Справа № 357/372/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1766/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
09 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6.12. ч. 2 ст. 115КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження,
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 13.09.2021 ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його власністю, за п.п 6, 12,ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.06.2017 більш суворим покаранням за даним вироком та визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна обвинуваченого.
Під час апеляційного розгляду 12.11.2024 року захисником ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8 до суду подане клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, яке підтримане обвинуваченим.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що злочин вчинено 19.02.2016, тому , відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України у редакції на момент вчинення злочину , яка передбачає зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, вже сплили строки давності , передбачені п.5 ч.1 ст.49 КК України, які не зупинялися і не переривалися.
Заслухавши обвинуваченого і захисника, які підтримали клопотання, прокурора, який заперечив проти задоволення клопотання, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання захисника слід відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається з вироку, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_7 визнаний винуватим, мали місце у період з 17.02.2016 року по 19.02.2016 року.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила злочин від слідства та суду та перериваються у випадку скоєння зазначеною особою злочину.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею особливо тяжкого злочину минуло п'ятнадцять років.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів та згідно з п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України мають п'ятнадцятирічний строк давності.
Станом на час розгляду клопотання захисника строки давності за дані кримінальні правопорушення не закінчилися.
Строк попереднього ув'язнення, який підлягає зарахуванню у строк покарання за правилами ч.5 ст.72 КК України, не є тим фактором, що може впливати на визначення тривалості строку давності за правилами ст.49 КК України.
Таким чином, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності та закриття кримінального провадження слід відмовити.
Керуючись ст.419 КПК України, ст.49 КК України колегія суддів,
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6.12. ч. 2 ст. 115 КК України, за закінченням строків давності відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: Суддя: Суддя: