Справа: № 761/38036/23 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 11-кп/824/4571/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1;
ч. 2 ст. 28, ст. 111-2; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України
13 червня 2025 року суддя-доповідач - суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , отримавши апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року стосовно ОСОБА_5 (справа № 761/38036/23), -
Вироком Солом'янського районного суду міста Києвавід 20.03.2025 затверджена угода про визнання винуватості, укладена 18.03.2025 між прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням на підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1; ч. 2 ст. 28, ст. 111-2; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України.
ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1; ч. 2 ст. 28, ст. 111-2; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України та призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
- за ч. 2 ст. 28, ст. 111-2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначено ОСОБА_5 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Скасовано застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою та ОСОБА_5 звільнено з під варти в залі суду.
З ОСОБА_5 стягнуті процесуальні витрати в сумі 213.543,13 грн.
Не погоджуючись з вироком суду стосовно ОСОБА_5 , адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких містяться клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку.
Перевіривши апеляційні скарги на предмет можливості прийняття їх до апеляційного розгляду, слід дійти висновку про необхідність повернення апеляційних скарг особам, які їх подали, за наступним.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК України регламентовано, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені вироки, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу.
У свою чергу, за положеннями ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Визначене цією нормою процесуального закону коло осіб, які можуть оскаржити обвинувальний вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості перебуває у взаємозв'язку з п. 1 ч. 1 ст. 393 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження, що надійшли до суду апеляційної інстанції (справа № 761/38036/23), випливає, що у виділеному кримінальному провадженні (а.п. 182 т. 2) захист обвинуваченого ОСОБА_5 здійснюють захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , якими вирок не оскаржено.
За положеннями п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України, апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, що випливає за аналізом ст. 7, ч. 6 ст. 9, ч. 2 ст. 24 КПК України, які призначені гарантувати доступ до правосуддя особам, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Цей основоположний принцип верховенства права гарантується ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, що знайшло своє відображення і в постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 199/6365/18 (провадження № 51-1687км19), від 10.06.2021 у справі № 640/106/18 (провадження № 51-4181км18), від 10.09.2024 у справі № 991/8444/23 (провадження № 51-910км24), від 07.11.2024 у справі № 991/8546/23 (провадження № 51-1627км24).
Об'єднана Палата Верховного Суду у постанові від 06.12.2021 у справі № 654/1820/18 вказала, що при вирішенні питання, чи відноситься особа, яка подала скаргу, до суб'єктів апеляційного оскарження, визначених п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України, апеляційному суду необхідно встановити, чи може оскаржене судове рішення вплинути на обсяг прав і свобод або зачіпати інтереси особи, під якими слід розуміти не просто зацікавленість у рішенні суду, а такі істотні інтереси, які мають бути захищені шляхом перегляду вищим судом оскарженого судового рішення.
Тобто належить визначитися, чи спроможна ця особа з урахуванням норм процесуального закону захистити свої права, свободи та інтереси в інший спосіб, ніж шляхом апеляційного оскарження вироку щодо іншої особи.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.05.2020 у справі № 639/2837/19 (провадження № 51-5394кмо19), суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що в тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на цю конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з упевненістю ідентифікувати іншу особу.
Отже, правом на апеляційне оскарження наділена особа, якщо вона пряма вказана у вироку про затвердження угоди між прокурором та обвинуваченим-іншою особою про визнання винуватості.
Посилання в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_4 про те, що особу, яка фігурує у вироку суду стосовно ОСОБА_5 , інтереси якої представляє він та адвокат ОСОБА_3 , можна ідентифікувати з інших підстав, ніж вказівка його прізвища, ім'я та по батькові - є суто його суб'єктивною точкою зору.
За викладеним та виходячи з правової позиції, сформованої Верховним Судом у постанові від 30.07.2024 у справі № 552/6085/23, відповідно до якої вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиціального (визначального) значення для кримінального провадження стосовно інших осіб та не є доказом винуватості цих осіб (також рішення у справах № 991/2288/21, № 554/8321/23, № 991/6004/21, № 686/26679/19), слід дійти висновку, що адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є представниками особи, однак прав, свобод та інтересів якої не може стосуватися вирок щодо ОСОБА_5 .
Отже, оскільки апеляційні скарги подали особи, які не мають на це право, апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за приписами п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, слід повернути особам, які їх подали, з надсиланнямкожному з них копії ухвали разом з апеляційними скаргами та усіма доданими до них матеріалами за нормою ч. 5 ст. 399 КПК України.
При ухваленні вказаного рішення, клопотання адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вироку - не розглядається.
Керуючись ст. 399 КПК України, -
Апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року стосовно ОСОБА_5 - повернути особам, які їх подали.
Копію ухвали невідкладно надіслати адвокатам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з апеляційними скаргами та усіма доданими до них матеріалами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її винесення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2