13 червня 2025 рокуСправа №160/5739/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
20 лютого 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-1) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо відсутності відповіді на рапорт від «15» січня 2025 року щодо направлення на ВЛК - ОСОБА_1 , військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 розглянути по суті рапорт від «15» січня 2025 року та надати відповідь ОСОБА_1 , військовослужбовцю Військової частини НОМЕР_2 інформації щодо прийнятого рішення про направлення ОСОБА_1 , військовослужбовця Військової частини НОМЕР_5 експертне обстеження ВЛК і визначення його стану здоров'я і рівня придатності до в/с;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відсутності відповіді на заяву ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 від «15» січня 2025 року щодо надання висновку ВЛК - за яким було здійсненна мобілізація.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відповідь ОСОБА_1 , військовослужбовцю Військової частини НОМЕР_2 інформації щодо висновку ВЛК- за яким було здійсненна мобілізація до лав ЗС України.
Ухвалою від 25 лютого 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він на теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 за мобілізацією на особливий період. Вказує, що відповідачем -2 його було незаконно мобілізовано та протиправно направлено на проходження ВЛК, за результатами чого він був направлений до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби. Вважаючи що його права порушені він з15.01.2025 направив поштою рапорт на командира військової частини НОМЕР_2 , відповідно до якого зазначає про неможливість проходження служби за станом здоров'я та просить направити його на медичне обстеження та проходження ВЛК. У визначений законодавством строк відповідь на рапорт не отримав. Також, 15.01.2025 він поштою направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, відповідно до якої просить надати інформацію щодо мобілізації та копії документів щодо проходження ВЛК. У визначений законодавством строк відповідь не отримав. З урахуванням обставин, викладених у позові, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
28.04.2025 представником відповідача-1 через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить у задоволенні позову відмовити. Зокрема, зазначає, що рапорт ОСОБА_1 було розглянуто та надано відповідь, що вказаний рапорт не може бути розглянути командиром військової частини НОМЕР_2 у зв'язку з тим, що згідно наказу Голови Адміністрації ДССТ №8-ЗС від 08.01.2025 і наказу командира військової частини НОМЕР_2 №15 від 10.01.2025 ОСОБА_1 переміщений для проходження служби до військової частини НОМЕР_6 . Відтак для розгляду питань, викладених в рапорті від 12.01.2025 ОСОБА_1 запропоновано звернутися з рапортом до військової частини НОМЕР_6 .
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_7 ОСОБА_2 03.09.2024 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 . .
З 04.09.2024 по 10.01.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Згідно відзиву відповідача, відповідно до наказу Голови Адміністрації ДССТ №8-ЗС від 08.01.2025 і наказу командира військової частини НОМЕР_2 №15 від 10.01.2025 ОСОБА_1 переміщений для подальшого проходження військової служби у військову частину НОМЕР_6 .
17.01.2025 позивач поштовим зв'язком направив до військової частини НОМЕР_2 рапорт з проханням надати направлення на переогляд ВЛЕ та надати копії документів.
Окрім того, 15.01.2025 позивач зазначає про направлення заяви на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання документів. Доказів направлення заяви позивач не надає.
Посилаючись на відсутність відповіді на рапорт та звернення позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч.6 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ передбачені наступні види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, згідно пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402: військовослужбовців до військової служби; а також з метою визначення: потреби у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва); потреби у тривалому лікуванні.
Відповідно до п. 6.1. розділу 6 Положення №402, направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
За нормами статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-ХІV, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до частини 1статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби.
Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці, резервісти під час служби у військовому резерві щорічно проходять медичний огляд, стосовно них проводяться лікувально-профілактичні заходи.
Відповідно до підпункту 2.1.6. Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом ГК ЗСУ від 07.04.2017 №124 (далі - Інструкція №124), зі змінами та доповненнями, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Згідно з підпунктом 3.11.6.Інструкції №124, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.
При цьому, 08.08.2024 набрав чинності Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 №531 (далі - Порядок №531).
Зазначений Порядок визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту.
Зокрема, з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника).
Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку. Відповідь на усний рапорт надається усно (п.2,3 розділу ІІ Порядку №531).
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку №531 непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.
Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку № 531, початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.
Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.
У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Порядку № 531 розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:
1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Таким чином, розгляд рапорту відбувається за встановленою процедурою та в межах визначених Порядком №531 строків.
На підставі вищевикладеного суд робить висновок, що чинним законодавством України чітко передбачено, що проходження військової служби та зайняття військовослужбовцями відповідних посад насамперед залежить від їх стану здоров'я, який визначається на підставі медичного огляду військово-лікарською комісією відповідно до визначеної процедури. При цьому, за результатами проходження медичного огляду уповноваженою військово-лікарською комісією приймається постанова, в якій зокрема зазначається ступінь придатності військовослужбовця до військової служби.
Суд наголошує, що направлення військовослужбовця до медичного закладу для проходження військово-лікарської комісії може здійснюватися зокрема командуванням військової частини, а сам військовослужбовець наділений правом реалізувати законодавчу гарантію щодо його медичного обстеження та надання медичної допомоги шляхом подання рапорту по команді. Отже, рапорт є засобом реалізації прав військовослужбовців.
Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся з рапортом командира Військової частини НОМЕР_2 , про його направлення на військово-лікарську комісію для визначення стану здоров'я щодо придатності до несення військової служби в подальшому.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний трекінг із сайту АТ «Укрпошта», відповідно до якого поштове відправлення направлене позивачем 17.01.2025.
При цьому відповідачем-1 зазначено, що позивач переміщений з військової служби НОМЕР_2 10.01.2025 до іншої військової частини для подальшого проходження військової служби, відтак поданий рапорт не може бути розглянутий. Про результати розгляду рапорту повідомлено позивача. Позивачем заперечень на даний факт не надано.
При цьому суд звертає увагу на той факт, що позивач, подаючи рапорт поштою вже був військовослужбовцем іншої військової частини.
Проте, враховуючи той факт, що будь-який громадянин має право звертатися до військових частин із заявами, скаргами та пропозиціями, вказаний рапорт повинен бути розглянути в порядок та строки визначені законодавством для звернення. Відповідачем не надано жодних доказів розгляду такого рапорту, а саме не надано відповідь або рапорт з відповідною вмотивованою резолюцією командира.
Так, у відповідності до п.п.3-4 розділу І Інструкції, розгляд пропозицій (зауважень), заяв (клопотань), скарг і особистий прийом громадян є важливою ділянкою роботи органів військового управління, військових частин, дієвим засобом отримання інформації про недоліки в роботі цих органів, однією з форм зміцнення і розширення зв'язків з широкими верствами населення, участі в управлінні державними справами громадян України.
У роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян потрібно забезпечувати кваліфікований, неупереджений, об'єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного розв'язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, поновлення порушених конституційних прав та запобігання надалі таким порушенням.
Згідно з п. 2 розділу ІІ Інструкції письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця.
Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень.
Відповідно до абзаців 5, 8 п. 5 розділу ІІ Інструкції відповідь за результатами розгляду звернень в обов'язковому порядку дається тим органом військового управління, військовою частиною, які отримали ці звернення і до компетенції яких входить вирішення порушених у зверненнях питань, за підписом керівника, командира або осіб, які виконують його обов'язки згідно з письмовим наказом.
Особлива увага приділяється розгляду звернень: Героїв України, ветеранів війни, учасників бойових дій, ветеранів праці та військової служби, осіб з інвалідністю, непрацездатних осіб та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітних сімей, одиноких матерів (батьків), членів сімей військовослужбовців - учасників операції об'єднаних сил (ООС), антитерористичної операції (АТО), інших громадян, які потребують соціального захисту та підтримки.
Згідно з п. 14 розділу III Інструкції, про результати розгляду звернень громадян керівники органів військового управління, командири військових частин, визначені відповідальними, інформують заявників у письмовій формі та в установленому порядку відповідний орган державної влади з додаванням копії відповіді заявнику.
Якщо звернення опрацьовується за окремим дорученням Міністра оборони України, його заступників, державного секретаря Міністерства оборони України, керівник органу військового управління, командир військової частини, відповідальний за розгляд, за потреби надає письмову доповідь за належністю разом із копією (проєктом) відповіді заявнику та копією (проєктом) листа відповідному органу влади.
Копія відповіді автору звернення, доповідь керівництву Міністерства оборони України разом із співдоповідями, іншими матеріалами розгляду звернення заноситься в електронну реєстраційно-контрольну картку звернення та в установленому порядку письмово повідомляється структурний підрозділ Міністерства оборони України, відповідальний за організацію розгляду звернень громадян, для зняття з контролю.
Отже, у межах строку, визначеного пунктом 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, командир чи уповноважені представники відповідача-1 не розглянули по суті рапорт позивача про його направлення на військово-лікарську комісію і надання документів та не прийняли жодного рішення за результатами їх розгляду, що, в свою чергу, вказує на протиправну бездіяльність відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо відсутності відповіді на рапорт від «15» січня 2025 року та зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт від «15» січня 2025 року та надати відповідь ОСОБА_1 , є такими, що підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відсутності відповіді на заяву ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 від «15» січня 2025 року щодо надання висновку ВЛК - за яким було здійсненна мобілізація та відповідно зобов'язання надати таку відповідь суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року№ 393/96-ВР (далі Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Абзацом 3 ст. 3 Закону № 393/96-ВР встановлено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно зі ст. 4 Закону № 393/96-ВР до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Статтею 15 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Суд звертає увагу, що обов'язок надання відповіді на звернення виникає лише при підтвердженні заявником факту направлення такого звернення.
Матеріали справи не містять жодного доказу про направлення/передання заяви до ІНФОРМАЦІЯ_4 , відтак у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача-2 вчинити певні дії без належних доказів вчинення позивачем певних дій.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають у задоволенню частково.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо відсутності відповіді на рапорт ОСОБА_1 від «15» січня 2025 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 розглянути повтрно рапорт ОСОБА_1 від «15» січня 2025 року та надати відповідь.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук