13 червня 2025 рокуСправа №160/17174/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіна Л.Є., розглянувши у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/17174/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.06.2025 року надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо передачі до розгляду Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції скарги ОСОБА_2 від 29.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.05.2025 за № СК-2157-25;
- зобов'язати Міністерство юстиції України утриматись від розгляду та прийняття рішення по суті щодо скарги ОСОБА_2 від 29.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.05.2025 за № СК-2157-25.
13.06.2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:
- заборонити Міністерству юстиції України, в тому числі його територіальним органам та структурним підрозділам, до набрання чинності рішенням суду у цій справі здійснювати розгляд та приймати рішення по суті щодо розгляду скарги ОСОБА_2 від 29.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.05.2025 за № СК-2157-25;
- заборонити Міністерству юстиції України, в тому числі його територіальним органам та структурним підрозділам, державним реєстраторам, нотаріусам, а також будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, до набрання чинності рішенням суду у даній справі здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов'язані з виконанням будь-яких рішень Міністерства юстиції України, прийнятим за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 29.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.05.2025 за № СК-2157-25.
В обґрунтування заяви вказано про можливі негативні наслідки, пов'язані із протиправними діями відповідача за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 29.05.2025. Вжиті судом заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та виключити ймовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття таких заходів.
Розглядаючи вказану заяву суд виходить із того, відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову відповідають предмету позовної заяви та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.
Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Судом встановлено, що на 16 червня 2025 року заплановане проведення засідання центральної Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України при Міністерстві юстиції України (далі - Центральна колегія) за скаргою ОСОБА_2 від 29.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.05.2025 за № СК-2157-25, щодо Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33248430). Суб'єкт оскарження: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович, про що заявник повідомлений відповідним листом Міністерства юстиції України.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо призначення до розгляду вказаної скарги, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про нотаріат» державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.
Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.
Механізм здійснення Міністерством юстиції України, територіальним органом Міністерства юстиції перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, встановлено Порядком проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 №357/5 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 14 Порядку перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.
Згідно з п. 33 Порядку за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п'яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями.
Загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса визначається як «добре», «задовільно», «незадовільно».
Довідка готується згідно з перевіреними достовірними фактами, що свідчать про наявність недоліків, помилок і порушень, з посиланням на норми законодавства.
За змістом довідка повинна бути вичерпною та конкретною.
Пунктом 43 Порядку передбачено, що якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті або якщо державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, державним чи приватним нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, Міністерство юстиції, територіальний орган Міністерства юстиції приймають рішення про застосування до цих осіб заходів реагування, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус зобов'язаний надавати посадовим особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядку вчинення нотаріальних дій або неодноразових порушень правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, його територіальний орган, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.
З урахуванням аналізу норм чинного законодавства та їх співвідношення з предметом позову у справі, що розглядається, судом установлено таке.
На 16 червня 2025 року заплановане проведення засідання Центральної колегії щодо розгляду скарги ОСОБА_2 від 29.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.05.2025 за № СК-2157-25.
Предметом позову у цій справі є оскарження дій Міністерства юстиції України щодо передачі зазначеної скарги до розгляду Центральною колегією, а також вимога визнати такі дії протиправними.
У разі розгляду вказаної скарги 16.06.2025 до ухвалення рішення судом по суті у цій справі, можливе задоволення її вимог та подальше ініціювання відповідачем (Міністерством юстиції України) перевірки діяльності заявника, наслідками якої може стати призупинення або припинення його нотаріальної діяльності.
Таким чином, реалізація Міністерством юстиції України своїх повноважень у спосіб, що оскаржується, до моменту розгляду справи судом по суті та ухвалення відповідного рішення, може призвести до фактичного позбавлення заявника можливості ефективного судового захисту. Зокрема, розгляд скарги ОСОБА_2 від 29.05.2025 та ухвалення за її результатами рішень, що впливають на правове становище позивача, нівелює право останнього на судове оскарження дій відповідача, які є предметом цього адміністративного спору.
Зазначене прямо суперечить завданню адміністративного судочинства, передбаченому ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове провадження має забезпечувати ефективний захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Більше того, реалізація Міністерством юстиції України функцій контролю до завершення судового розгляду справи по суті потенційно створює ризик істотного порушення прав та інтересів позивача. У разі негативного для нього розвитку подій (наприклад, призупинення діяльності) відновлення прав вимагатиме додаткових зусиль, процесуальних дій, зокрема ініціювання нових судових проваджень з оскарження рішень, прийнятих за результатами перевірки. Це, у свою чергу, призведе до надмірного процесуального навантаження, фінансових витрат та значного ускладнення захисту прав позивача у справі, яка розглядається.
Оцінивши доводи, викладені у заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її обґрунтованість та наявність підстав для задоволення. Зокрема, заявником наведено обставини, що свідчать про можливі негативні наслідки у зв'язку з протиправними, на його думку, діями відповідача, які можуть ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Враховуючи, що визначений спосіб забезпечення позову відповідає п. 2 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову і зазначає, що в цьому випадку належним способом забезпечення позову є заборона Міністерству юстиції України утриматись від розгляду та прийняття рішення по суті щодо розгляду скарги ОСОБА_2 від 29.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.05.2025 за № СК-2157-25.
Щодо вимоги заяви про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, в тому числі його територіальним органам та структурним підрозділам, державним реєстраторам, нотаріусам, а також будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, до набрання чинності рішенням суду у даній справі здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов'язані з виконанням будь-яких рішень Міністерства юстиції України, прийнятим за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 29.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.05.2025 за № СК-2157-25 суд зазначає таке.
Заявником (позивачем) оскаржуються дії Міністерства юстиції України щодо передачі до розгляду центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції вказаної скарги.
Передумовою застосування заходів забезпечення позову є обрання такого способу забезпечення, який відповідає предмету спору, є співмірним із заявленими вимогами, сприяє збереженню балансу інтересів сторін та забезпечує реальне виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також ефективний захист чи поновлення прав або інтересів позивача, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду (зокрема, у справах №910/10598/21 від 21.12.2021 та №906/304/23 від 28.08.2023).
У цій справі забезпечення позову спрямоване на збереження чинного правового стану сторін до розгляду спору по суті, зокрема шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам розглядати та ухвалювати рішення за скаргою ОСОБА_3 від 29.05.2025.
Водночас, вимога про заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з потенційними рішеннями Міністерства юстиції України, не є співмірною із заявленими позовними вимогами, оскільки на дату розгляду заяви відповідне засідання Міністерства ще не відбулося, а заборона здійснення розгляду скарги вже забезпечує необхідний захист та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за її результатами.
Отже, така вимога є передчасною та необґрунтованою.
При цьому суд зазначає, що застосування заходів забезпечення позову не є оцінкою правомірності позовних вимог, а лише підтверджує наявність спору та обґрунтовує необхідність тимчасових заходів до набрання чинності рішенням у цій справі.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/17174/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом заборони Міністерству юстиції України, в тому числі його територіальним органам та структурним підрозділам, до набрання чинності рішенням суду у цій справі здійснювати розгляд та приймати рішення по суті щодо розгляду скарги ОСОБА_2 від 29.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.05.2025 за № СК-2157-25.
У задоволенні решти заяви - відмовити.
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Л.Є. Букіна