Справа № 11-cc/824/3035/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 761/12617/25
02 червня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваної - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2025 року фактично частково задоволено клопотання детективу відділу детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 4 732 (чотири тисячі сімсот тридцять два) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 14 328 496 (чотирнадцять мільйонів триста двадцять вісім тисяч чотириста дев'яносто шість) гривень та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12.05.2025 року, із визначенням розміру застави у межах 3 300 (три тисячі триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 992 400 (дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі чотириста) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Требухів Броварського р- н., Київської обл., громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Крім того апелянт зауважує, що безпідставно застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на відсутність доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В доповненнях до апеляційної скарги адвокат вказує, що визначений оскаржуваною ухвалою розмір застави є завідомо непомірний для підозрюваного ОСОБА_7 .
Наголошує і на тому, що стороною обвинувачення не було доведено, а слідчим суддею підтверджено, що жоден більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти тим ризикам, про які зазначається у клопотанні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали свою апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000031, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024 року, за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
12.03.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах організованою групою, в тому числі повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
12.03.2025 року детектив відділу детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_9 за погодженням із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 4 732 (чотири тисячі сімсот тридцять два) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 14 328 496 (чотирнадцять мільйонів триста двадцять вісім тисяч чотириста дев'яносто шість) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення.
24.03.2025 року слідчим суддею Солом'янського районного суду міста Києва зазначене клопотання детектива було фактично частково задоволено та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12.05.2025 року, із визначенням розміру застави у межах 3 300 (три тисячі триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 992 400 (дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі чотириста) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, вважає доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення слідчий суддя, всупереч доводам підозрюваного, дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість оголошеної підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження.
Органом досудового розслідування в достатній мірі доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто існують обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні.
З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 даних про його особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, заставу у межах 3 300 (три тисячі триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 992 400 (дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі чотириста) гривень, що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року, якою фактично частково задоволено клопотання детективу відділу детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 4 732 (чотири тисячі сімсот тридцять два) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 14 328 496 (чотирнадцять мільйонів триста двадцять вісім тисяч чотириста дев'яносто шість) гривень та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12.05.2025 року, із визначенням розміру застави у межах 3 300 (три тисячі триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 992 400 (дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі чотириста) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3