13 червня 2025 року Справа №160/7277/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №160/7277/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування звернення,
10.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.01.2025 №Е1191566 щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у відкритті провадження у справі №160/7277/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування звернення щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року в справі № 160/7277/25 - задоволено частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року в справі № 160/7277/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування звернення скасовано.
Направлено справу №160/7277/25 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
04.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/7277/25.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, адміністративну справу №160/7277/25 передано головуючому судді Голобутовському Р.З., для продовження розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задоволено.
Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.
Провадження у справі №160/7277/25 відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Також, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/7277/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування звернення щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - залишено без задоволення.
13.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді, у якій просить:
- відвести від справи суддю Голобутовського Романа Зіновійовича та передати справу на повторний авторозподіл.
В обґрунтування заяви про відвід судді зазначено, що 10.06.25 ухвалою про відмову у забезпеченні позову, суд фактично вирішив справу по суті. На думку позивача у суду вже є своє бачення фінального рішення у справі.
При вирішенні заяви про відвід судді, суд зазначає наступне.
За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Голобутовського Р.З., суд зазначає, що заявлений відвід, зокрема, обумовлений незгодою позивача з процесуальними діями та рішенням судді щодо розгляду адміністративної справи №160/7277/25, а саме із тим, що суддею залишено без задоволення його заяву про забезпечення позову.
Однак, суд звертає увагу на те, що ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Додатково, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
В Україні діє інстанційна юрисдикція, передбачена розділом 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 та ч. 1 ст. 292 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що в Україні діють принципи здійснення правосуддя, в тому числі гарантії суддівської незалежності, однією з яких є недопущення втручання в діяльність суду, в тому числі при прийнятті рішення.
Однією з таких гарантій є право сторін судового процесу на подання апеляційної скарги на ухвалу суду, у випадку незгоди з прийнятим рішенням.
До повноважень суду апеляційної інстанції входить скасування ухвали суду, у випадку неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, законодавством встановлено право учасника судового процесу у разі незгоди із застосуванням судом норм права, звернутись до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Частиною 2 пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» передбачено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльність судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Таким чином, встановлена процедура надання оцінки ухвалам та рішенням суду першої інстанції на предмет застосування судом норми права є виключними повноваженнями суду апеляційної інстанції та не є підставою для відводу судді від розгляду справи.
За роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Стосовно доводів заявника про передачу матеріалів справи до розгляду тому ж судді, суд вказує, що справа передана Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 для продовження розгляду.
У випадку передачі справи судом апеляційної інстанції для продовження розгляду, справа передається тому ж складу суду, яким винесено ухвалу, скасовану в апеляційному порядку.
Твердження заявника про упередженість суду через передачу справи тому ж складу суду не відповідають дійсності та не мають правового підґрунтя.
Стосовно доводів позивача про упередженість судді в прийнятті рішення у справі по суті заявлених позовних вимог, суддя зазначає наступне.
Згідно із ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід повинен бути вмотивованим.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Прийняття суддею (судом) процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, під час розгляду справи, є здійснення судом правосуддя і не є обставиною, що свідчить про упередженість судді.
Згідно з ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Отже, оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, суд робить висновок про передачу матеріалів адміністративної справи №160/7277/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, суд вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовського Р.З. необґрунтованою та безпідставною.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №160/7277/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування звернення - визнати необґрунтованою.
Передати матеріали адміністративної справи №160/7277/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.З. Голобутовський