09 червня 2025 рокуСправа №160/9571/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2-Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації від 13.12.2024 № 718 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини (підрозділу) НОМЕР_2 ;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він виключений з військового обліку і не може бути призваний під час мобілізації через засудження за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 року відкрито провадження у справі №160/9571/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в спростування доводів позивача зазначає наступне.
У спірних правовідносинах під час здійснення заходів з оповіщення на визначеній території м. Дніпра уповноваженими працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 був виявлений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не мав при собі військово-облікових документів, відповідно до інформації з Електронної підсистеми Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» був внесений до реєстру як порушник військового обліку, у зв'язку з не виконанням вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року, відповідно до якого, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані (тобто з 18.05.2024 року до 17.07.2024 року).
Крім того, перевіркою військово-облікових даних вказаного громадянина було встановлено, що останній не проходив медичний огляд та немає постанову (довідку) ВЛК про його придатність до військової служби, строк дії якої не закінчився.
За висновком ВЛК, оформленим згідно з вимогами п. 22 Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом МОУ 14.08.2008 № 402 довідкою від 13.12.2024 року він був визнаний придатним до військової служби.
Під час перевірки його персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не має передбачених законом підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не звертався з відповідними заявами про надання йому відстрочки.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, який набув чинності 18.05.2024, внесено ряд змін до Закону №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ), в тому числі до ст. 37 цього закону. Так, було виключено п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України №2232-ХІІ як підставу для виключення особи з військового обліку військовозобов'язаних. Крім того, у статті 39 Закону України №2232-ХІІ в редакції від 11.04.2024 року були впорядковані питання призову на військову службу під час мобілізації та демобілізації військовослужбовців.
Військова частина НОМЕР_1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала.
Відповідач-2 про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом доставлення 09.04.2025 до його електронного кабінету ухвали суду, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_3 від 02.12.2021 проходив строкову військову службу з 03.12.2021 по 21.09.2022.
21.09.2022 позивач був звільнений з військової служби з виключенням з військового обліку відповідно підп. «г» п. 2 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на підставі вироку Корольовського районного суду м. Житомира.
13.12.2024 позивач був затриманий і доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Того ж дня ОСОБА_1 був поставлений на облік, призваний і направлений для проходження військової служби під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.12.2024 №718.
Відповідно до копії витягу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.12.2024 №369 з 13.12.2024 вважається таким, що прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з визначеним посадовим окладом солдат ОСОБА_1 - курсант навчального взводу навчальної роти навчального батальйону резерву сержантського складу школи індивідуальної підготовки, призваного ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Довідкою Військової частини НОМЕР_1 №1488 від 14.12.2024 підтверджується, що ОСОБА_1 мобілізований та перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 з 13.12.2024.
Позивач звертався до командира Військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення його з військової служби у зв'язку з тим, що він був засуджений 17.08.2022 за ч. 1 ст. 258, ч. 2 ст. 260 КК України з терміном позбавлення волі на строк до 5 років з іспитовим строком на 3 роки.
Листом №493 від 28.01.2025 Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь, вказавши, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, а відтак підстави для звільнення таких військовослужбовців визначені п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Правові підстави для звільнення з військової служби відсутні.
Не погоджуючись з наказом відповідача-1, вважаючи його протиправним, позивач з відповідним позовом звернувся до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII(Закон № 2232-ХІІ).
Частиною 1 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до ст.2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
За визначенням у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Частиною 5 ст. 22 Закону №3543-XII встановлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Пунктом 6 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІ ( в редакції від 23.04.2022 на час внесення до військового квитка позивача запису про виключення його з військової служби) було передбачено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (Закон №3633-ІХ).
Так, вищевказаним Законом № 3633-ІХ внесені зміни до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та ч.6 ст. 37 викладено в новій редакції, а саме, зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку".
Отже, станом на момент мобілізації позивача 13.12.2024 , ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІ не містить такої підстави як виключення з військового обліку, раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року було визначено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно п. 4 розділу «Загальні питання» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
- особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
З огляду на наведені вище положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку №560, з 16.05.2024 можуть бути призвані особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України
Як вбачається з наявного в матеріалах справи вироку Корольовського районного суду м. Житомира суд визнав доведеною винність обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 258-3 КК України як участь у терористичній організації та за ч. 2 ст. 260 КК України як участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України.
Таким чином , відповідно до діючого законодавства на момент мобілізації позивача, він не не підлягав мобілізації, оскільки був засуджений за скоєння злочину проти основ національної безпеки України і судимість останнього не погашена та не знята в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4. ст. 39 Закону №2232-ХІ на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище.
Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
23.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (Положення №154).
Пунктом 1 Положення №154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Як передбачає пункт 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема,
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;
взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку);
звертаються до Національної поліції або її територіальних підрозділів щодо надання відомостей стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості.
Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено функції щодо військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, здійснення мобілізаційних заходів, в тому числі, визначення осіб, які не підлягають мобілізації в силу закону.
Проте, здійснюючи призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в особливий період, відповідач-1 не пересвідчився, чи підлягає призову позивач та чи є законодавчі обмеження щодо його призову.
З врахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд наголошує, що законодавець чітко визначив заборону формування Збройних Сил України особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.
За визначенням у ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1911 №1934-XII, Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Таким чином, саме на Збройні Сили України покладено функцію оборони території України в умовах діючого на даний час воєнного стану, а тому позивач, як особа, яка засуджена саме за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період (стаття 114-1 КК України), не може проходити військову службу в складі Збройних Сил України.
З огляду на вищевикладене призов позивача на військову службу під час мобілізації, в особливий період здійснено з порушенням вимог ч.2 ст.4, ч.4 ст.39 Закону №2232-ХІІ та п.4 Порядку №560.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає правильним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати п. 37.1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.12.2024 №369 в частині зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 .
Належним способом захисту є зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1211,20 грн., що підтверджується ІD 3557-6776-2578-1447 від 01.04.2025.
Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), 2- Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації від 13.12.2024 № 718 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини (підрозділу) НОМЕР_2 .
Визнати протиправним і скасувати п. 37.1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.12.2024 №369 в частині зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) виключити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 302 (триста дві) грн. 80 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 302 (триста дві) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона