Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/8256/2025
м. Київ Справа № 372/4020/24
13 червня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» адвоката Клименка Тараса Васильовича на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Висоцької Г.В. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 25 січня 2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено договір № 337982-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 28 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит.
Зазначає, що згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86483209 процентів за кожен день користування кредитом.
Вказує на те, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 28 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору утворилась заборгованість в розмірі 67 669,40 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту- 27 757,85 грн., сума прострочених платежів по процентах- 37 209,30 грн. та суми прострочених платежів за комісією- 2 702,55 грн.
З огляду на вище викладене просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 67 669,40 грн.
Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 19 лютого 2025 року представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» адвокат Клименко Т.В. подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права.
Зазначає, що на виконання ухвали суду від АТ «Ощадбанк» надійшов лист від 01.01.2025 року, в якому зазначено, що в установі АТ «Ощадбанк» на ім'я гр. ОСОБА_1 емітована банківська платіжна картка № НОМЕР_1 , також додано інформацію по банківському рахунку, для обслуговування якого емітовано вищезазначену картку, за вказаний період на електронному носії.
Вказує на те, що як видно з виписки по рахунку, що міститься в матеріалах справи на CD- диску: 25.01.2022 о 10:56:38 на картковий рахунок НОМЕР_1 було зараховано суму 20000,00 гривен. 25.01.2022 о 10:57:10 на картковий рахунок НОМЕР_1 було зараховано суму 8000,00 гривень. Отже, на рахунок ОСОБА_1 25.01.2022 року у відповідності до умов Договору про надання кредиту було зараховано суму кредитних коштів 28 000,00 гривень.
Звертає увагу на те, що з метою підтвердження факту видачу кредитних коштів, позивачем було додано до позовної заяви платіжні доручення у вигляді копій довідок, сформованих в платіжній систему «ТАС Pay», з яких вбачається, що 25.01.2022 року позичальнику на його картку було здійснено перерахування кредитних коштів двома платежами у сумі 20 000,00 грн. та 8 000,00 грн. Копії довідок засвідчені ЕЦП представника позивача.
Вищевказані довідки була надані позивачу на підтвердження успішності проведених операцій Акціонерним товариством «Таскомбанк», що надає посередницькі послуги ТОВ «Бізнес Позика» з кредитування клієнтів за допомогою платіжної системи «ТАС Pay».
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 січня 2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено договір № 337982-КС-001 про надання кредиту.
Відповідно до умов зазначеного договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 28 000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Строк на який надається кредит- 24 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 0,86483209 фіксована. Комісія за надання кредиту- 4 200,00 грн. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 61 560,00 грн.
У п. 3 договору сторони погодили графік платежів.
Зазначений договір був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» з використанням одноразового ідентифікатора G-0216.
25 січня 2022 року позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 486816769.
Також 25 січня 2022 року позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 486816939.
Відповідно до наданого суду розрахунку станом на 07 липня 2024 року відповідач має заборгованість в розмірі 67 669,40 грн., що складається з: сума прострочених платежів по тілу кредиту- 27 757,85 грн., сума прострочених платежів по процентах- 37 209,30 грн. та суми прострочених платежів за комісією- 2 702,55 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції посилався на те, що судом за клопотанням представника позивача витребувано від АТ "ОЩАДБАНК" інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: - чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ); - інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 25.01.2022 року по 12.07.2022 року включно. На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від АТ «ОЩАДБАНК» надійшов лист від 01.01.2025 року, в якому зазначено, що в установі АТ «Ощадбанк» на ім'я гр. ОСОБА_1 емітована банківська платіжна картка№ НОМЕР_1 , також додано інформацію по банківському рахунку, для обслуговування якого емітовано вищезазначену картку, за вказаний період на електронному носії.Ознайомившись і вказаною випискою судом встановлено, що перерахування коштів з рахунку ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на рахунок ОСОБА_1 за договором 337982-КС-001 від 25.01.2022 і до 12.07.2022 року не відбувалось.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором
є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які
є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані ТОВ «Бізнес Позика» докази, в тому числі візуальна форма послідовності дій клієнта свідчать, що 25 січня 2022 року відповідач здійснив вхід до особистого кабінету на сайті ТОВ «Бізнес Позика» www.my.bizpozyka.com, використавши номер телефону, та надав всю необхідну інформацію для формування належної пропозиції клієнту.
ТОВ «Бізнес Позика» направлено відповідачу в особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання. Також клієнту за номером телефону відправлено смс-повідомлення з однаразовим ідентифікатором «G-0996» для підписання. Відповідач ознайомився і підписав одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту. ТОВ «Бізнес Позика» направлено відповідачу в ІТС індивідуальну оферту (з відповідним активним посиланням), яка містить істотні умови договору, з якою клієнт ознайомся та прийняв її умови.
Відтак, кредитний договір між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено 25 січня 2022 року в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.
Відповідно до умов вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 28 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності та зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання споживчих кредитів. Строк кредиту складає 24 тижнів; процентна ставка в день 0,86483209 (фіксована ставка); комісія за надання кредиту 4 200,00 грн.; загальний розмір кредиту 28 000,00 грн.; термін дії договору до 12 липня 2022 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 61 560,00 грн.;орієнтовна реальна річна процентна ставка 3 586,48 процентів.
Пунктом 3 договору було встановлено графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник.
Крім того, позивачем було додано відомості клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com/), де були зазначені дані клієнта: ПІБ, адреса реєстрації, адреса проживання, РНОКПП, дата народження, паспортні дані, сума бажаного креиту, електронна адреса, фінанслвий номер телефону, номер банківського рахунку/картки для перерахунку коштів ( НОМЕР_1 ).
Також позивачем на підтвердження кредитних зобов'язань, позивачем до матеріалів справи було долучено платіжні доручення про переказ коштів шляхом поповнення на картку ( НОМЕР_1 ) коштів у сумі 28 000, 00 грн.
Вказані обставини підтверджують факт укладення сторонами електронного кредитного договору.
Відповідач ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав докази на спростування позовних вимог.
Окрім того, за клопотанням представника позивача витребувано від АТ "ОЩАДБАНК" інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: - чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ); - інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 25.01.2022 року по 12.07.2022 року включно.На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від АТ «ОЩАДБАНК» надійшов лист від 01.01.2025 року, в якому зазначено, що в установі АТ «Ощадбанк» на ім'я гр. ОСОБА_1 емітована банківська платіжна картка № НОМЕР_1 , також додано інформацію по банківському рахунку, для обслуговування якого емітовано вищезазначену картку, за вказаний період на електронному носії (а.с. 124-126 з додатком диском).
Наданою випискою підтверджується факт перерахування відповідачем на користь позивача грошові кошти.
Суд першої інстанції належним чином не дослідів надану виписку та прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.
При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., при подачі апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн., а тому судові витрати у розмірі 6 056,00 грн. (2 422,40 + 3 633,60) підлягають стягненню з відповідача на косить позивача.
Керуючись ст. ст. 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» адвоката Клименка Тараса Васильовича - задовольнити.
Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) заборгованість в розмірі 67 669,40 грн., що складається з: сума прострочених платежів по тілу кредиту- 27 757,85 грн., сума прострочених платежів по процентах- 37 209,30 грн. та суми прострочених платежів за комісією- 2 702,55 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 056,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: