Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/8799/2025
м. Київ Справа № 761/15178/24
12 червня 2025року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2025 року, постановлену під головуванням судді Осаулова А.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів,-
В січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про заміну боржника у виконавчому листі, виданому у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів.
В обгрунтвування заявлених вимог зазначала, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2024 року було визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис N?20563, вчинений 03.02.2021 року приватним нотаріусом Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 010/1176/82/9182988 від 11.02.2019 року та стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал» безпідставно набуті кошти в розмірі 11652,52 грн., судовий збір в розмірі 1806,14 гривень, витрати на правничу допомогу 3728,00 гривень, а всього 17186,66 гривень.
Виконавчий лист по справі N? 761/15178/24 до виконавчої служби пред?явлено не було, у зв?язку з чим відсутне відкрите виконавче провадження про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 коштів.
Зазначає, що після винесення рішення Шевченківським районним судом м. Києва стало відомо, що ухвалою Ленінського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2024 року по справі № 205/1795/24 було замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні відкритому з виконавчого напису № 20563 вчиненого 03.02.2021 приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
Оскільки відбулась заміна кредитора на підставі договору № 30-05/23 про відступлення прав вимоги від 30.05.2023 року та ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги за кредитним договором № 010/1176/82/9182988, то виникла необхідність здійснити заміну боржника у виконавчому листі по справі № 761/15178/24 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».
З огляду на вище викладене просила суд замінити боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал'на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому листі по справі № 761/15178/24 в справі зп її заявою про визнання виконавчого напису таким,що не підлягає виконанню.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі, виданому у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів, - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 25 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу,.С. в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що хоча матеріали справи не містять примірника договору про відступлення права вимоги, проте ухвалою Ленінського районного суду Дніпропетровської області (справа № 205/1795/24) було встановлено що відповідно копії договору №15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15.02.2023 року укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс»; копії акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.02.2023 року; копії реєстру боржників; ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_3 виниклої за кредитним договором № 010/1176/82/9182.988.
Вказує на те, що відповідно до: копії договору № 30-05/23 про відступлення (купівлю- продаж) прав вимоги від 30.05.2023 року укладеного між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс»; копії платіжної інструкції N?393720009 від 23.10.2023 року; копії реєстру боржників; копій довідок про зміну призначення платежу за квитанцією № 393720009 та зарахування коштів; ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_3 , виниклої за кредитним договором № 010/1176/82/9182988.
Вважає, що оскільки ухвалою Ленінського районного суду Дніпропетровської області по справі № 205/1795/24 було встановлено факт того, що від ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ТОВ «Дебт Форс», то ОСОБА_1 звільнена від доказування таких обставин.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місец розгляду справи повідомлялись належним чином.
ОСОБА_2 повідомлялась засобами поштового зв'язку. 13 травня 2025 року ОСОБА_2 отримала судову повістку про виклик до суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Мельник Юрій Анатолійович про дату, час ті місце розгляду справи повідомлялись засобами електронного зв'язку. Відповідно до звітів про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду 02 травня 2025 року поштова кореспонденція була доставлена.
З огляду на вище викладеного колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.02.2021 року приватним нотаріусом Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 20563 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 010/1176/82/9182988 від 11.02.2019 р., укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 , в розмірі 11002,52 грн, яка виникла за період з 17.02.2020 р. по 20.01.2021 р., та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 650,00 грн. Заборгованість складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 9167,999 грн, простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам в розмірі 210,42 грн, строкової заборгованості за сумою кредиту в розмірі 183,33 грн, строкової заборгованості за комісією в сумі 1167,29 грн. строкової заборгованості по несплаченим відсоткам в розмірі 273,49 грн.
16 лютого 2021 року, на підставі вказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельником Ю.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. (ВП № 64523555).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Горай О.С., приватний виконавець Мельник Ю.А., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів, - задоволено частково, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис N?20563, вчинений 03.02.2021 року приватним нотаріусом Горай О.С. про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором N?010/1176/82/9182988 від 11.02.2019 р., стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в розмірі 11652,52 грн., судовий збір в розмірі 1806,14 грн, витрати на правничу допомогу 3728,00 грн. а всього 17186,66 грн
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельником Ю.А. від 21 березня 2024 року виконавче провадження ВП № 64523555 закінчене у зв?язку з його виконанням.
Ухвалою Ленінського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2024 року по справі № 205/1795/24 було замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні відкритому з метою виконання виконавчого напису № 20563 вчиненого 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
В зазначеній ухвалі судом встановлено, що «Відповідно: копії договору № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15.02.2023 укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС»; копії акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.02.2023; копії реєстру боржників; ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_3 виниклої за кредитним договором №010/1176/82/9182988.
Відповідно до: копії договору № 30-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 30.05.2023 укладеного між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС»; копії платіжної інструкції № 393720009 від 23.10.2023; копії реєстру боржників; копій довідок про зміну призначення платежу за квитанцією №393720009 та зарахування коштів; ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_3 виниклої за кредитним договором № 010/1176/82/9182988.»
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі, суд першої інстанції посилався на те, що договір про відступлення прав вимоги було укладено 15.02.2023 року, тобто до моменту ухвалення рішення суду по суті спору у справі № 761/15178/24 (08.07.2024 року), тобто у поданій заяві ОСОБА_1 фактично йдеться про заміну неналежного відповідача на стадії виконання судового рішення, що не передбачено чинним процесуальним законодавством. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, на яких покладається обов?язок щодо виконання рішення, а тому покладення на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2024 року у справі N? 761/15178/24 відповідальності на ТОВ «Дебт Форс», яке не було залучене до участі у розгляді справи, є безпідставним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦІК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов?язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частинами першою, другою, п?ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов?язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв?язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов?язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом має не лише формальний характер (фіксування процесуального правонаступництва), а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197ц21) зазначено, що, реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред?явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Відповідно, лише до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником с неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження).
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Судом встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2024 року по справі № 205/1795/24 було замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні відкритому з метою виконання виконавчого напису № 20563 вчиненого 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
В зазначеній ухвалі судом встановлено, що «Відповідно: копії договору № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15.02.2023 укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС»; копії акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.02.2023; копії реєстру боржників; ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_3 виниклої за кредитним договором № 010/1176/82/9182988.
Відповідно до: копії договору №30-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 30.05.2023 укладеного між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС»; копії платіжної інструкції N?393720009 від 23.10.2023; копії реєстру боржників; копій довідок про зміну призначення платежу за квитанцією N?393720009 та зарахування коштів; ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_3 виниклої за кредитним договором N?010/1176/82/9182988.»
З викладеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» право вимоги до ОСОБА_3 , яке виникло за кредитним договором №010/1176/82/9182988.
В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» відступило право вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельником Ю.А. від 21 березня 2024 року виконавче провадження ВП № 64523555 закінчене у зв?язку з його виконанням. В даному виконавчому провадженні Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було стороною стягувача, а ОСОБА_3 - боржником.
В даній справі ОСОБА_1 ) є стягувачем, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - боржником, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного та обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 .
За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов?язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов?язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов?язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява N? 63566/00, § 23).
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2025 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргупозивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 13 червня 2025 року
Головуючий: Судді: