Рішення від 04.06.2025 по справі 826/9643/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року ЛуцькСправа № 826/9643/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Аршулік С.Р.,

за участю представника позивача Варічевої Л.С.,

представника відповідача Вовкотруб Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Діджітал Скрінз» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджітал Скрінз» (далі - ТОВ «Діджітал Скрінз», товариство, позивач) звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.2017 №0003961406 , №0003951402 та №0029291406.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.06.2017 позивач отримав податкові повідомлення - рішення від 20.06.2017 №0003961406 , №0003951402 та №0029291406, винесені ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта від 17.05.2017 №181/26-15-14-02-02/37833282 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Діджітал Скрінз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

Податковим повідомленням - рішенням від 20.06.2017 №0003961406 було встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88) та статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) та зменшено суму від?ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 152 868,00 грн.

Позивач вказує, що до складу витрат було віднесено вартість послуг придбаних у ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 706 774,00 грн на підставі договору про надання послуг від 01.01.2015 №4/2015; у ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 293 157,00 грн на підставі договору про надання послуг від 01.01.2015 №3/2015 та у ТОВ «Старт-98» на загальну суму 148 927,00 грн на підставі договору доставки SMS від 01.06.2012 року Nє K-132.

До перевірки були надані відповідні акти про надання послуг, які містять всі необхідні обов?язкові реквізити, а саме: найменування сторін, зміст наданої послуги, підписи сторін та відбитки печаток, і дають змогу визначити, яка саме послуга була надана, за якою ціною, між якими контрагентами.

Надані послуги мали економічну вигоду та ділову мету, враховуючи той факт, що основною діяльністю позивача є надання послуг з розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, радіосигналу (трансляція кінофільмів, серіалів, шоу, футбольних матчів) з доставкою радіо- та телевізійного сигналу через мережу Інтернет на сервісі Oll.tv (інтернет - сайті Oll.tv).

Таким чином, господарські операції між позивачем та вищезазначеними контрагентами мали реальний характер, що підтверджується відповідними актами про надання послуг, що є первинними документами та вказують на правомірність віднесення позивачем до витрат протягом звітних періодів, що були предметом податкової перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2017 №0003951402 було встановлено порушення позивачем пунктів 7, 8, 18 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати» 16, затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999 №318 та пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1 статті 198 ПК України, у зв?язку з чим було збільшено суму грошового зобов?язання з податку на додану вартість на суму 4 290 405,00 грн.

Так, під час перевірки встановлено, що позивач у перевіряємому періоді відніс амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення та амортизацію нематеріальних активів загальновиробничого призначення до складу витрат адміністративних послуг (рахунок 92) на загальну суму 16 297 564,00 грн, у тому числі за 2015 на суму 7 099 420,00 грн ( ПДВ - 1 419 884,00 грн), за 2016 на суму 9 198 144,00 грн ( у т.ч. ПДВ - 1 839 629,00 грн) (оборотно-сальдова відомість по рахунку 92 за 2015. 2016 роки). Згідно з пунктом 19.8 наказу про облікову політику товариства від 30.12.2015 №ОП-ДС до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) позивач включає прямі матеріальні витрати (амортизація придбаного контенту, визначена, як вартість кожної окремої одиниці контенту пропорційно строку його використання).

Разом з тим, позивач стверджує, що дані висновки відповідача ґрунтуються на безпідставних припущеннях, оскільки позивач за період 2015 - 2016 роки не постачав послуги нижче ціни придбання таких послуг. Відповідач вибірково та на власний розсуд взяв до уваги деякі суми Адміністративних витрат (рахунок 92) та відніс їх до амортизації придбаного контенту позивача з метою збільшення собівартості придбаної продукції (придбаного контенту), не врахувавши той факт, що дані суми амортизаційних нарахувань стосувалися зовсім інших господарських операцій.

Також позивач вказує, що мав право на податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Старт-98» на загальну суму 136 027,00 грн, що підтверджується відповідними документами (первинні документи, платіжні банківські доручення, податкові накладні), які свідчать про реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесенні позивачем витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб?єкта господарювання (в оплату отриманих послуг) доводять відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Окрім того, в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 103.2, 103.9 статті 103, підпунктів 141.4.1, 141.4.2 статті 141 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 928 115,00 грн, в т.ч. за 2015 рік в сумі 928 026,00 грн, та несвоєчасної сплати до бюджету податку на прибуток іноземних юридичних осіб у 2015 році у розмірі 150 030,50 грн та у 2016 році у розмірі 1 128,22 грн.

Податковим повідомленням - рішенням від 20.06.2017 №0029291406 позивачу було донараховано суму грошових зобов'язань у розмірі 928 419,31 грн (928 115,00 грн - сума податку на прибуток іноземних юридичних осіб + 304,31 грн - сума штрафних (фінансових) санкцій).

Як встановлено актом, на виконання договорів від 05.12.2014 №KM-120501 та від 20.01.2014 №KM-012001 позивач здійснив у 2015 році компанії «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) виплату доходу джерелом походження з України в загальному розмірі 267 470,00 доларів США (еквів. 6 169 366,66 грн) у вигляді роялті - права використання програмного забезпечення «Verimatrix» (ліцензії). Податок на прибуток іноземних юридичних осіб не утримувався.

Позивачем надано сертифікати податкового резидента юридичної особи від 05.08.2015 та від 19.04.2016, які видані податковою митною службою Сполученого Королівства Великобританії, про підтвердження статусу резидента платника податку компанії «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії).

В Акті відповідач посилається на інформацію компетентного органу Сполученого Королівства Великобританії, що була отримана відповідачем 13.12.2016 і в якій йшлося про те, що компанія «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) не є одержувачем доходу і отримує тільки комісійні платежі від продажу та не розпоряджається самостійно цими роялті в якості кінцевого одержувача, не є власником програмних продуктів, отриманих від «Verimatrix».

Разом з тим, позивач вказує, що відповідач не надавав йому на ознайомлення вищезазначену інформацію.

Також позивач наголошує, що відповідач при проведенні податкової перевірки повинен був в першу чергу визначити правовий статус компанії «RCI ENTERPRISES LIMITED» (чи являється дана іноземна юридична особа бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді роялті) у правовідносинах з відповідачем у розрізі вимог чинного податкового законодавства України. Для цього відповідач повинен був надати правову оцінку відповіднім документам, що надають право компанії «RCI ENTERPRISES LIMITED» укладати ліцензійні договори щодо використання програмного забезпечення «Verimatrix» та отримувати суми роялті у межах укладених ліцензійних договорів.

Таким чином, на думку позивача, навіть у разі наявності у відповідача згадуваної в акті інформації від компетентного органу Сполученого Королівства Великобританії, що була отримана на підставі відповідного запиту, цих доказів недостатньо для підтвердження порушення вимог пункту 103.2, 103.9 статті 103, підпунктів 141.4.1, 141.4.2 статті 141 ПК України у взаємовідносинах з компанією «RCI ENTERPRISES LIMITED», оскільки спірні правовідносини необхідно оцінювати саме з точки зору норм чинного законодавства України з можливістю детального аналізу усіх документів за договірним ланцюжком: власник майнових авторських прав на програмне забезпечення «Verimatrix» - компанія «RCI ENTERPRISES LIMITED» - позивач.

Окремо позивач зазначає, що посилання відповідача на те, що компанія «RCI ENTERPRISES LIMITED» не є власником програмних продуктів «Verimatrix» не є підтвердженням того, що компанія «RCI ENTERPRISES LIMITED» не може бути кінцевим бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді роялті.

При цьому, податкове законодавство України не вимагає, щоб нерезидент був власником об?єкта інтелектуальної власності, щодо якого виникають роялті.

Таким чином, керуючись положеннями статті 7 конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993, на підставі статті 103 ПК України, позивач не оподатковував виплачений на користь нерезидента (компанії «RCI ENTERPRISES LIMITED») дохід у вигляді роялті.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи (а.с.1, т.1).

Позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких підтримав заявлені позовні вимоги та додатково зазначив, що відповідачем не було здійснено належної перевірки документів та необґрунтовано і безпідставно зазначено про не підтвердження господарських операцій за договорами з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Старт-98». При цьому, в акті зазначені завідомо недостовірні відомості щодо умов договору з ТОВ «Старт-98» та взагалі не досліджувались договори ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , укладені у 2016 році. Окрім того, податковий орган фактично самостійно встановив необхідну на його думку деталізацію господарської операції на свій власний розсуд, що не передбачено жодним нормативним документом.

За даними бухгалтерського обліку лише в січні 2015 року позивачем були реалізовані роботи і послуги на суму, меншу за собівартість. При цьому, згідно відомостей бухгалтерського обліку по рахунку 641 «Розрахунки за податками (ПДВ)» та по рахунку 977 «Інші витрати діяльності», у зв?язку з продажем товарів (робіт, послуг) нижче собівартості у січні 2015 року позивач самостійно донарахував та сплатив до Державного бюджету України ПДВ в розмірі 1 647 234,56 грн.

Окрім того, позивачем на підтвердження правомірності нарахування та сплати ПДВ замовлено та отримано висновок судового експерта-економіста Київської незалежної судово-експертної установи відповідно до якого за результатами дослідження даних бухгалтерського обліку позивача та відповідних документів, було встановлено, що зазначене в акті заниження об?єкта оподаткування позивача у 2015-2016 роках і донарахування до сплати на рахунок ПДВ суми 3 259 512,00 грн, документально та нормативно не підтверджується, а витрати за період 2015-2016, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визначені позивачем у відповідності до норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, облікової політики Позивача.

В обґрунтування правомірності податкового повідомлення - рішення від 20.06.2017 №0029291406 позивач додатково зазначає, що між ним та компанією «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) (далі - RCI) у перевіряємий період було укладено договори від 10.10.2014 №KM-101001; від 05.12. 2014 №KM-120501; та від 23.09.2015 №ДС-029753/2015. За трьома актами до трьох зазначених договорів позивач отримав товар на загальну суму 267 990,00, а не 267 470,00 доларів США, як зазначено в акті відповідача (а.с.3-25, т.2).

У відзиві на позовну заяву (а.с.7-12, т.5) відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування такої позиції вказав, що в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем до складу витрат було віднесено вартість послуг придбаних у ФОП ОСОБА_1 на підставі договору від 01.01.2015 №4/2015 на загальну суму 706774,0 грн, у т.ч. за 2015 на суму 362302,00 грн, за 2016 - 344472,00 грн.

До перевірки надані акти про надання послуг, в яких не вказано які саме послуги з консультування щодо аналізу тенденцій на ринку інтернет послуг були надані.

В наданих на перевірку актах про надання послуг не вказаний обсяг господарської операції, одиниця виміру виконаних послуг, а також відсутнє наступне:

- порівняльний аналіз тенденцій розвитку провайдерів телекомунікаційних (інтернет-провайдерів) з розвитком сервісів OLL.TV в Хмельницькій, Сумській, Миколаївській, Запорізькій, Харківській, Тернопільській, Кіровоградській, Чернігівській, Житомирській, Київській, Одеській, Львівській, Чернігівській, Івано-Франківській областях;

- інформація щодо аналізу ринку потенційних споживачів відео сервісу OLL.TV;

- кількість населення, які користуються послугами провайдерів телекомунікаційних послуг (інтернет-провайдерів);

- інформація щодо запропонованих методів та моделей моделювання розвитку ринку відео сервісу OLL.TV та стратегії розвитку цифрового супутникового телебачення тощо.

Також ТОВ «Діджітал Скрінз» було віднесено до складу витрат вартість послуг, придбаних ФОП ОСОБА_2 на підставі договору від 01.01.2015 №3/2015 на загальну суму 293157,00 грн, у т.ч. з суму 228080,00 грн, за 2016 - 65077,00 грн.

До перевірки долучені акти про надання послуг в яких не вказано, які саме послуги планування, проектування інтегрірованих комп?ютерних систем та налаштування програмного забезпечення відео сервісу OLL.TV були надані.

В ході перевірки надані акти надання послуг, в яких не вказаний об'єм господарської операції, одиниця виміру виконаних послуг, а також відсутнє наступне:

- реалізація управління номерами sms для підписок в sms (кількість роботи, список номерів, sms для підписок, період, одиниця виміру год/хв.);

- які виправлені помилки при додаванні груп підписок (кількість та яким абонентам)

- якій список інструментів, які планували вивчити;

- якій комп?ютерної програмі не вдається відкрити файл любого формату Office Open XML через помилки в його вмісті ;

- яка проблема виникла, якщо шаблон пошкоджено;

- яка виникла проблема в колекціях стрічки, які містять елементи (автотекст; бібліографії; титульні сторінки; формули; нижні колонтитули, верхні колонтитули, номери сторінок, експрес-блоки, зміст, таблиці, написи, водяні знаки).

Окрім того, ТОВ «Діджітал Скрінз» було віднесено до складу витрат вартість придбаних робіт (послуг) у ТОВ «Старт-98» на загальну суму 148927,0 грн, у т.ч. за 2015 у сумі 32758,00 грн, за 2016 - 116169,00 грн відповідно до договору доставки SMS від 01.06.2012 року №К-132.

До перевірки надані акти здачі - приймання робіт (послуг) в яких не вказано, кількість наданих розсилок SMS, кількість та обсяг роботи операторів, список номерів, sms для підписок, період, одиниця виміру год/хв, компенсація за використання якого альфанумеричного імені адреса відправника SMS, довжина SMS, літери, цифри та пробіли), а також відсутнє звернення в службу техничної підтримки для підключення альфанумеричного імені.

Представник відповідача вказує, що міру деталізації змісту і обсягу господарської операції визначають особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов?язань, доходів або витрат, з нею пов'язаних.

Надані на перевірку акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не відповідають вимогам статті 9 Закону №996-XIV, а також Положенню №88, оскільки з документів неможливо встановити зміст та в якому обсязі виконані послуги, які матеріали та як визначалися й вираховувалися їхні вартісні

На думку представника відповідача, ТОВ «Діджітал Скрінз» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку із чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Внаслідок не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ «Діджітал Скрінз» та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ ТОВ «Старт-98» у позивача відсутнє право на формування витрат.

Таким чином, на порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 ПК України, пункту 2.4 Положення №88, та статті 9 Закону №996-XIV позивачем завищено витрати на загальну суму 1 148 858 грн, в тому числі по періодах: 2015 рік - 623 140 грн; в 2015 році 2016 рік - 525 718 грн.

Зазначені порушення вплинули на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Окрім того, представник відповідача зазначає, що на виконання договорів від 05.12.2014 №KM-120501, від 20.01.2014 №KM-012001 ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснило в 2015 році компанії «RCI ENTERPRISES LIMITED» Сполучене Королівство Великобританії) виплату доходу джерелом походження з України в загальному розмірі 267470 доларів США (еквів. 6169366,66 грн) у вигляді роялті - права використання програмного забезпечення "Verimatrix" (ліцензії). Податок на прибуток іноземних юридичних осіб не утримувався.

ТОВ «Діджітал Скрінз» надано сертифікати податкового резидента юридичної особи від 05.08.2015 та від 19.04.2016, які видані Податковою митною службою Сполученого Королівства Великобританії, про підтвердження статусу резидента платника податку компанії

На дату завершення перевірки документи, які підтверджують що компанія «RCI NTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді роялті, позивачем не надані.

Компетентним органом Сполученого Королівства Великобританії надано 05.10.2016 формацію (надійшла ГУ ДФС у м. Києві 13.12.2016), згідно якої компанія "RCI ENTERPRISES IMITED" (Сполучене Королівство Великобританії) не є одержувачем доходу і отримує тільки комісійні платежі від продажу та не розпоряджається самостійно цими роялті в якості кінцевого одержувача, не є власником програмних продуктів, отриманих від "Verimatrix".

Таким чином, з урахуванням інформації отриманої від Компетентного органу Сполученого Королівства Великобританії, ТОВ «Діджітал Скрінз» при виплаті «RCI ENTERPRISES MITED» (Сполучене Королівство Великобританії) доходу у вигляді роялті щодо права використання програмного забезпечення "Verimatrix", повинно було утримати та сплатити до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15% від суми отриманого доходу.

Перевіркою встановлено, що в порушення ТОВ «Діджітал Скрінз» пункту 103.2. статті 103, підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України не утримано та не сплачено податок з доходу резидента «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) за ставкою % за 2015 рік на загальну суму 925405,00 грн.

Окрім того, ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснювались розрахунки щодо надання нерезидентом компанією з компанією "FOX INTERNATIONAL CHANNELS LUXEMBOURG SARL" (Швейцарія) прав на трансляцію телеканалу.

На виконання ліцензійної угоди від 15.07.2014 №FOX ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснило в 2015 році компанії з компанією "FOX INTERNATIONAL CHANNELS LUXEMBOURG SARL" (Швейцарія) виплату доходу джерелом походження з України в загальному розмірі 28 696,32 доларів США (еквів. 663 777,88 грн.) у вигляді роялті. Податок з доходів нерезидента утримано і сплачено до бюджету своєчасно за ставкою 15 відсотків на суму 99 566,26 грн. (еквів. 4 304,45 доларів США), не задекларовано 2240 грн.

ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснювались розрахунки щодо надання нерезидентом компанією «Первый ТВЧ ЗАО» (російська федерація) прав на трансляцію телеканалу.

На виконання ліцензійного договору від 01.01.2015 №19-RRK-15-065 ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснило:

в 2015 році компанії «Первый ТВЧ ЗАО» (російська федерація) виплату доходу джерелом походження з України в загальному розмірі 17000 доларів США (екв. 377737,84 грн.) у вигляді роялті. Податок з доходів нерезидента утримано і сплачено до бюджету за ставкою 10 відсотків своєчасно на суму 37773,79 грн (еквів. 1700 доларів США), у тому числі несвоєчасно 15080,50 грн та не задекларовано 381 грн податку. - в 2016 році компанії «Первый ТВЧ ЗАО» (російська федерація) виплату доходу джерелом походження з України в загальному розмірі 33500 доларів США (еквів. 858613.57 грн) у вигляді роялті. Податок з доходів нерезидентів утримано і сплачено до бюджету за ставкою 10 відсотків на суму 85859,79 грн. (еквів. 3350 дол. США) та додатково сплачено податку 329,79 грн, не задекларовано 12 грн. податку.

Окрім того, ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснювались розрахунки щодо надання нерезидентом компанією «Fashion TV Russia Ltd» (ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ) прав на трансляцію телеканалу.

На виконання договору від 01.11.2014 №F-11615 ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснило в 2015 році компанії «Fashion TV Russia Ltd» (ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ) виплату доходу джерелом походження України в загальному розмірі 364,73 дол. США (еквів. 8358,59 грн.) у вигляді роялті. Податок з доходів нерезидента утримано і сплачено до бюджету своєчасно за ставкою 15 відсотків на суму 1253,79 грн (еквів. 54,70 доларів США).

На виконання договору від 01.11.2014 ТОВ «Діджітал Скрінз'здійснило в 2016 році компанії «Fashion TV Russia Ltd» (ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ) виплату доходу джерелом походження з України в загальному розмірі 517,35 дол. США (еквів. 13105,86 грн), 240,54 євро (еквів. 6942,24 грн.) у вигляді роялті. Податок з доходів нерезидента утримано і сплачено до бюджету за ставкою 15 відсотків на суму 2929,88 грн, у тому числі несвоєчасно 1128,22 грн, та не утримано і не задекларовано 77 грн податку.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданій звітності за перевіряємий період встановлено заниження суб?єктом господарювання показників, задекларованих у рядках 3-25 декларації з податку на прибуток за 2015 рік - 2621 грн., за 2016 рік - 89 грн.

Таким чином, при перевірці встановлено порушення позивачем вимог пункту 103.9 статті 103, підпунктів 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.1 статті 141 ПК України, а саме: заниження задекларованого податку з доходу нерезидентів за 2015 рік на суму 928026 грн, за 2016 рік на суму 89 грн та несвоєчасну сплату до бюджету доходу нерезидентів: 2015 рік у розмірі 15080,50 грн; 2016 рік у розмірі 1128,22 грн.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем у відзиві не зазначено з якими саме обставинами та правовими підставами позову не погоджується останній. Також відповідачем не надано будь-яких доказів та посилань на норми права, що спростовують позовні вимоги. Натомість, відповідачем скопійовано частину тексту акту від 17.05.2017 №181/26-15-14-02-02/37833282. Окрім того, відповідачем взагалі не наведено заперечень чи спростувань з приводу позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення форма «Р» від 20.06.2017 №0003951402 (а.с.16-19, т.5).

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.

На підставі пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа №826/1943/17 передана на розгляд та вирішення Волинському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 цю справу передано для розгляду судді Димарчук Т.М.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №826/9643/17; замінено у справі відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено у даній справі підготовче засідання (а.с.29-30, т.5).

Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення від 04.03.2025, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих же підстав, що і у відзиві на позовну заяву (а.с.34-41, т.5).

Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення від 15.04.2025, в яких щодо детального розрахунку збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 290 405,00 грн повідомив, що вказана сума складається: із порушення щодо заниження бази оподаткування операцій з постачання робіт (послуг), що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 3 259 513,0 грн; щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-98» на загальну суму 136 027 грн та щодо завищення рядку 16.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань з ПДВ від 23.07.2016 №9128320860 за травень 2015 на суму 36 785 грн (3 259 513 грн. + 136 027 грн. + 36 785 грн.)

Також додатково зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено, що згідно пункту 19.8 наказу про облікову політику від 30.12.2015 №ОП-ДС до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) ТОВ «Діджітал Скрінз» включає прямі матеріальні витрати (амортизація придбаного контенту, визначена, як вартість кожної окремої одиниці контенту пропорційно строку його використання).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Діджітал Скрінз» у перевіряємому періоді віднесло амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення та амортизацію нематеріальних активів загальновиробничого призначення до складу витрат адміністративних послуг (рахунок 92) на загальну суму 16 297 564,00 грн, у тому числі за 2015 на суму 7 099 420,00 грн, у т.ч. ПДВ - 1 419 884,00 грн, за 2016 на суму 9 198 144,0 грн, у т.ч ПДВ - 1839 629,00 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 92 за 2015, 2016).

В бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Діджітал Скрінз» застосував правила та порядок ведення обліку, що обумовлені наказом про облікову політику від 30.12.2015 №ОП-ДС. Однак такий порядок обліку не повинен суперечити вимогам бухгалтерського обліку, визначеним П(С)БО та діючим нормативно-правовим актам, що регулюють правила ведення бухгалтерського обліку (а.с.70-77, т.5).

У додаткових поясненнях від 23.05.2025 (а.с.83-84, т.5) представник відповідача щодо розбіжності між сумами, викладеними у текстовій частині акта (загальна сума 1 148 858 грн) та сумою, яка зазначена у висновках перевірки і відображена в податковому повідомлені рішенні від 20.06.2017 №0003961406 (1 152 868 грн) пояснила, що в пункті 3.1.2 акту перевірки (витрати) зазначено про завищення витрат за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 1 148 858 грн, в тому числі за 2015 на суму 623 140 грн; за 2016 на суму 525 718 грн. Проведено перевіркою відображеного показника в р. 03РІ Декларації з податку прибуток підприємства р.03РІ «Різниці, які виникають відповідно до ПК України» за 01.01.2015 по 31.12.2015 в сумі 20 977 435 грн встановлено його завищення на загальну суму 4 010 грн. Таким чином, встановлено завищення від?ємного значення об?єкту оподаткування податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 1 152 868 грн (1 148 858 + 4 010 = 1 152 868 грн.). Також представник відповідача повторно наголосила на порушенні позивачем пункту 188.1 статті 188 ПК України на загальну суму 3 259 513,00 грн.

Представник позивача також подала до суду додаткові пояснення від 25.05.2025, в яких зазначила щодо помилки перенесення рядка 19 уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань з ПДВ у зв?язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 23.07.2016, зазначила, що в уточнюючому розрахунку за квітень 2016 року у рядку 19 та 21 (сума від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) зазначено суму показника, який уточнюється - 7 179 272 грн, уточнений показник - 6 510 272 грн, різниця - 669 000 грн. Таким чином, у рядку 16 Уточнюючого розрахунку за травень 2016 року мали б бути відображені такі самі показники. Проте, через технічну помилку при внесені даних у рядку 16 зазначено суму показника, який уточнюється - 7 216 057 грн, уточнений показник - 6 547 057 грн, різниця - 669 000 грн. Звертає увагу, що для цілей розрахунку податкових зобов?язань позивача з урахуванням уточнюючих розрахунків має значення саме сума різниці, яка, незважаючи на помилки, залишилася незмінною та правильною стосовно всіх показників, зазначених в уточнюючих розрахунках. Відтак, в даному випадку помилка не вплинула на процес формування податкових зобов'язань позивача. (а.с.90-91, т.5).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.78, т.5).

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у заявах по суті спору та письмових поясненнях, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях, просила у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 03.03.2017 №1607 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб?єктів господарювання на І квартал 2017 року ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Діджітал Скрінз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, про що складено акт від 17.05.2017 №181/26-15-14-02-02/37833282 (а.с.24-86, т.1).

В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 ПК України, пункту 2.4 Положення №88 та статті 9 Закону №996-XIV (, в результаті чого встановлено завищення від?ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 1152868,00 грн, в тому числі по періодах: 2015 рік - 627150,00 грн; 2016 рік - 525718,00 грн;

- пунктів 7, 8, 18 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати» 16, затвердженого Міністерством фінансів України (із змінами) від 31.12.1999 №318 та пункту 44.6 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, 198.9 статті 198, пункту 201.6 статті 201 ПК України та пункту 5 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість , затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, на загальну суму 3432324,00 грн, в тому числі по періодах: січень 2016 - 260140,00 грн; лютий 2016 - 1136556,00 грн; квітень 2016- 558612,00 грн; травень 2016 - 169446,00 грн; червень 2016 - 162033,00 грн; липень 2016 - 168854,00 грн; серпень 2016 - 160602,00 грн; вересень 2016 - 163730,00 грн; жовтень 2016 - 161833,00 грн; листопад 2016 - 159486,00 грн; грудень 2016 - 164472,00 грн;

- пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за травень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року , грудень 2016 року;

- пункту 103.9 статті 103, підпунктів 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, в результаті чого встановлено заниження задекларованого податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 2015 рік на суму 2681 грн, за 2016 рік на суму 89,00 грн та несвоєчасну сплату до бюджету податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 16208,72 грн;

- пункту 103.2. статті 103, підпунктів 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, в результаті чого встановлено не утримано та не сплачено податок з доходу нерезидента «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) за ставкою 15%: - за 2015 рік - 925405 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 20.06.2017 №0003951402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4 290 405,00 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 3 432 324 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 143075,80 грн (а.с.21, т.1);

від 20.06.2017 №0003951402, яким встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 152 868 грн (а.с.22, т.1);

від 20.06.2017 №0029291406, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 928 419,31 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 928 115,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 304,31 грн (а.с.23, т.1);

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодексу України (далі -ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України ).

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка..

Відповідно до пункту 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Діджітал Скрінз» була проведена на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 03.03.2017 №1607 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб?єктів господарювання на І квартал 2017 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

Позивач не заперечує наявність підстав для проведення фактичної перевірки.

У той же час, вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем за результатами проведених перевірок податкових повідомлень-рішень від 20.06.2017 №0003961406, №0003951402 та №0029291406 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із підпунктом 134.1. пункту 134.1 статті 134 об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №996-XIV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктами 1.2, 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якими господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається із пункту 3.1.2 акта перевіркою відображених у рядку 2180 фінансових звітів суб?єкта малого підприємництва «Інші операційні витрати» за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на суму 196 134 600 грн встановлено, що суб?єкт господарювання відобразив операції за отримані послуги з абонплати за користування каналом зв??язку, технічні послуги по передачі сигналу прямої трансляції та запису футбольних матчів, послуги з постійного IP - доступу до мережі інтернет, абонплата за розміщення обладнання, рекламні послуги (проведення рекламно - інформаційної акції про надання послуг торгівельною маркою «OLL.TV»), розміщення інформаційно - рекламних матеріалів ТМ «OLL.TV» на різноманітних інтернет - сайтах, розміщення продукту «OLL.TV» на телеканалах, виготовлення постерів, послуги з дизайну сайту «OLL.TV», ремонт основних засобів, господарювання відображав операції з виплати заробітної плати, єдиний соціальний внесок на заробітну плату, консультаційні, юридичні послуги, послуги з оренди приміщення, послуги перекладу, амортизація нематеріальних активів.

За даними звіту про фінансові результати з 01.01.2015 по 31.12.2016 задекларовані витрати (2050+2180+2270) у загальній сумі 400 029 800 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в сумі 196 134 600 грн встановлено завищення задекларованих ТОВ «Діджітал Скрінз» показників у рядку 2180 фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва «Інші операційні витрати» на загальну суму 1 148 858 грн., в тому числі по періодах: 2015 рік - 623 140 грн.; 2016 рік - 525 718 грн.

Так, за змістом акта перевірки позивачем було віднесено до складу витрат вартість послуг придбаних у ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 706774,00 грн, у т.ч: за 2015 на суму 362302,00 грн, за 2016 - 344472,00 грн; вартість послуг придбаних у ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 293157,00 грн, у т.ч. за 2015 на суму 228080,00 грн, за 2016 - 65077,00 грн, а також вартість придбаних робіт (послуг) у ТОВ «Старт-98» на загальну суму 148927,00 грн, у т.ч. за 2015 у сумі 32758,00 грн, за 2016 - 116169,00 грн.

Згідно із доводами податкового органу ТОВ «Діджітал Скрінз» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Внаслідок не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Діджітал Скрінз» та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «Старт-98» у позивача відсутнє право на формування витрат.

З урахуванням зазначеного, відповідно до висновків акту перевірки в порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 ПК України, пункту 2.4 Положення №88 та статті 9 Закону №996-XIV позивачем завищено витрати на загальну суму 1 148 858 грн., в тому числі по періодах: 2015 рік - 623 140 грн; 2016 рік - 525 718 грн, у зв'язку із чим було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 20.06.2017 №0003951402 (а.с.22, т.1);

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів відповідача, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо фактичного здійснення позивачем господарських операцій із вищезазначеними контрагентами.

Так, не є спірною та обставина, що між ТОВ «Діджітал Скрінз» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №4/2015 від 01.01.2015 (а.с.103-105, т.1), за умовами якого виконавець зобов?язується за завданням замовника: надавати за плату надав послуги з консультування щодо аналізу тенденцій на ринку інтернет послуг (далі - "послуги"); здійснювати моніторинг преси щодо тенденцій розетку українського інтернет/ медіа/ телекомунікаційного середовища; надавати замовнику аналітичні матеріали та результати досліджень; надавати інформацію та допомогу з певних питань стосовно інтернет/медіа та телекомунікаційних проектів у відповідності до вимог замовника; надавати допомогу в організації та проведенні заходів за участю засобів масової інформації, а також інших публічних заходів замовника, а замовник зобов?язується оплачувати належним чином надані послуги на умовах даного договору та додатках до нього.

Відповідно до пункту 1.2. договору період надання послуг - до 31.12.2015 включно.

Згідно із пунктом 1.3. договору детальна інформація щодо наданих послуг, їх вартість та інші умови надання послуг погоджуються сторонами у додатках до договору, що є його невід?ємною частиною.

Нормами пункту 3.1 договору визначено, що вартість послуг погоджується сторонами у додатках до договору . Вартість всіх послуг прийнятих замовником за даним договором становить ціну договору.

Відповідно до пункту 3.3. договору протягом 10 робочих днів після закінчення кожного звітного місяця, в якому надавалися послуги, виконавець готує на направляє замовнику два примірники акту наданих послуг (далі -"Акт") підписаних зі своєї сторони. У разі відсутності претензій та зауважень у замовника до наданих виконавцем послуг до звітний місяць, замовник підписує акт протягом 10 робочих днів та направляє один примірник акту виконавцю.

На виконання умов договору про надання послуг №4/2015 від 01.01.2015, між ТОВ «Діджітал Скрінз» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) були підписані додатки до вказаного договору, в яких сторони погодили вартість послуг з здійснення моніторингу преси щодо тенденцій розвитку українського інтернет/медіа/телекомунікаційного середовища, а саме: згідно із додатком від 01.01.2015 №1 (а.с.106, т.1) в період з 01.01.2015 по 31.01.2015 в сумі 37 763, 16 грн; згідно із додатком від 01.02.2015 №2 (а.с.107, т.1) в період з 01.02.2015 по 28.02.2015 в сумі 21 889,47 грн; згідно із додатком від 01.03.2015 №3 (а.с.108, т.1) в період з 01.03.2015 по 31.03.2015 в сумі 30 033,77 грн; згідно із додатком від 01.04.2015 №4 (а.с.109, т.1) в період з 01.04.2015 по 30.04.2015 в сумі 30009,77 грн; згідно із додатком від 01.05.2015 №5 (а.с.110, т.1) в період з 01.05.2015 по 31.05.2015 в сумі 28 556,88 грн; згідно із додатком від 01.06.2015 №6 (а.с.111, т.1) в період з 01.06.2015 по 30.06.2015 в сумі 35 047,38 грн; згідно із додатком від 01.04.2015 №7 (а.с.112, т.1) в період з 01.07.2015 по 31.07.2015 в сумі 25 801,44 грн; згідно із додатком від 01.08.2015 №8 (а.с.113, т.1) в період з 01.08.2015 по 31.08.2015 в сумі 23 963,63 грн; згідно із додатком від 01.09.2015 №9 (а.с.109, т.1) в період з 01.09.2015 по 30.09.2015 в сумі 26 883,38 грн; згідно із додатком від 01.10.2015 №10 (а.с.115, т.1) в період з 01.10.2015 по 31.10.2015 в сумі 27 044,18 грн; згідно із додатком від 01.11.2015 №11 (а.с.116, т.1) в період з 01.11.2015 по 30.11.2015 в сумі 27 043,22 грн; згідно із додатком від 01.12.2015 №12 (а.с.117, т.1) в період з 01.12.2015 по 31.12.2015 в сумі 28 410,57 грн.

Детальний перелік наданих послуг міститься у звітах про надання послуг за договором №4/2015 від 01.01.2015, які підписувалися ТОВ «Діджітал Скрінз» та ФОП ОСОБА_1 щомісячно в останній календарний день місяця (а.с.118-130, т.1).

Після розгляду звітів сторони дійшли згоди щодо підписання актів наданих послуг від 31.01.2015, від 28.02.2015, від 31.03.2015, від 30.04.2015, від 31.05.2015, від 30.06.2015, від 31.07.2015, від 31.08.2015, від 30.09.2015, від 31.10.2015, від 30.11.2015, від 31.12.2015, згідно із якими виконавець надав послуги з консультування щодо аналізу тенденцій на ринку інтернет послуг (надалі - послуги) протягом відповідного строку надання послуг, сторони не мають одна до одної претензій. Вартість послуг вказана у таких актах відповідає вартості узгодженій сторонами у вищезазначених додатках до договору (а.с.132-144, т.1).

На аналогічних умовах між ТОВ «Діджітал Скрінз» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №5/2016 від 01.01.2016 (а.с.26-28, т.2), яким було визначено період надання - до 31.12.2016 включно.

На виконання умов вказаного договору та за фактом надання відповідних послуг, між ТОВ «Діджітал Скрінз» та ФОП ОСОБА_1 щомісячно підписувалися акти про надання послуг за договором №5/2016 від 01.01.2016, а саме: від 31.01.2016, від 29.02.2016, від 31.03.2016, від 30.04.2016, від 31.05.2016, від 30.06.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 30.09.2016, від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016 (а.с.145-156, т.1).

Також судом встановлено, що між ТОВ «Діджітал Скрінз» (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №3/2015 від 01.01.2015 (а.с.157-159, т.1), за умовами якого виконавець зобов?язується за завданням замовника надавати за плату послуги з планування та проектування інтегрованих комп?ютерних систем та налаштування програмного забезпечення відео сервісу Olitv (далі - "послуги"), а Замовник зобов?язується оплачувати належним чином надані послуги на умовах даного договору та додатках до нього.

Згідно із пунктом 1.2 договору період надання послуг - до 31.12.2015 включно.

Відповідно до пункту 1.3 договору детальна інформація щодо наданих послуг, їх вартість та інші умови надання послуг погоджуються сторонами у додатках до договору, що є його невід?ємною частиною.

На виконання умов договору про надання послуг №3/2015 від 01.01.2015, між ТОВ «Діджітал Скрінз» (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) були підписані додатки до вказаного договору, в яких сторони погодили вартість послуг з планування та проектування інтегрованих комп'ютерних систем та налаштування програмного забезпечення відео сервісу Olitv, а саме: згідно із додатком від 01.01.2015 №1 (а.с.160, т.1) в період з 01.01.2015 по 31.01.2015 в сумі 15 004,04 грн; згідно із додатком від 01.02.2015 №2 (а.с.163, т.1) в період з 01.02.2015 по 28.02.2015 в сумі 14 464,46 грн; згідно із додатком від 01.03.2015 №3 (а.с.166, т.1) в період з 01.03.2015 по 31.03.2015 в сумі 18 310,56 грн; згідно із додатком від 01.04.2015 №4 (а.с.169, т.1) в період з 01.04.2015 по 30.04.2015 в сумі 14 646,46 грн; згідно із додатком від 01.05.2015 №5 (а.с.172, т.1) в період з 01.05.2015 по 31.05.2015 в сумі 14 646,46 грн; згідно із додатком від 01.06.2015 №6 (а.с.175, т.1) в період з 01.06.2015 по 30.06.2015 в сумі 17 286,46 грн; згідно із додатком від 01.04.2015 №7 (а.с.178, т.1) в період з 01.07.2015 по 31.07.2015 в сумі 17 575,76 грн; згідно із додатком від 01.08.2015 №8 (а.с.180, т.1) в період з 01.08.2015 по 31.08.2015 в сумі 17 575,76 грн; згідно із додатком від 01.09.2015 №9 (а.с.183, т.1) в період з 01.09.2015 по 30.09.2015 в сумі 21 096,76 грн; згідно із додатком від 01.10.2015 №10 (а.с.186, т.1) в період з 01.10.2015 по 31.10.2015 в сумі 17 575,76 грн; згідно із додатком від 01.11.2015 №11 (а.с.189, т.1) в період з 01.11.2015 по 30.11.2015 в сумі 20 202,02 грн; згідно із додатком від 01.12.2015 №12 (а.с.192, т.1) в період з 01.12.2015 по 31.12.2015 в сумі 24 828,02 грн.

Детальний перелік наданих послуг міститься у звітах про надання послуг за договором №3/2015 від 01.01.2015, які підписувалися між ТОВ «Діджітал Скрінз» та ФОП ОСОБА_2 щомісячно в останній календарний день місяця (а.с.161, 164, 167, 170, 173, 176, 179, 182, 184, 187, 190, 193, т.1).

Після розгляду звітів сторони дійшли згоди щодо підписання актів наданих послуг від 31.01.2015, від 28.02.2015, від 31.03.2015, від 30.04.2015, від 31.05.2015, від 30.06.2015, від 31.07.2015, від 31.08.2015, від 30.09.2015, від 31.10.2015, від 30.11.2015, від 31.12.2015, згідно із якими виконавець надав послуги з планування та проектування інтегрованих комп?ютерних систем та налаштування програмного забезпечення відео сервісу Olitv протягом відповідного строку надання послуг, сторони не мають одна до одної претензій. Вартість послуг вказана у таких актах відповідає вартості узгодженій сторонами у вищезазначених додатках до договору (а.с.162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 182, 185, 188, 191, 194, т.1).

На аналогічних умовах між ТОВ «Діджітал Скрінз» (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №4/2016 від 01.01.2016 (а.с.195-197, т.1, а.с.29-31, т.2), період надання послуг за яким до 31.12.2016 включно.

До вказаного договору між позивачем та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) були підписані додатки, в яких сторони погодили вартість послуг з планування та проектування інтегрованих комп?ютерних систем та налаштування програмного забезпечення відео сервісу Olitv, а саме: згідно із додатком від 01.01.2016 №1 (а.с.198, т.1) в період з 01.01.2016 по 31.01.2016 в сумі 20 202,02 грн; згідно із додатком від 01.02.2016 №2 (а.с.204, т.1) в період з 01.02.2016 по 29.02.2016 в сумі 20 525,25 грн; згідно із додатком від 01.03.2016 №3 (а.с.201, т.1) в період з 01.03.2016 по 31.03.2016 в сумі 24 350,02 грн;

Детальний перелік наданих послуг міститься у звітах про надання послуг за договором №4/2016 від 01.01.2016, які були підписані між ТОВ «Діджітал Скрінз» та ФОП ОСОБА_2 31.01.2016, 29.02.2016 та 31.03.2016, тобто в останній календарний день місяця (а.с.200, 203, 206, т.1).

Після розгляду звітів сторони дійшли згоди щодо підписання актів наданих послуг від 31.01.2016, від 29.02.2016 та від 31.03.2016, згідно із якими виконавець надав послуги з планування та проектування інтегрованих комп?ютерних систем та налаштування програмного забезпечення відео сервісу Olitv протягом відповідного строку надання послуг, сторони не мають одна до одної претензій. Вартість послуг вказана у таких актах відповідає вартості узгодженій сторонами у вищезазначених додатках до договору (а.с.199, 202, 205 т.1).

Про той факт, що ФОП ОСОБА_2 надавав позивачу послуги із налаштування програмного забезпечення свідчать також наявні в матеріалах справи документи, які містять інформацію про помилки в роботі комп'ютерної системи та надання технічної підтримки (а.с.32 - 208, т.2).

Матеріалами справи також підтверджується, що 01.06.2012 між ТОВ «Діджітал Скрінз» (замовник) та ТОВ «Старт-98» (виконавець) було укладено договір доставки SMS №К-132 (а.с.207-212, т.1), за змістом якого вбачається, що сторони висловили взаємний інтерес до укладання ділових відносин. Цей Договір викладає взаєморозуміння сторін, у тому числі обов?язки кожної сторони, зобов?язання та комерційні і правові умови, які регулюватимуть відносини сторін.

Оскільки Замовник має потребу надсилати мобільні дані (далі за текстом SMS) для своїх клієнтів.

Для цілей цього Договору термін "Мережа Замовника" означає комбінацію Сайту Замовника та. всього обладнання, програмного забезпечення, технології, інформації, інтелектуальної власності і пов?язаних продуктів і послуг, які пропонуються Замовником.

Оскільки виконавець працює в галузі надання послуг операторів, перелічених у Додатку до цього Договору, мереж мобільного з передачі мобільних даних (SMS) абонентам, операторів, перелічених у додатку до цього договору, мереж мобільного зв?язку та вказана діяльність не потребує отримання Виконавцем ліцензії відповідно до Закону України «Про. ліцензування певних видів господарської діяльності» №1775- ІІІ від 01.06.2000.

Відповідно до пункту 6.1 договору ціна доставки SMS замовник сплачує виконавцю за кожне доставлене SMS. Ціна одного SMS наведена у додатку до цього договору. Ця ціна є дійсною для всіх Операторів, перелічених у додатку до цього договору. Ціна Договору включає вартість послуг (доставка SMS) та вартість обслуговування Альфанумеричного імені.

Додатковою угодою №1 від 03.03.2014 (а.с.219-220, т.1) до договору доставки SMS №К-132 від 01.06.2012 визначено що цей договір починається з дня набрання чинності, зазначеного вище, і залишається чинним протягом одного року. Цей Договір автоматично продовжуватиметься на додаткові наступні однорічні періоди, поки одна із сторін не направить іншій Стороні письмове повідомлення про намір припинити дію Договору не менше ніж за тридцять календарних днів до закінчення дії початкового або продовження строку дії договору.

Актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2015 №00200 (а.с.221, т.1), від 28.02.2015 №00199 (а.с.222, т.1), від 31.01.2015 №00067 (а.с.223, т.1), від 31.01.2015 №00068 (а.с.224, т.1), від 31.07.2015 №00886 (а.с.225, т.1), від 30.06.2015 №00737 (а.с.226, т.1), від 31.05.2015 №00599 (а.с.227, т.1), від 31.04.2015 №00473 (а.с.228, т.1), від 01.01.2016 №00057 (а.с.229, т.1), від 29.02.2016 №00191 (а.с.232, т.1), від 31.03.2016 №00311 (а.с.237, т.1), від 30.04.2016 №00447 (а.с.238, т.1), від 31.05.2016 №00600 (а.с.241, т.1), від 30.06.2016 №00740 (а.с.244, т.1), від 31.08.2016 №К-995 (а.с.247, т.1), від 30.09.2016 №К-1134 (а.с.250, т.1), від 31.10.2016 №К-1273 (а.с.253, т.1), від 30.11.2016 №К01416 (а.с.258, т.1), від 31.12.2016 №К-1561 (а.с.261, т.1) підтверджується, що ТОВ «Старт-98» були надані, а позивачем прийняті відповідні послуги за договором доставки SMS №К-132 від 01.06.2012.

Факт надання позивачу послуг із розсилання SMS також підтверджується наявними в матеріалах справи даними статистики по ТОВ «Діджітал Скрінз», а саме: за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, а також за січень лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, які містять детальну інформацію про надані послуги, зокрема: кількість відправлених/отриманих sms, дата відправлення sms, id адресу та назву відповідної розсилки sms (а.с.230-231, 233-236, 239-240, 242-243, 245-246, 248 -249-250, 251-252, 254-257, 259-260, 262-263, т.1, а.с.209-250, т.2, а.с.1-250 т.3, а.с.1-192, т.4).

Відповідач в акті перевірки та впродовж розгляду справи обґрунтовує нереальність здійснення зазначених господарських операцій тим, що в наданих на перевірку актах про надання послуг не вказаний обсяг, зміст господарської операції, одиниця виміру виконаних послуг, а отже не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

В той же час, суд зауважує, що надані позивачем додаткові угоди, акти здачі-приймання наданих послуг, звіти про надання послуг та інші вищезазначені документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені чинним законодавством, у тому числі інформацію про зміст та обсяг господарської операції. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Так, відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №825/1391/17 господарські операції повинні бути дослідженні у сукупності всіх документів, які дозволяють встановити реальність господарських операцій. Верховний Суд зазначив, що з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Окрім того, за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення. Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаним в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суд від 29.04.2025 у справі №620/5134/24, від 25.02.2021 у справі №640/3515/19, від 04.06.2021 у справі №824/1007/19-а, від 17.05.2021 у справі № 520/1104/19, від 11.05.2021 року у справі №808/1406/17.

Окрім того, як вбачається із пункту 2.9 акту перевірки фактично в період з 01.01.2015 по 31.12.2016 підприємство ТОВ «Діджітал Скрінз» надавало послуги з розповсюдження кіно - та відеофільмів, телевізійних програм, радіосигналу (трансляція кінофільмів, серіалів, шоу, прямі футбольні трансляції на екранах ТВ всіх моделей при підключенні через ТВ приставку). Доставка радіо - та телевізійного сигналу здійснюється через мережу Інтернет. Власний інтернет - сайт «OLL.TV».

За період з 01.10.2012 по 31.12.2014 позивач надавав послуги провайдера «телебачення», що включає доступ до перегляду контенту (аудіовізуальні твори (фільми, серіали, анімаційні твори, тощо), що зберігаються на/або показ яких забезпечується через сервер Провайдера), та (її) програмну послугу - (формування провайдером пакетів програм, телеканалів та забезпечення Абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах). Програмна послуга надається провайдером на підставі ліцензій «Провайдера програмної послуги». виданих Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення на кожен регіон окремо, та договірних відносин між ТОВ «Діджітал Скрінз» та ліцензіатами (правовласниками та дистрибуторами контенту) медіа-контенту. Провайдер самостійно надає Сервіс Абонентам, з якими укладено Абонентські угоди. Провайдер самостійно визначає тарифи та пакети сервісу.

Також продаж сервісу здійснюється під назвою «Інтерактивне TV» на договірних засадах із ПАТ «Укртелеком» та з іншими контрагентами на умовах агентських договорів, предметом яких є надання послуг провайдеру в укладанні угод з Абонентами про надання сервісу та обслуговування від імені, в інтересах і за рахунок провайдера.

ТОВ «Діджітал Скрінз» має право на торговельну марку «OLL.TV».

«OLL.TV» - інтернет - сайт та інші Веб-ресурси (додатків до пристроїв відтворення, таких як Smart TV, програм до телефонів і смартфонів, та інше), які надають можливість абонентам право перегляду контенту на засадах публічного та агентських договорів.

Сервіс «OLL.TV», розташований в мережі Інтернет за адресою: http://www.oll.tv (далі -«Сервіс»). Сервіс надає можливість особам, які знаходяться на території Україхни і користуються ІР адресами, які закріплені за українськими інтернет - провайдерами, отримати доступ до перегляду/прослуховування в режимі он-лайн різного ліцензійного аудіо-, відео-аудіовізуального контенту, в тому числі художніх, документальних, науково - популярних мультиплікаційних, кіно-, теле і відео фільмів, трансляція спортивних мікропідприємств і т.д.

Сервіс також включає доступ до перегляду телеканалів, прослуховування радіостанцій, а також іншому контенту.

Для забезпечення доступу до сервісу «Інтерактивне TV», інтернет - сайту «OLL.TV», та інших Веб-ресурсів - ТОВ «Діджітал Скрінз» має власне обладнання, таке як - системи підготовки контенту (танскодери, енкодери) систем збереження даних, сервери доступу до контенту (CDN), мережева інфраструктура (свічі, балансувальники навантаження та ін.).

ТОВ «Діджітал Скрінз» - проводить реалізацію послуг, використовуючи наступні канали реалізації: телекомунікаційні мережі партнерів (проводиться продаж пакетів телеканалів (залежить від кількісних та якісних показників)); прямий канал продажу (oll.tv) тарифний пакет в залежності від контентного наповнення (футбол, кіно, дитячий, ефірний, світогляд тощо).

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що твердження податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «Старт-98» не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість факт надання послуг підтверджується повнотою оформлених первинних документів, їх узгодженістю із договорами, систематичністю виконання, наявністю звітності до кожного акта, а також відповідністю господарських операцій виду діяльності та технічним потребам позивача, який здійснює діяльність у сфері розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.06.2017 №0003951402 слід задовольнити.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленні - рішенні від 20.06.2017 №0003951402, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 188.1. статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нормами пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 (далі - Положення №318, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно із пунктом 8 Положення №318 якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Відповідно до пункту 18 Положення №318 до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб'єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Так, в ході проведених перевірок було встановлено, що в період з 01.01.2015 по 31.12.2016 ТОВ «Діджітал Скрінз» задекларовано податкових зобов?язань по податку на додану вартість на суму 55 916 702 грн.

Перевіркою відображених показників у рядку і декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів» у загальній сумі 54110854 грн за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено, що на формування показників мало вплив здійснення операцій із надання послуг абонентам щодо доступу з перегляду прослуховуванню в режимі он-лайн різноманітного ліцензійного аудіо-, відео- аудіовізуального контенту на сайті «OLL.TV».

Згідно із висновками акта перевірки на порушення пункту 188.1 статті 188 ПК України, підприємством занижено податкове зобов?язання по операціям з постачання послуг нижче ціни придбання таких послуг на загальну суму 3 259 512,00 грн, у т.ч. за січень 2015 на суму 118324,00 грн., за лютий 2015 на суму 118324,00 грн., за березень 2015 на суму 118324,00 грн, за квітень 2016 на суму 118324,00 грн., за травень 2015 на суму 118324,00 грн, за червень 2015 на суму 118324,00 грн, за липень 2015 на суму 118324,0 грн, за серпень 2015 на суму 118324,00 грн, за вересень 2015 на суму 118324,00 грн, за жовтень 2016 на суму 118324,0 грн, за листопад 2015 на суму 118324,00 грн, за грудень 2015 на суму 118324,00 грн, за січень 2016 на суму 153302,00 грн., за лютий 2016 на суму 153302,00 грн, за березень 2016 на суму 153302,00 грн, за квітень 2016 в сумі грн., за травень 2016 в сумі 153302,00 грн, за червень 2016 на суму 153302,00 грн, за липень 2016 на суму 153302,00 грн, за серпень 2016 на суму 153302,00 грн, за вересень 2016 сумі 153302,0 грн, за жовтень 2016 на суму 153302,00 грн, за листопад на суму 153302,00 грн, за грудень 2016 на суму 153302,00 грн.

Як вбачається із пункту 3.2.1. акту перевірки згідно із пунктом 19.8 наказу про облікову політику від 30.12.2015 №ОП-ДС до складу собівартісті реалізованої продукції (робіт, послуг) ТОВ «Діджітал Скрінз» включає прямі матеріальні витрати (амортизація придбаного контенту, визначена, як вартість кожної окремої одиниці контенту пропорційно строку його використання).

В бухгалтерському та податковому ТОВ «Діджітал Скрінз» застосував правила та порядок ведення обліку, що обумовлені Наказом про облікову політику від 30.12.2015 №ОП-ДС. Однак, податковий орган вказує, що такий порядок обліку не повинен суперечити вимогам бухгалтерського обліку, визначенним П(С)БО та діючим нормативно-правовим актам, що регулюють правила ведення бухгалтерського обліку.

З урахуванням зазначеного, податковий орган дійшов висновку, що враховуючи порушення вимог пунктів 7, 8, 18 П(С)БО 16 та пункту 188.1 статті 188 ПК України, ТОВ «Діджітал Скрінз» занижено базу оподаткування операцій з постачання робіт (послуг), що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 3 259 512,00 грн.

Разом з тим, при вирішенні позовних вимог в цій частині суд враховує судовий висновок експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 06.11.2017 №2365 (а.с.217-230, т.4), згідно із яким за результатами дослідження, зазначене в акті ДФС України №181/26-15-14-02-02/37833282 від 17.05.2017 заниження об'єкта оподаткування ТОВ «Діджітал Скрінз» за період 2015-2016 років і донарахування до сплати на рахунок ПДВ суми 3 259 512,00 грн, документально та нормативно не підтверджується, а витрати за період 2015-2016, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визначені ТОВ «Діджітал Скрінз» у відповідності до норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, облікової політики ТОВ «Піджітал Скрінз».

Так, згідно із пунктом 188.1 статті 188 ПК України, в редакції що була чинна в 2015 році, база оподаткування податковим на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості.

В подальшому до вказаної норми, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VIII, були внесенні зміни, що набрали чинності з 01.01.2016, та згідно з якими база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг з 2016 року їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Отже, вимога відносно того що розмір бази оподаткування податком на додану вартість не може бут меншою за собівартість наданих послуг, була визначена в Податковому кодексі України тільки до 01.01.2016.

Виходячи з економічного сенсу та норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 №318, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (надалі - Стандарт 16), собівартість продукції (робіт, послуг) - це витрати пов?язані з виробництвом (наданням) цієї продукції (робіт, послуг).

Так, згідно із пунктом 11 Стандарту 16, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці; змінні загальновиробничі постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послу установлюються підприємством

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, щ утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об?єкта витрат. (пункт 12 Стандарту 16)

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об?єкта витрат. (пункт 13 Стандарту 16)

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об?єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду, амортизація, тощо. (пункт 14 Стандарту 16)

Відповідно до пункту 15 Стандарту 16, до складу загальновиробничих витрат включаються: витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи, тощо); амортизація основних засобів, нематеріальних активів загально виробничого; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології й організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу, тощо.

За нормами пуекнту 16 Стандарту 16, загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.

Витрати, пов?язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. (пункту 17 Стандарту 16)

Згідно із пунктами 18, 19 Стандарту 16, до адміністративних витрат відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством. Витрати на збут включають такі витрати, пов?язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт та послуг).

Виходячи з норм Закону №996-XIV облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності називається обліковою політикою підприємства.

Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

До факторів, які визначають вибір облікової політики підприємства відносяться: форма власності та організаційно-правова форма; галузь, вид діяльності; система оподаткування; ступінь свободи дій (можливість самостійного ухвалення рішень з питань ціноутворення, вибору партнерів); стратегія фінансово-господарського розвитку (мета й завдання економічного розвитку організацій на довгострокову перспективу, очікувані напрями інвестицій, тактичні підходи до вирішення перспективних завдань).

Методичними рекомендаціями щодо облікової політики підприємства, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 №635 передбачено, що підприємство самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку т інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї.

У розпорядчому документі про облікову політику наводяться принципи, методи і процедури, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант, а також попередні оцінки, які використовуються підприємством з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа включати недоцільно.

Облікова політика може враховувати організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості економічної діяльності, обсяги виробництва тощо.

Облікова політика є елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві. (пункт 1.3);

Обрана підприємством облікова політика застосовується всіма філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремненими підрозділами незалежно від їх місцезнаходження. (пункт 14);

Розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема: сегменти діяльності, пріоритетний вид сегмента, ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках; засади перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу; перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) (пункт 2.1);

Підприємство самостійно визначає перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг). (пункт 2.16).

Як вбачається із описової частини судового висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 06.11.2017 №2365 наказом №ОП-ДС від 30.12.2014 затверджене Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ТОВ «Діджітал Скрінз» на 2015 рік, яке введено в дію з 01.01.2015.

Розділом 17 «Витрати» даного Положення передбачено, що витрати ТОВ «Діджітал Скрінз» відображаються одночасно із зменшенням активів або збільшенням збов'язань. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені,

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Здійснювати відображення в обліку витрат діяльності з використанням рахунків класу 9 «Витрати діяльності». Відповідно до П(СБО 16 «Витрати» до складу витрат (у визначенні данного Стандарту) підприємства включаються : Собівартість реалізованих товарів; Собівартість реалізованих робіт, послуг; Витрати, пов?язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованих робіт, послуг, товарів, а саме, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати; Фінансові витрати; Інші витрати.

Собівартість реалізованих робіт, послуг визначається також згідно П(С)БО 16 «Витрати» і включає в себе: прямі матеріальні витрати, що включають в себе амортизацію придбаного контенту, визначену, як вартість кожної окремої одиниці контенту пропорційно строку його використання.

В зв'язку з одночасним веденням підприємством декількох основних видів діяльності витрати на оплату праці персоналу не можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об?єкта витрат собівартості реалізації послуг і в повному обсязі відносяться до адміністративних витрат підприємства.

За нормами статті 3 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов?язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов?язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186 (надалі - Інструкція №291), для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг призначений рахунок 70 «Доходи від реалізації».

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має, в т.ч. наступні субрахунки: 701 «Дохід від реалізації готової продукції» 702 «Дохід від реалізації товарів» 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» 704 «Вирахування з доходу»

На субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» підприємства і організації, що виконують роботи і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг.

За кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного податку, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством) та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображаються суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів; сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Згідно Інструкції №291, рахунки класу 9 «Витрати діяльності» застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності підприємства. Рахунок 90 «Собівартість реалізації» призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. За дебетом рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок). За кредитом - списання в порядку закриття дебетових обороте на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» має в т.ч. такі субрахунки: 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»; 902 «Собівартість реалізованих товарів»; 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» Відповідно облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг ведеться на субрахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

Згідно Інструкції №291, на рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображаються загальногосподарські витрати, пов?язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

За дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

До загальногосподарських витрат, зокрема, належать витрати на службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів (обов?язкових платежів).

Окрім того у висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 06.11.2017 №2365 зазначено, що аналітичний облік ведеться за статтями витрат. Наданих на дослідження документах наявні відомості бухгалтерського обліку ТОВ «Діджітал Скрінз» по рахунках: 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», 704 «Вирахування з доходу», 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

Дані щодо розміру отриманого доходу ТОВ «Діджітал Скрінз» за 2015 рік від реалізації робіт, послуг та їх собівартості свідчить, що ТОВ «Діджітал Скрінз» тільки в січні 2015 року були реалізовані роботи і послуг на суму меншу за собівартість.

Як свідчать дані відомостей бухгалтерського обліку ТОВ «Діджітал Скрінз» по рахунку 64102 «Розрахунки за податками (ПДВ)» та по рахунку 977 «Інші витрати діяльності», ТОВ «Діджітал Скрінз» в зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) нижче собівартості донарахований ПДВ в розмірі 1 647 234,56 грн.

Щодо податкового зобов?язання з податку на додану вартість за операціями з продажу товарі (послуг) в 2016 році, то, як зазначалося вище, з 01.01.2016 база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості, але дана вартість не може бути нижче звичайних цін.

Тобто, законодавство України з 2016 року не передбачало співставлення даних щодо вартості реалізованих робіт (послуг) з сумою їх собівартості, з метою визначення об?єкту оподаткування ПДВ операцій з реалізації робіт (послуг).

Визначення звичайної ціни міститься в підпункті 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України відповідно до якого звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Як вбачається із описової частини судового висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 06.11.2017 №2365 відповідно, до податкових декларацій з податку на додану вартість «Діджітал Скрінз» та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, ТОВ «Діджітал Скрінз» були задекларовані наступні обсяги щодо операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою:

Загалом за 2015 та 2016 роки товариством «Діджітал Скрінз» задекларовані обсяги з реалізації робіт (послуг) в загальних сумах більших в порівнянні з їх собівартістю.

Таким чином, суд вважає слушними висновки експерта про те, що:

- за нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

- згідно Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ТОВ «Діджітал Скрінз» на 2015 рік, у зв?язку з одночасним веденням підприємством декількох основних видів діяльності витрати на оплату праці персоналу не можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об?єкта витрат собівартості реалізації послуг і в повному обсязі відносяться до адміністративних витрат підприємства;

- представлені на дослідження документи свідчать, що у 2015 році ТОВ «Діджітал Скрінз» від продажу робіт (послуг), за винятком січня 2015 року, був більшим за собівартість цих робіт (послуг). А, за січень 2015 року, у зв?язку з продажем товарів (робіт, послуг) нижче собівартості, ТОВ «Діджітал Скрінз» самостійно донарахований ПДВ;

- з 01.01.2016 база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості, але дана вартість не може бути нижче звичайних піт:

- виходячи із змісту акту перевірки, перевіряючими не оспорюється, що ціни реалізації товариством «Діджітал Скрінз» робіт (послуг) є звичайними. Відповідно, об'єкт оподаткування ПДВ операцій з реалізації робіт (послуг) ТОВ «Діджітал Скрінз» за 2016 рік визначений у відповідності до норм пункту 188.1 статті 188 ПК України.

- за 2015 та 2016 роки ТОВ «Діджітал Скрінз» задекларовані обсяги з реалізації робіт (послуг) в загальних сумах більших в порівнянні з їх собівартістю.

З урахуванням зазначеного суд дійшов переконання, що висновки податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання на загальну суму 3 259 512,00 грн не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а відтак податкове повідомлення - рішення в 20.06.2017 №0003951402, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями в сумі 3 259 512,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 814 878,00 грн (25 %) є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім того, як вбачається із пункту 3.2.2 акта перевірки за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 ТОВ «Діджітал Скрінз» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 115 627 887 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено його завищення на загальну суму 136 027,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Старт-98», в тому числі за січень 2015 на суму 822,00 грн, за лютий 2015 на суму 785,00 грн, за квітень 2016 на суму 3448,00 грн, за травень 2015 на суму 1446,0 грн, за червень 2015 на суму 836,00 грн, за липень 2015 на суму 1472,00 грн, за серпень 2015 на суму 3149,00 грн, за вересень 2015 на суму 3679,00 грн, за жовтень 2015 на суму 4207,00 грн, за листопад 2015 на суму 5820,00 грн, за грудень 2015 на суму 5305,00 грн, за січень 2016 на суму 3646,00 грн, за лютий 2016 на суму 4252,00 грн, за березень 2016 на суму 8802,00 грн, за квітень 2016 в сумі 7144,0 грн, за травень 2016 в сумі 8731,0 грн, за червень 2016 на суму 13258,0 грн, за липень 2016 на суму 15552,00 грн, за серпень 2016 на суму 7300,00 грн, за вересень 2016 сумі 10428,00 грн, за жовтень 2016 на суму 8531,00 грн, за листопад на суму 6184,00 грн, за грудень 2016 на суму 11170,00 грн.

Згідно із доводами податкового органу, в ході перевірки було встановлено, що між ТОВ «Діджітал Скрінз» (замовник) та ТОВ «Старт-98» (виконавець) було укладено договір доставки від 01.06.2012 SMS №К-132, однак до перевірки надані акти здачі - приймання робіт (послуг) в яких не вказано, кількість наданих розсилок SMS, кількість та обсяг роботи операторів, список номерів, sms для підписок, період, одиниця виміру год/хв, компенсація за використання якого альфанумеричного імені (адреса відправника SMS, довжина SMS, літери, цифри та пробіли), а також відсутнє звернення в службу технічної підтримки для підключення альфанумеричного імені.

Дане порушення вплинуло на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток відповідних періодів.

Таким чином, суд констатує, що в основу висновків податкового органу про завищення податкового кредиту на загальну суму 136 027,00 грн відповідачем покладені ті ж самі доводи, що слугували підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 20.06.2017 №0003951402 в частині завищення витрат на придбання робіт (послуг) у ТОВ «Старт-98», яким судом уже була надана правова оцінка.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення в 20.06.2017 №0003951402, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями в сумі 136 027,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 34 006,75 грн (25 %) також є протиправним та підлягає скасуванню.

Також в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Діджітал Скрінз» помилково зроблено перенесення рядка 19 уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань з ПДВ у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.07.2016 №9128317224 за квітень 2015 (а.с.93-96, т.5) до рядка 16.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань з ПДВ від 23.07.2016 №9128320860 за травень 2015 у сумі 6547057,00 грн, а повинно було віднести суму у розміру 6510272 грн. У зв?язку вищевикладеним, позивачем завищено показники у рядку 16.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань з ПДВ від 23.07.2016 №9128320860 за травень 2015 на суму 36785 грн.

У додаткових поясненнях від 25.05.2025 (а.с.90-91, т.5) позивач погоджується із тим, що в уточнюючому розрахунку за квітень 2016 року у рядку 19 та 21 (сума від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) зазначено суму показника, який уточнюється - 7 179 272 грн., уточнений показник - 6 510 272 грн, а відтак у рядку 16 Уточнюючого розрахунку за травень 2016 року мали б бути відображені такі самі показники.

Проте в спростування відповідного порушення вказує, що через технічну помилку при внесені даних у рядку 16 зазначено суму показника, який уточнюється - 7 216 057 грн, уточнений показник - 6 547 057 грн та звертає увагу, що для цілей розрахунку податкових зобов?язань позивача з урахуванням уточнюючих розрахунків має значення саме сума різниці, яка, незважаючи на помилки, залишилася незмінною та правильною стосовно всіх показників, зазначених в уточнюючих розрахунках.

Разом з тим, суд зауважує, що такі доводи позивача не спростовують факту виявленого порушення, оскільки пунктом 5 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 №21 чітко визначено, що сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача про те, що на порушення пункту 5 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 позивачем завищено рядок 16.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 23.07.2016 №9128320860 за травень 2015 на суму 36785 грн, а відтак податкове повідомлення - рішення в 20.06.2017 №0003951402, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями в сумі 36785,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 9196,25 грн (25 %) є правомірним та підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню від 20.06.2017 №0029291406, суд виходить із наступного

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений статтею 103 ПК України.

Так, відповідно до пункту 103.1. статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно із пунктом 103.2. статті 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Нормами пункту 103.3. статті 103 ПК України визначено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Відповідно до пунктів 103.4, 103.5 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Згідно із пунктом 103.6. статті 103 ПК України у разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

Відповідно до пункту 103.9. статті 103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із пунктом 103.10. статті 103 ПК України у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Статтею 3 ПК України встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна була підписана 10.02.1993 та набула чинності для України 11.08.1993.

Згідно зі статтею 1 Конвенції вона буде застосовуватись до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав..

Відповідно до пункту 1 статті 10 Конвенції Дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом однієї Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в другій Державі.

Положеннями пункту 2 статті 10 Конвенції встановлено, що дивіденди можуть також оподатковуватися в Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди і підлягає оподаткуванню у відношенні дивідендів у цій другій Договірній Державі, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

(a) 5 відсотків загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди має компанія, контролює прямо або посередньо, у випадку Сполученого Королівства, принаймні 20 відсотків капіталу з правом голосу компанії, що сплачує дивіденди, і, у випадку України, принаймні 20 відсотків статутного капіталу;

(b) 10 відсотків загальної суми дивідендів в інших випадках.

Термін "дивіденди" при використанні в цій статті означає доход від акцій, чи інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход від інших корпоративних прав, який підпадає такому ж оподаткуванню, як доход від акцій відповідно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанія, що робить розподіл прибутку, а також включає будь-які інші доходи (інші, ніж проценти, звільнені від оподаткування згідно з положеннями статті 11 цієї Конвенції), які за законодавством Договірної Держави, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, оподатковуються податком як дивіденди або розподіл прибутку компанії. (пункт 3 ст. 10 Конвенції)

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 12 Конвенції роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в цій другій Договірній Державі, якщо цей резидент фактично має право на одержання цих роялті і підлягає оподаткуванню у відношенні до роялті в цій другій Договірній Державі.

Термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержують як відшкодування за користування або надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи кінематографічні фільми, будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію ("ноу-хау"), що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду.

Особливості оподаткування нерезидентів визначено статтею 141 ПК України.

Так, згідно із підпунктом 141.4.1. пункту 141.4 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Згідно із підпунктом 141.4.2. пункту 141.4 статті 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Як вбачається із пункту 3.4 акта перевіркою, проведеною за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено здійснення ТОВ «Діджітал Скрінз» виплат нерезидентам доходу джерелом походження з України у вигляді роялті.

Зокрема, ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснювались розрахунки щодо надання нерезидентами Сполучене Королівство Великобританії прав на трансляцію телеканалів.

Так, судом встановлено, що 10.10.2014 між позивачем як покупцем та компанією «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) як продавцем було укладено контракт №KM-101001 (а.с.193-196, т.4), згідно із яким у порядку та на умовах, передбачених цим договором продавець поставляє, а покупець приймає /товар перелік якого зазначається в додатку до цього договору.

Згідно із пунктом 1.1.1. вказаного контракту товаром є право на використання програмного забезпечення Verimatrix (ліцензія).

Відповідно до додатку №1 від 10.10.2024 (специфікації) до вказаного договору сторони домовилися поставку товару на загальну суму 52 950 доларів США (а.с.197, т.4).

Акт прийому - передачі від 02.12.2014 №271014 свідчить про те, що продавець передав, а покупець прийняв товар згідно із вказаною Специфікацією на загальну суму 52950 доларів США (а.с.200, т.4).

Також 05.12.2014 між позивачем як покупцем та компанією «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) як продавцем було укладено контракт №KM-120501 (а.с.201-204, т.4).

Відповідно до додатку №1 від 05.12.2024 (специфікації) до вказаного договору сторони домовилися поставку товару на загальну суму 107 520 доларів США (а.с.208, т.4).

Акт прийому - передачі від 02.11.2015 №021115 свідчить про те, що продавець передав, а покупець прийняв товар згідно із вказаною Специфікацією на загальну суму 107 520 доларів США (а.с.205, т.4).

На аналогічних умовах між позивачем як покупцем та компанією «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) як продавцем було укладено контракт від 23.09.2015 №ДС-029753/2015 (а.с.209-212, т.4).

Відповідно до додатку №1 від 23.09.2015 (специфікації) до вказаного договору від 23.09.2015 №ДС-029753/2015 сторони домовилися поставку товару на загальну суму 107 520 доларів США (а.с.213, т.4).

Як зазначено в акті перевірки, на виконання договорів від 05.12.2014 №KM-120501, від 20.01.2014 №KM-012001 ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснило у 2015 році компанії «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) виплату доходу джерелом походження з України в загальному розмірі 267470 доларів США (еквів. 6169366,66 грн.) у вигляді роялті - права використання програмного забезпечення "Verimatrix" (ліцензії). Податок на прибуток іноземних юридичних осіб не утримувався.

У додаткових поясненнях від 17.11.2017 до позовної заяви та у відповіді на відзив позивач вказує, про не існування зазначеного відповідачем в акті договору між позивачем та компанією RCI від 20.01.2014 №KM-012001 та не відображення в акті договору між позивачем та компанією RCI від 23.09.2015 №ДС-029753/2015.

Разом з тим суд зазначає, що зазначення в акті перевірки невірних реквізитів контракту не впливає на суть виявленого порушення.

Надаючи оцінку доводам позивача про невідповідність загальної суми, фактично сплаченої позивачем компанії RCI, сумі, що відображена в акті (замість 267 990,00 доларів США в акті зазначено 267 470,00 дол. США), суд зауважує, що 267 990,00 доларів США є сумою поставлених товарів на підставі трьох вищезазначених договорів (107 520 + 107 520 +52 950), разом з тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що вказана сума була сплачена на користь компанії «RCI ENTERPRISES LIMITED» в повному обсязі.

Крім того, сплата на користь компанії «RCI ENTERPRISES LIMITED» доходу джерелом походження з України в більшому розмірі навпаки свідчить і про необхідність сплату податку з доход нерезидента в більшій сумі.

Натомість суд зазначає, що в межах даного спору, спірною фактично є та обставина, чи є бенефіціарним власником доходу компанія «RCI ENTERPRISES LIMITED».

Як вбачається з акта перевірки ТОВ «Діджітал Скрінз» надано сертифікати податкового резидента юридичної особи від 05.08.2015 та від 19.04.2016, які видані податковою митною службою Сполученого Королівства Великобританії, про підтвердження статусу резидента платника податку компанії «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії).

Однак, на дату завершення перевірки документи, які підтверджують що компанія «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді роялті, позивачем не надані.

Поряд з цим, Компетентним органом Сполученого Королівства Великобританії надано 05.10.2016 інформацію (надійшла ГУ ДФС у м. Києві 13.12.2016), згідно якої компанія "RCI ENTERPRISES LIMITED" (Сполучене Королівство Великобританії) не є одержувачем доходу і отримує тільки комісійні платежі від продажу та не розпоряджається самостійно цими роялті в якості кінцевого одержувача, не є власником програмних продуктів, отриманих від "Verimatrix".

Відтак, згідно із висновками акта перевірки, в порушення пункту 103.2. статті 103, підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України позивачем не утримано та не сплачено податок з доход нерезидента «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) за ставкою 15% за 2015 рік на загальну суму 925405 грн.

Надаючи оцінку відповідним доводам податкового органу суд зазначає наступне.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №804/4659/15 сформульовано висновок, що системний аналіз наведених законодавчих норм (приписів ст.ст.103, 134 ПК України) дає підстави для висновку про те, що платник податку має право застосувати звільнення (зменшення) від оподаткування при виплаті доходів нерезиденту, якщо: це передбачено положеннями чинного міжнародного договору України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати; якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, що підтверджується відповідною довідкою. При цьому «фактичний отримувач доходу» не має тлумачитися у вузькому, технічному сенсі. Його значення слід визначати виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Для визнання особи фактичним отримувачем доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, як вбачається з міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна визначати його подальшу економічну долю. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

Таким чином, суд зазначає, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Платник податку має право застосувати звільнення (зменшення) від оподаткування при виплаті доходів нерезиденту, якщо: це передбачено положеннями чинного міжнародного договору України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати; якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, що підтверджується відповідною довідкою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.04.2025 у справі №160/18691/23

З урахуванням інформації отриманої від Компетентного Сполученого Королівства Великобританії, суд вважає, що ТОВ «Діджітал Скрінз» при виплаті «RCI ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великобританії) доходу у вигляді роялті щодо права використання програмного забезпечення "Verimatrix", повинно було утримати та сплатити до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15% від суми отриманого доходу.

Натомість позивач, в порушення підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, безпідставно застосував пільгову ставку податку на доходи нерезидентів, що призвело до заниження податку.

Окрім того, як вбачається з акта, перевіркою достовірності відображених показників у поданій звітності за перевіряємий період встановлено заниження суб?єктом господарювання показників, задекларованих у рядках 23-25 декларації з податку на прибуток за 2015 рік - 2621 грн., за 2016 рік - 89 грн.

Так, ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснювались розрахунки щодо надання нерезидентом компанією з компанією "FOX INTERNATIONAL CHANNELS LUXEMBOURG SARL" (Швейцарія) прав на трансляцію телеканалу.

На виконання ліцензійної угоди від 15.07.2014 №FOX ТОВ «ДІДЖІТАЛ СКРІНЗ» здійснило в 2015 році компанії "FOX INTERNATIONAL CHANNELS LUXEMBOURG SARL" (Швейцарія) виплату доходу джерелом походження з України в загальному розмірі 28 696,32 дол. США (еквів. 663 777,88 грн.) у вигляді роялті. Податок з доходів нерезидента утримано і сплачено до бюджету своєчасно за ставкою 15 відсотків на суму 99 566,26 грн. (еквів. 4 304,45 дол. США), не задекларовано 2240 грн.

Також ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснювались розрахунки щодо надання нерезидентом компанією «Первый ТВЧ ЗАО» (російська федерація) прав на трансляцію телеканалу.

На виконання ліцензійного договору від 01.01.2015 №19-RRK-15-065 ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснило:

в 2015 році компанії «Первый ТВЧ ЗАО» (російська федерація) виплату доходу джерелом походження з України в загальному розмірі 17000 дол. США (екв. 377737,84 грн.) у вигляді роялті. Податок з доходів нерезидента утримано і сплачено до бюджету за ставкою 10 відсотків своєчасно на суму 37773,79 грн (еквів. 1700 дол. США), у тому числі несвоєчасно 15080,50 грн та не задекларовано 381 грн податку; в 2016 році компанії «Первый ТВЧ ЗАО» (російська федерація) виплату доходу джерелом походження з України в загальному розмірі 33500 дол. США (еквів. 858613.57 грн) у вигляді роялті. Податок з доходів нерезидента утримано і сплачено до бюджету за ставкою 10 відсотків на суму 85859,79 грн (еквів. 3350 дол. США) та додатково сплачено податку 329,79 грн, не задекларовано 12 грн податку.

На виконання договору від 01.11.2014 NєF-11615 ТОВ «Діджітал Скрінз'здійснило в 2015 році компанії «Fashion TV Russia Ltd» (ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ) виплату доходу джерелом походження України в загальному розмірі 364,73 дол. США (еквів. 8358,59 грн) у вигляді роялті. Податок з доходів нерезидента утримано і сплачено до бюджету своєчасно за ставкою 15 відсотків на суму 1253,79 грн. (еквів. 54,70 дол. США).

На виконання договору від 01.11.2014 ТОВ «Діджітал Скрінз» здійснило в 2016 році компанії «Fashion TV Russia Ltd» (ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ) виплату доходу джерелом походження з України в загальному розмірі 517,35 дол. США (еквів. 13105,86 грн.), 240,54 євро (еквів. 6942,24 грн) у вигляді роялті. Податок з доходів нерезидента утримано і сплачено до бюджету за ставкою 15 відсотків на суму 2929,88 грн, у тому числі несвоєчасно 1128,22 грн, та не утримано і не задекларовано 77 грн податку.

Як вбачається з акта під час проведення перевірки пояснення посадових осіб ТОВ «Діджітал Скрінз» стосовно виявлених порушень не надано.

Окрім того, суд зауважує, що в ході розгляду даної справи позивачем також не надано жодних пояснень чи письмових доказів у спростування виявлених порушень щодо недекларування податку з доходів нерезидента в сумі 2240 грн по взаємовідносинах з компанією "FOX INTERNATIONAL CHANNELS LUXEMBOURG SARL" (Швейцарія), в сумі 381 грн у 2015 році та в сумі 12 грн за 2016 рік по взаємовідносинах із компанії «Первый ТВЧ ЗАО» (Російська Федерація) та сумі 77,00 грн по взаємовідносинах із компанією «Fashion TV Russia Ltd» (ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ) .

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог пункту 103.9 статті 103, підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, а саме заниження задекларованого податку з доходу нерезидентів за 2015 рік на суму 928026 грн (925 405 + 2240 +381) , за 2016 рік на суму 89грн (12+77) є обґрунтованими, а відтак підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2017 №0029291406 відсутні.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2017 №0003961406 (повністю) та податкового повідомлення-рішення від 20.06.2017 №0003951402 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями в сумі 3 395 539 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 848 884,75 грн, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із квитанцією від 02.08.2017 №158 за подання даного позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 95 575,39 грн (а.с.3, т.1).

Оскільки суд задовольняє позов частково, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ «Діджітал Скрінз» необхідно стягнути судовий збір в сумі 80959,38 грн пропорційно до задоволених позовних вимог (3 259 512 + 136 027 (основний платіж) + 848 884,75 (штрафні санкції) + 1 152 868 = 5 397 291,75 Х 1,5 %).

Керуючись ст.ст. 243-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.06.2017 №0003961406.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2017 №0003951402 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням в сумі 3 395 539 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 848 884,75 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Діджітал Скрінз» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 80 959,38 грн (вісімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 38 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Діджітал Скрінз» (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 152-Б, код ЄДРПОУ 37833282).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Повний текст рішення суду складений 12 червня 2025 року

Суддя Т.М. Димарчук

Попередній документ

128109271

Наступний документ

128109273

Інформація про рішення:

№ рішення:	128109272
№ справи:	826/9643/17
Дата рішення:	04.06.2025
Дата публікації:	16.06.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Залишено без руху (18.12.2025)
Дата надходження:	08.12.2025
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

25.03.2025 10:00	Волинський окружний адміністративний суд
16.04.2025 10:00	Волинський окружний адміністративний суд
30.04.2025 12:00	Волинський окружний адміністративний суд
08.05.2025 12:00	Волинський окружний адміністративний суд
27.05.2025 10:30	Волинський окружний адміністративний суд
04.06.2025 10:30	Волинський окружний адміністративний суд
22.09.2025 11:10	Шостий апеляційний адміністративний суд