про розгляд заяви про відвід головуючого судді
м. Вінниця
13 червня 2025 р. Справа № 120/7636/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді в справі за позовом
ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
про визнання протиправним та скасування рішення зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 05.06.2025 забезпечено адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення шляхом зупинення дії рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-005/2025 від 16.05.2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000188, видане Радою адвокатів Вінницької області 18.10.2017) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку - до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.
12.06.2025 до суду надійшла заява Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про відвід головуючої судді Заброцької Л.О.. Мотивуючи заяву про відвід, представник відповідача зазначає, що постановлення суддею ухвали від 05.06.2025 про забезпечення позову викликає у відповідача сумніви у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді даної справи.
Ухвалою суду від 12.06.2025 заяву про відвід судді Заброцькій Людмилі Олександрівні в адміністративній справі № 120/7636/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення зобов'язання вчинити дії, передано для вирішення іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому ст. 31 КАС України.
Частиною 4 статті 40 КАС України передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025 року для вирішення питання про відвід судді визначено суддю Крапівницьку Н.Л.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ознайомившись зі змістом та підставами заяви про відвід, приходжу до висновку про недоцільність призначення судового засідання для її розгляду та можливість вирішити питання про відвід в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав та обґрунтованості заяви про відвід, виходжу із наступного.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що відповідач обґрунтовує упередженістю судді Заброцької Л.О. при розгляді даної справи. Так, підставою для подання заяви про відвід судді стала ухвала від 05.06.2025 року, якою забезпечено адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про визнання протиправним та скасування рішення шляхом зупинення дії рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-005/2025 від 16.05.2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000188, видане Радою адвокатів Вінницької області 18.10.2017) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку - до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.
Відповідач вказав, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі № 120/77450/25, винесеною суддею Жданкіною Наталією Володимирівною, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за аналогічними вимогами.
Тобто, на думку відповідача, суддею Жданкіною Н.В. при винесенні ухвали від 30.05.2025 у справі № 120/7450/25, була врахована усталена судова практика щодо безпідставності забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення уповноваженого дисциплінарного органу.
Водночас, за результатом розгляду повторної заяви позивача про забезпечення позову суддею Заброцькою Людмилою Олександрівною було постановлено протилежну за змістом ухвалу від 05.06.2025, а саме, про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ВКДКА № V005/2025 від 16.05.2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Вказане, на думку відповідача, свідчить про упередженість судді Заброцької Л.О., оскільки за результатами розгляду другої, аналогічної, заяви про забезпечення позову, нею були зазначені протилежні мотиви.
Наведені аргументи, на думку заявника, свідчать про наявність підстав для відводу судді. Виходячи із викладеного, у заявника існують сумніви щодо неупередженості та об'єктивності головуючого судді.
Підстави для відводу судді визначені статтею 36 КАС України.
Так, згідно положень частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
При цьому слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
При розгляді заяви позивача про відвід судді Заброцької Л.О., судом не встановлено будь-яких вищенаведених обставин, які б давали підстави для його відводу.
Посилання заявника на прийняття процесуальних документів, та безпосередньо ухвали від 05.06.2025 про забезпечення позову, не може свідчити про упередженість та заінтересованість судді, а лише вказує про його незгоду відповідними процесуальними рішеннями судді.
Однак, суд звертає увагу на те, що імперативними приписами частини четвертої статті 36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В свою чергу суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко передбачено обов'язок суду перевіряти матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статтям 160, 161 КАС України. Тобто, залишаючи позовну заяву без руху, суд діяв відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України. Крім того, можливість продовження судом процесуальних строків передбачена частинами 2, 3 ст. 121 КАС України, що також спрямовано на забезпечення належної реалізації стороною своїх процесуальних прав та обов'язків.
Таким чином прийняття суддею (судом) процесуальних рішень, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, є здійснення судом правосуддя та не є тією обставиною, що свідчить про упередженість судді чи її особисту зацікавленість в розгляді справи.
Зазначена позиція неодноразово висловлена в рішеннях Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у справах №523/5348/17 від 14.02.2018, №9901/573/18 від 09.08.2018 року, №826/23651/15 від 16.08.2018 року, №9901/673/18 від 01.10.2018 року, №800/445/16 від 18.10.2018 року.
Окрім наведеного, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42); у контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).
Отже, при наданні оцінки об'єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об'єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб'єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.
Особиста безсторонність судді презюмується поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 42).
Відтак, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.
З урахуванням норми ч. 4 ст. 36 КАС України заява Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не підлягає задоволенню, оскільки процесуальні рішення судді не можуть бути підставою для відводу.
З огляду на наведене, вважаю, що у задоволенні заяви відповідача про відвід головуючої судді Вінницького окружного адміністративного суду Заброцькій Л.О. у адміністративній справі № 120/7636/25 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Заброцькій Л.О. в адміністративній справі № 120/7636/25.
Копію ухвали направити для відому сторонам по справі.
Адміністративну справу №120/7636/25 передати для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя:
Секретар: