльності ГУНП в Закарпатській області, до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стажу служби в поліції, яка дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 14.09.2005 року по 01.08.2011 року у загальній кількості 01 рік 11 місяців 15 днів та встановити надбавку за стаж служби з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 2003 року проходить службу в органах внутрішніх справ України та Національної поліції України, в тому числі з 14.09.2005 по 01.08.2011 на посаді інспектора з організації діяльності спеціальних установ міліції сектору організації охорони громадського порядку відділу громадської безпеки УМВС України в Закарпатській області, стаж роботи на якій підлягає обчисленню на пільгових умовах. З метою з'ясування нарахованої за період проходження служби вислуги років, що дає право на призначення пенсії, він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати вказаний вище період служби до календарної вислуги років в пільговому обчисленні. Однак відповідач повідомив, що станом на 13.03.2025 його календарна вислуга років становить 23 роки 01 місяць 15 днів, а тому підстави для призначення пенсії за вислугу років наразі відсутні. При цьому відмовлено у зарахуванні до календарної вислуги років зазначеного вище спірного періоду у пільговому обчисленні. Вказану відмову вважає протиправною та такою, що обмежує його право на пенсійне забезпечення та оплату праці у належному розмірі.
07 квітня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує. Зокрема, зазначив, що положеннями ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік трудової діяльності, що зараховується до стажу служби в поліції, який і був зарахований позивачу до стажу, що дає право поліцейському на надбавку за вислугу років. Тому дії відповідача є правомірними та такими, що відповідають законодавчим нормам. Звертає увагу суду на те, що положення ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачають пільгове зарахування до стажу вислуги років. При цьому вважає безпідставними посилання позивача на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, оскільки такі регулюють правовідносини по визначенню вислуги років для призначення пенсії після звільнення зі служби та не можуть застосовуватися до правовідносин щодо встановлення поліцейському надбавок за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з 2003 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, в тому числі, у період з вересня 2005 по серпень 2011 року в секторі організації охорони громадського порядку відділу громадської безпеки УМВС України в Закарпатській області.
З 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України. Станом на день виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 має спеціальне звання «підполковник поліції» та перебуває на посаді начальника відділу охорони публічного порядку управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Закарпатської області.
Дана обставина сторонами не заперечується та не є предметом доказування.
05 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатської області (далі - ГУНП в Закарпатській області) із заявою, в якій просив:
- зарахувати до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 14.09.2005 по 01.08.2011 у загальній кількості 01 рік 11 місяців 15 днів;
- здійснити перерахунок відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 14.09.2005 по 01.08.2011 у загальній кількості 01 рік 11 місяців 15 днів;
- здійснити перерахунок відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» стажу служби в поліції, яких дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки із зарахування періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 14.09.2005 по 01.08.2011 у загальній кількості 01 рік 11 місяців 15 днів;
- встановити відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 стаж служби в поліції із урахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 14.09.2005 по 01.08.2011 у загальній кількості 01 рік 11 місяців 15 днів.
У відповідь на вказану заяву листом ГУНП в Закарпатській області №27204-2025 від 14.03.2025 повідомлено, що порядок обчислення вислуги років на пільгових умовах здійснюється за послужним списком особової справи особі, яка має право на пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто якщо така звільнена зі служби з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення має вислугу 25 календарних років і більше. Станом на 13 березня 2025 року стаж служби в поліції ОСОБА_1 складає 23 років 01 місяць 15 днів, тобто право на пенсію за вислугу років він не набув. З огляду на вищенаведене повідомлено про відсутність підстав для перерахунку стажу служби в поліції та календарної вислуги років з урахуванням проходження служби, періоди якої обчислюються на пільгових умовах.
Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580).
Згідно ч. 1 ст. 78 Закону №580 стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Нормами ч. 2 ст. 78 Закону №580 визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України (ч. 4 ст. 78 Закону №580).
В обґрунтування заявлених позовних вимоги позивач посилається на те, що спір в даній справі виник, в тому числі, з приводу реалізації гарантованого права на пенсійне забезпечення згідно з нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262).
Так, положеннями ст. 1 Закону №2262 передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії регламентовані положеннями ст. 17 Закону №2262, серед яких: служба в органах внутрішніх справ, поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393), який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону №2262-XII.
Пп. «г» п. 3 Порядку №393 (в редакції доповненою Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року №497) установлено, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів: особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Державним департаментом з питань виконання покарань, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.10.2008 №545 затверджено Перелік посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які проходять службу в ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для утримання осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, час служби в яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії один місяць за сорок днів.
Відповідно до п. 2.1 такого Переліку, пільгова вислуга років підлягає обчисленню на наступних посадах в Управлінні (відділ) громадської безпеки:
- заступник начальника - начальник відділу (відділення, сектору) організації охорони громадського порядку;
- начальник відділення (сектору) з організації діяльності спеціальних установ і конвойних підрозділів міліції;
- старший інспектор з особливих доручень відділення (сектору) з організації діяльності спеціальних установ і конвойних підрозділів міліції;
- старший інспектор відділення (сектору) з організації діяльності спеціальних установ і конвойних підрозділів міліції;
- інспектор відділення (сектору) з організації діяльності спеціальних установ і конвойних підрозділів міліції.
Судом встановлено, що у період з вересня 2005 по серпень 2011 року ОСОБА_1 займав посаду інспектора з організації діяльності спеціальних установ міліції сектору організації охорони громадського порядку відділу громадської безпеки ГУ МВС України в Закарпатській області.
Проходження служби на вказаній посаді, згідно з Переліком посад, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.10.2008 №545, передбачає пільгове обчислення вислуги років для призначення пенсії один місяць за сорок днів.
В подальшому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.12.2011 №895 затверджено новий переліків посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, час проходження служби на яких зараховується на пільгових умовах, серед яких посади в Управлінні (відділі) громадської безпеки відсутні. Окрім того, визнано таким, що втратив чинність, наказ МВС України від 20.10.2008 №545.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов'язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що реалізація права осіб на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої Порядком №393 та наказом МВС України від 20.10.2008 №545, здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги постановою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.12.2011 №895, оскільки це б суперечило принципу незворотності дії нормативно-правового акту в часі, передбаченого ч. 1 ст. 58 Конституції України.
Свою відмову здійснити перерахунок вислуги років позивача з урахуванням пільгового обчислення спірного періоду відповідач аргументує відсутністю на момент звернення із заявою права на пенсію за вислугу років за нормами п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262.
Так, п. «а» ч. 1 ст. 12 вказаного законодавчого акту передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Отже, з проведеного аналізу положень ст. 12 Закону №2262 суд дійшов висновку, що призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону №2262 законодавець пов'язує з моментом звільнення особи зі служби у разі наявності необхідної вислуги років.
Судом встановлено, що станом на день звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою він продовжував перебувати на службі в Національній поліції України, звільнений з такої не був.
Окрім того, при прийнятті рішення в даній адміністративній справі суд враховує правові висновки об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а, відповідно до яких при встановленні наявності в особи права на пенсію за нормами Закону №2262, обрахунок вислуги років такої слід здійснювати з врахуванням пільгового зарахування періодів служби, визначених Порядком №393.
Так, як вбачається з листа-відповіді ГУНП в Закарпатській області №27204-2025 від 14.03.2025 станом на 13.03.2025 року календарна вислуга років ОСОБА_1 складає 23 роки 01 місяць 15 днів (без врахування пільгового обчислення періоду роботи у відділі громадської безпеки). Поряд з цим, судом з'ясовано, що період проходження позивачем служби на посаді інспектора з організації діяльності спеціальних установ міліції сектору організації охорони громадського порядку відділу громадської безпеки з вересня 2005 року по серпень 2011 року підлягає зарахуванню в пільговому обчисленні, а саме: один місяць служби за сорок днів. В разі обрахунку вислуги років позивача з врахування пільгового обчислення такої буде достатньо в розумінні норм п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262 для призначення пенсії за вислугу років.
Поряд з цим суд звертає увагу позивача на те, що одної тільки вислуги років недостатньо до реалізації права на отримання пенсії, оскільки норми ст. 12 Закону №2262 пов'язують призначення пенсії в першу чергу зі звільненням зі служби. Тому оскільки станом на день звернення до ГУ НП в Закарпатській області із заявою ОСОБА_1 продовжував працювати в органах Національної поліції України, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив у здійсненні перерахунку стажу служби з урахуванням пільгового обчислення окремих її періодів.
Оскільки судовому захисту згідно з нормами КАС України підлягають тільки порушені права осіб, суд вважає заявлені в цій частині позовні вимоги передчасними.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунку стажу служби в поліції, яка дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Так, п. 5 зазначеної постанови передбачено виплачувати поліцейським надбавки за стаж служби в поліції.
Згідно ч. 3 ст. 93 Закону №580 за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.
Як вже зазначалося судом питання обчислення стажу в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, врегульовано ст. 78 Закону №580.
Разом з тим, ні положення Закону №580, ані Постанови №988 не передбачають можливості обчислення надбавки за стаж та додаткової оплачуваної відпустки з розрахунку вислуги років у пільговому обчисленні.
При цьому суд вважає помилковими твердження позивача щодо необхідності застосування при обрахунку таких положень Порядку №393, оскільки такий прийнято на виконання Закону №2262 та стосується виключно правовідносин, пов'язаних з визначенням вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ у випадку призначення пенсії за вислугу років. У свою чергу, при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 78 Закону №580, якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.
До також висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі №520/2067/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що відповідач не порушив будь-яких прав позивача, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін