12 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/5550/25
категорія 114000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Радомишльської міської ради Житомирської області, третьої особи: Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави із позовом до Радомишльської міської ради Житомирської області, третьої особи: Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Радомишльської міської ради Житомирської області щодо не утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та зобов'язати Радомишльську міську раду утворити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на даний час Радомишльською міською радою Житомирської області не утворено виконавчого органу з охорони культурної спадщини, та упродовж часу роботи Радомишльської міської ради з моменту її утворення не вжито заходів щодо утворення такого виконавчого органу у складі сільської ради та отримання погодження органу охорони культурної спадщини вищого рівня на призначення керівника такого органу, що суперечить вимогам ч.3 ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та нівелює виконання сільською радою обов'язків та повноважень, визначених цим Законом.
Ухвалою судді від 28.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
10.04.2025 через систему "Електронний суд" представником Радомишльської міської ради Житомирської області подано відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивачем не доведено, яким чином відсутність окремого органу охорони культурної спадщини призвела до порушення конкретних прав чи інтересів держави або територіальної громади, чи у чому полягає така загроза або які саме інтереси держави постраждали чи можуть постраждати внаслідок можливої бездіяльності Радомишльської міської ради.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України затверджено Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу), у який увійшло місто Радомишль Житомирської області.
За інформацією Радомишльської міської ради від 17.12.2024 за №01-18/2188 міською радою не створено спеціально уповноважений орган у сфері охорони культурної спадщини, у зв'язку з відсутністю відповідних фахівців та дотриманням норм у сфері захисту й охорони культурної спадщини.
В подальшому, Коростишівською окружною прокуратурою Житомирської області з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави та вивчення стану дотримання вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини скеровані запити до відповідних органів про надання необхідної інформації щодо створення спеціально уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини (відділу, управління).
Відповідно до листа Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації №202-1 22/04-25 від 29.01.2025 встановлено, що звернень, пропозицій щодо утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та призначення його керівника від Радомишльської міської ради, не надходило.
3 листа Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 10.01.2025 за №06/13/263-225 встановлено, що в системі електронного документообігу відсутня інформація про звернення Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області, Житомирської обласної військової адміністрації щодо надання погоджень або створення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та призначення керівника. Радомишльська міська рада Житомирської області та Житомирська обласна військова адміністрація не звертались до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України з відповідними листами.
Вважаючи протиправною бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо створення спеціально уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини, керівник Коростенської окружного прокуратури звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон №280/97-ВР).
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно статті 5 Закону №280/97-ВР до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.
Частиною 1 статті 10 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина 1 статті 11 Закону №280/97-ВР).
Підпунктом 10 пункту б статті 32 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження щодо забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.
Згідно зі статтею 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради.
Відповідно до статті 27 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» №1805-ІІІ від 08.06.2000 (далі Закон №1805-ІІІ), державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1805-ІІІ до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини), зокрема належать, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 6 Закону№1805-ІІІ до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить у тому числі організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.
Частиною 3 статті 6 Закону №1805-ІІІ встановлено, що відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради щорічно звітують перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та громадськістю про стан збереження об'єктів культурної спадщини.
Як визначено частиною 3 статті 3 Закону №1805-ІІІ, відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місіть України, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Отже, на відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України покладено обов'язок утворення місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади спеціально уповноваженого законом органу охороняти місцеву культу спадщину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України», з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» затверджено Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу), у який увійшло місто Радомишль Житомирської області.
З матеріалів справи слідує, що Радомишльською міською радою не утворено спеціально уповноважений орган у сфері охорони культурної спадщини.
Вказане підтверджується листом відповідача від 17.12.2024 за №01-18/2188, листом Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації від 29.01.2025 за №202-1 22/04-25 та листом Міністерства культури стратегічних комунікацій України від 10.01.2025 за №06/13/263-225.
Суд зауважує, що положеннями Закону №1805-III закріплено вимогу щодо утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, зокрема у населених пунктах, занесених до Списку історичних населених місць України.
Не утворення відповідачем відповідного спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та недотримання порядку призначення його керівника унеможливлює дію державних механізмів захисту об'єктів культурної спадщини.
Таким чином, не утворення відповідачем спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини свідчить про протиправну бездіяльність.
Оскільки жодних дій, спрямованих на виконання вимог Закону №1805-ІІІ відповідачем не вчинено, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Радомишльську міську раду Житомирської області утворити у складі виконавчих органів ради спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини та погодити його у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу частини 3 статті 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст.139, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави (вул. Шевченка, 5, м. Коростишів, Житомирська обл., Житомирський р-н, 12501. РНОКПП/ЄДРПОУ: 02909950) до Радомишльської міської ради Житомирської області (майдан Соборний, 12, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12201. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04053358), третьої особи: Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, РНОКПП/ЄДРПОУ: 43220275), Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації (вул. Мала Бердичівська, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10014, РНОКПП/ЄДРПОУ: 44668226) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Радомишльської міської ради Житомирської області щодо не утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.
Зобов'язати Радомишльську міську раду Житомирської області утворити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
12 червня 2025 р.
12.06.25