12 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/15761/24
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 35161,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є платником податків та за ним рахується борг зі сплати транспортного податку з фізичних осіб в сумі 35161,37 грн. Просить стягнути з ОСОБА_1 35161,37 грн вказану заборгованість.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.
Відповідачу надіслана ухвала про відкриття провадження за адресою місця реєстрації. яка була отримана відповідачем 14.09.2024 про що свідчить підпис відповідача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.22).
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, про причини неподання відзиву не повідомив, тому суд, у відповідності до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошове зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкове повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податі розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
За відповідачем рахується податковий борг зі сплати транспортного податку з фізичних осіб на загальну суму 35161,37 грн, з яких 20000,00 грн - основного платежу, 5000, грн - штрафної санкції, 10161,37 грн - пеня (зведений розрахунок а.с.3).
Відповідачу надсилались податкові повідомлення-рішення, якими нараховано грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб на загальну суму 30000,00 грн, з яких 25000,00 грн - основний платіж, 5000,00 грн - штрафна санкція, які не сплачено в строки визначені Податковим кодексом України, 25000,00 грн, з яких 20000,00 грн - основний платіж, 5000,00 грн - штрафна санкція:
- податкове повідомлення-рішення №002433-5113-0625 від 10.12.2018 на загальну суму 25000,00 грн - основного платежу, з яких не сплачено в строки визначені Податковим кодексом України 20000,00 грн - основного платежу (а.с.11);
- податкове повідомлення-рішення №0002433-5113-0625 від 10.12.2018 на загальну суму 5000,00 грн - штрафної санкції (а.с.12).
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались у судовому порядку, з огляду на вказане, податковий борг (грошове зобов'язання) відповідача в сумі 35161,37 грн вважається узгодженим.
Крім того, відповідачу нараховано пеню згідно ст.129 Податкового кодексу України в сумі 10161,37 грн (розрахунок пені а.с.4).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України на податкову адресу ОСОБА_1 надсилалася податкова вимога форми «Ф» від 14.11.2016 №15197-17 на суму 25000,00 грн (а.с.10).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За ОСОБА_1 рахується податковий борг на загальну суму 35161,37 грн зі сплати транспортного податку з фізичних осіб.
Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок боргу (а.с.3), розрахунок пені (а.с.4) та витяг з облікової картки платника податків (а.с.5-9) згідно з якими заборгованість відповідача складає 35161,37 грн.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі наведеного, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд задовольняє адміністративний позов.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості.
Стягнути на користь Головного управління ДПС у Житомирській області з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 35161,37 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
12.06.25