(про відмову у роз'ясненні судового рішення)
13 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/15917/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шимоновича Р.М., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/15917/21.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні з військовох служби у період з 03.01.2019 року по 25.06.2021 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за затримку розрахунку при звільненні з військової служби за період з 03.01.2019 року по 25.06.2021 року.
Вказане рішення суду набрало законної сили 29.05.2023.
На адресу суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про роз'яснення судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 у справі №240/15917/21, а саме просить роз'яснити рішення в частині необхідності нарахування грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні з військової частини у період з 03.01.2019 року по 25.06.2021 року, як середнє грошове забезпечення за затримку повного розрахунку при звільненні.
Суд, дослідивши вказану заяву, приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 КАС України).
Положеннями ч. 3 ст. 254 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 4 ст. 254 КАС України).
Відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Як свідчить зміст заяви відповідача про роз'яснення рішення, відповідачем по суті просить не роз'яснити резолютивну частину рішення суду, а фактично відповідач у заяві просить роз'яснити порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.
Однак, чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
На переконання суду, рішення Житомирського окружного адміністративного суду є чітким і зрозумілим.
Таким чином, суд зазначає, що питання, з приводу роз'яснення яких звернувся відповідач, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень, а за своєю суттю стосуються вимог відповідача про те, аби суд вирішив за нього, яким чином виконати судове рішення з урахуванням вже існуючих обставин.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заява про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду №240/15917/21 від 20.01.2023 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Р.М.Шимонович