м. Вінниця
13 червня 2025 р. Справа № 120/5636/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з наступними позовними вимогами:
- визнати бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 50Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 та у розмірах, встановлених рішеннями суду у справах: №2-а-880/2010, №2-а-1485/2011, №127/9587/14-а - протипраною;
- визнати бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження індексації пенсії позивачу з 01.03.2023 в сумі 3483,77 грн. та з 01.03.2024 в сумі 910,45 грн. та невиплати індексації за вказані періоди та в зазначених сумах обмеження індексації пенсії - протиправною;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.12.2022 здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровю позивачу в розмірі 75% мінімальної пенсії для осіб, які втратили працездатність у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 та у розмірах, встановлених рішеннями суду у справах: №2-а-880/2010, №2-а-1485/2011, №127/9587/14-а, а саме - 75 % мінімальної пенсії за віком;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.03.2023 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження в індексації в розмірі 3483, 77 грн. та 01.03.2024 без обмеження індексації у розмірі - 910, 45 грн. та негайно виплатити суму різниці між нарахованою та виплаченою пенсією за вказані періоди, та без обмеження максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою Замостянського райсуду м. Вінниці від 07.04.2011 р. зобов"язано Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі здійснити перерахунок його пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 2 групи ЧАЕС. Відповідач виконував дане рішення до 01.11.2011 р. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.06.2014 р., яка змінена постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 р., зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі перерахувати та привести у відповідність розмір державної та щомісячної додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 , ч. 4 ст. 54 , 67 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до 28.12.2007 р., починаючи з 01.01.2014 р., здійснивши виплату сум пенсій з урахуванням проведених раніше виплат, врахувавши при цьому, що розмір державної пенсії не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, становить сімдесят п'ять процентів мінімальної пенсії за віком, застосувавши при цьому показник мінімальної пенсії за віком в розмірі мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині інших позовних вимог відмовлено.
Позивач вважає, що зазначені рішення судів є беззаперечним доказом того, що він має право на додаткову пенсію, яка не може бути меншою 75 % мінімальної пенсії за віком.
Крім того, позивач вказує що відповідачем здійснено перерахунок його пенсії на виконання рішення ВОАС у справі 120/264/23 та розмір пенсії зафіксовано на рівні 26565,04 грн станом на 01.12.2022. А тому, вважає протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру його пенсії з 01.03.2023 та 01.03.2024 з урахуванням індексації пенсії.
Відповідач скористався своїм правом та подав до суду відзив на позовну заяву. Так, відповідач вважає, що позов задоволення не підлягає.
Позивач, скориставшись своїм правом, подав до суду відповідь на відзив у якій просить позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
На переконання позивача, відповідачем протиправно не виплачується йому додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 50Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 та у розмірах, встановлених рішеннями суду у справах: №2-а-880/2010, №2-а-1485/2011, №127/9587/14-а.
Крім того, позивач не погоджується із обмеженням розміру його пенсії максимальним розміром, а також вважає, що відповідачем протиправною обмежено розмір індексації його пенсії з 01.03.2023 та 01.03.2024 на максимальному рівні в розмірі 1500 грн.
Визначаючись щодо позовних вимог суд входить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28 лютого 1991 року № 796-XII
Статтею 50 Закону №796-ХІІ (в редакції від 01.07.1992) було передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам III групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 Закону №796-ХІІ (в редакції від 01.07.1992) було передбачено, що пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержуваного за роботу у зоні відчуження в 1986-1987 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, але не нижче розмірів, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому пенсія по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчою: по I групі інвалідності семи мінімальних заробітних плат, по II групі інвалідності - п'яти мінімальних заробітних плат, по III групі інвалідності трьох мінімальних заробітних плат. Іншим інвалідам, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, пенсія по інвалідності не може бути нижчою: по I групі інвалідності - чотирьох мінімальних заробітних плат, по II групі інвалідності - трьох мінімальних заробітних плат, по III групі інвалідності - двох мінімальних заробітних плат.
Разом з тим, Законом №76-ІІІ, що набрав чинність з 01.01.2015р., внесено зміни до Закону України №796-ХІІ.
Зокрема, текст статті 50 Закону №796-ХІІ викладено у такій редакції: "Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань" (стаття 54 Закону №796-ХІІ).
Отже, Законом №76-VIII статті 50, 54 Закону №796-ХІІ викладено в нових редакціях, згідно з якими особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України; умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
З огляду на викладені положення законодавства, з 01.01.2015р. визначення розмірів пенсій ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 50 Закону № 796 особам, віднесеним до категорії 1, призначають щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Отже, у статті 50 Закону №796 безпосередньо не встановлено розмірів щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1.
Розміри пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, установлено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року №1210 зі змінами (далі - Порядок).
За статтею 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту (пункт 3). На реалізацію положення статті 50 Закону №796 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок. Згідно з пунктом 13 Порядку щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону N 796 виплачують у таких розмірах: "особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: особам з інвалідністю ІІ групи - 379,60 гривні".
У Рішенні №3-рп від 25.01.2012р. Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
З матеріалів справи слідує, що позивачеві виплачується додаткова пенсія на шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно зі ст. 50 ЗУ № 796-ХІІ та п. 13 Порядку 1210 у розмірі 379,60 грн. щомісячно, що відповідаю положенням закону та підзаконного нормативно-правового акту.
Суд при вирішенні справи по суті бере до уваги те, що положення статті 50 Закону № 796 є чинними та рішенням Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року у справі № 7-р(I)/2023 визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, за якою норми і положення статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В той час, постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року №1210 є чинною.
Посилання ж позивача на судові рішення у справах №2-а-80/2010, №2-а-1485/2011 та №127/9587/14-а, як на беззаперечний доказ наявності у позивача права на додаткову пенсію, яка не може бути меншою 75 % мінімальної пенсії за віком, є безпідставним, оскільки рішення судів прийнято на час дії попередньої редакції ЗУ № 796-ХІІ.
Так, позивачеві виплачується додаткова пенсія на шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно зі ст. 50 ЗУ № 796-ХІІ та п. 13 Порядку 1210, а тому враховуючи, що пенсія позивачу виплачується у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов в цій частині позовних вимог є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині обмеження пенсії позивачу максимальним розміром з 01.03.2023 - в сумі 3483,77 грн. та з 01.03.2024 - в сумі - 910,45 грн., невиплати індексації за вказаних період, суд зазначає таке.
З матеріалів справи слідує, що на виконання рішення вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/264/23 Головним управління було проведено порахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022 без обмеження максимальним розміром.
Так, відповідачем на виконання зазначеного рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2022, однак розмір зафіксовано на рівні 28065,04 грн.
Згідно ст.15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
З огляду на положення статті 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон №796), останній спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.
За змістом статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI внесено зміни, зокрема, до статті 67 Закону №796, а саме: частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з ч.3 ст.67 Закону №796-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону №796, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 року у справі №120/1602/23, від 15.11.2023 року у справі №120/6735/23.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 у справі №3-123/2023(229/23) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 у справі №3-123/2023(229/23), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, положення статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 у справі №3-123/2023(229/23) є такими, що втратили чинність, та із дня ухвалення КСУ цього рішення Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Таким чином, позивач має право на отримання пенсії згідно Закону №796-XII без обмеження її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 20.03.2024 року - із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 у справі №3-123/2023(229/23).
З прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 року №2-р(II)/2024, а саме, з 20.03.2024 року по теперішній час, в законодавстві України про пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії.
Таким чином, дії відповідача щодо застосування обмеження виплачуваної позивачу пенсії з 20.03.2024 року максимальним розміром є протиправними, ними порушені права позивача та у такий спосіб знівельовано збільшення розміру пенсії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав визнати протиправною бездіяльність відповідача у вигляді відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи із дня ухвалення Другим Сенатом Конституційного Суду України Рішення №2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 року; зобов'язати відповідача провести з урахуванням раніше виплачених сум перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності, призначену відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 20.03.2024 року.
В той же час, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині обмеження нарахованої індексації пенсії позивача з 01.03.2023 та з 01.03.2024 максимальним розміром на рівні 1500 грн. (позовні вимоги щодо обмеження індексації з 01.03.2023 - в сумі 3483,77 грн. та з 01.03.2024 - в сумі - 910,45 грн), з огляду на таке.
Кабінетом Міністрів України 24 лютого 2023 року прийнято постанову № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (надалі - Постанова № 168).
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 168 з 1 березня 2023 р. розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови.
Пунктом 10 Постанови № 168 установлено, що:
- у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;
- розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Отже, з 01 березня 2023 року відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, та розмір пенсії зі вказаної дати з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» підвищується на такий коефіцієнт збільшення, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 вказаної вище постанови.
В ході судового розгляду встановлено, що станом 28.02.2023 основний розмір пенсії позивача від середнього заробітку складав 25298,24 гривень (розмір пенсії з надбавками - 26565,04 гривень), а станом на 01 березня 2023 року - 37852,51 гривень.
Із наведеного слідує, що пенсійним органом на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" здійснено індексацію пенсії позивача, застосувавши до основного розміру пенсії від середнього заробітку (до суми 31622,80 гривень) коефіцієнт 1,197, внаслідок чого розмір пенсії збільшився на 4983,77 гривень (31622,80 гривень * 1,197 = 37852,51 грн.
Проте з огляду на приписи абзацу 3 пункту 10 згадуваної вище постанови Уряду пенсійним органом обмежено індексацію сумою 1500 гривень, про що свідчить наявний у справі розрахунок станом на 01 березня 2023 року, у якому йдеться про обмеження індексації на суму 3483,77 гривень (4983,77 гривень -1500 гривень).
Аналогічні обставини виникли також при індексації пенсії позивача з 01.03.2024 з урахуванням положень ПКУ від 23.02.2024 №185.
Тобто, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року підвищення до пенсії має здійснюватися на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 постанови № 168 (1,197), а п. 1 постанови №185 (0,0796), проте у випадку перевищення індексації суми, визначеної зазначеними постановами КМУ, така має виплачуватися в розмірі 1500 гривень.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу індексації з 01 березня 2023 року та 01 березня 2024 без обмеження її на рівні 1500 грн. задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», інші витрати для розподілу відсутні.
Також, надаючи оцінку вимозі позивача про встановлення судового контролю, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.
У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.
З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання керівника головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати у встановлений судом звіт про виконання рішення суду належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з урахуванням проведеної індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження максимальним розміром з 20.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести з урахуванням раніше виплачених сум перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, призначену відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження максимальним розміром, починаючи з 20.03.2024 року з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21022, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Комар Павло Анатолійович