про залишення позовної заяви без руху
13 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/15388/25
категорія 106020200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Малинського районного суду Житомирської області Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Малинського районного суду Житомирської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати накази Малинського районного суду Житомирської області №3-к/тр від 17 січня 2024 року та №2-к/тр від 14 січня 2025 року в частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 та 2025 роки надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести ОСОБА_1 державному службовцю Малинського районного суду Житомирської області нарахування та виплату надбавки за вислугу років у 2024 році з 01 січня 2024 року відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби у розмірі 50 відсотків посадового окладу на підставі наказу Малинського районного суду Житомирської області №6-к від 16 жовтня 2018 року про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести ОСОБА_1 державному службовцю Малинського районного суду Житомирської області нарахування та виплату надбавки за вислугу років у 2025 році з 01 січня 2025 року відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби у розмірі 50 відсотків посадового окладу на підставі наказу Малинського районного суду Житомирської області №6-к від 16 жовтня 2018 року про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 .
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою цієї статті визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивачка оскаржує накази Малинського районного суду Житомирської області №3-к/тр від 17 січня 2024 року та №2-к/тр від 14 січня 2025 року в частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 та 2025 роки надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу.
Водночас, з позовом до суду позивачка звернулась 10.06.2025 (штемпель вхідної кореспонденції Житомирського окружного адміністративного суду), тобто з пропуском місячного строку.
Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Так, позивачем заявлені позовні вимоги, які пов'язані з проходженням публічної служби.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Відтак, внесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції ч.1 та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Слід вказати, що ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
При цьому, стаття перша цієї ж норми передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Однак, як встановлено з матеріалів справи, позивачка не погоджується з ненарахуванням та невиплатою складових її грошового забезпечення.
При цьому, оскільки спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати позивачці надбавки за вислугу років на 2024-2025 роки під час проходження нею публічної служби, а не виплати сум, належних їй при звільненні, положення статті 233 Кодексу законів про працю України не підлягають застосуванню при оцінці судом обставини щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Цей строк є спеціальним у спірних правовідносинах та починає обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлюючи момент, з якого позивач дізналася про порушення своїх прав, суд зазначає, що оскільки надбавки за вислугу років державної служби є щомісячним періодичним платежем, то в будь-якому разі розмір надбавки за вислугу років державної служби відомий особі, яка її отримує. Відтак, про порушення свого права щодо отримання надбавки за вислугу років державної служби не у повному обсязі, позивач дізналась при отриманні заробітної плати за відповідний місяць (не пізніше останнього числа кожного місяця, в якому така винагорода мала бути виплачена).
Таким чином, відлік місячного строку на звернення позивача до суду з вимогою щодо виплати надбавки за вислугу років державної служби розпочинається з першого числа місяця, наступного за тим, в якому надбавки за вислугу років державної служби в спірному розмірі була виплачена і, відповідно, закінчується останнього числа такого місяця.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви, позивачем додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначає, що лише ознайомившись з Єдиним державним реєстром судових рішень, у якому з 03.06.2025 їй стало відомо про розгляд Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду зразкової адмністративної справи №240/7215/24.
Однак, суд звертає увагу на те, що зазначена дата свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Суду не було надано доказів того, що до цього часу позивачем вчинялися будь-які дії, які б свідчили про його бажання дізнатись про правомірність встановлення надбавки за вислугу років протягом спірного періоду.
Втім позивачка не навела обставин, за яких вона дійсно не мала можливості у встановлений процесуальним законом строк, звернутися до суду з цим позовом у будь-який зручний для неї спосіб та не надала доказів на їх підтвердження.
Варто зауважити, що згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позовна заява подана з порушенням вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору в законодавчо встановленому розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
У відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином за подання фізичною особою до суду адміністративного позову, який містить вимогу немайнового характеру, ставка судового збору становить 1211,20 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Пільги щодо сплати судового збору визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір», пунктом 1 частини першої якої встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з тим, позивача, зокрема, просить визнати протиправними та скасуватим наказ Малинського районного суду Житомирської області №3-к/тр від 17 січня 2024 року та №2-к/тр від 14 січня 2025 року в частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 та 2025 роки надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказана норма Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вказану позовну вимогу.
За змістом позовних вимог, позивачкою оскаржується два накази, зокрема, №3-к/тр від 17 січня 2024 року та №2-к/тр від 14 січня 2025 року, таким чином, вказана позовна заява містить дві позовні вимоги, а тому ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 2 422,40 грн (1 211,20 грн. * 2).
Враховуючи вищевикладене та заявлення позовних вимог майнового характеру, несплачений розмір судового збору на момент подачі позову становить 2 422,40 грн і має бути сплачений за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485 ; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд.
Суд також зазначає, що актуальна інформація щодо реквізитів для сплати судового збору також розміщена на офіційній електронній адресі (веб-порталі) Житомирського окружного адміністративного суду за посиланням: https://adm.zt.court.gov.ua/sud0670.
При цьому, згідно з ч. 1, 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
В порушення вказаних норм процесуального законодавства позивачем не надано адміністративного позову з додатками для відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладення прохальної части у відповідності до вимог вказаних в ухвалі;
- документ про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.
- адміністративного позову з додатками для відповідачів.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова