Справа № 757/10708/24-ц Головуючий у 1 інстанції: Вовк С.В.
Провадження №22-ц/824/4623/2025 Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
12 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
секретар Тіткова І.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу Вітинської Віри Володимирівни, яка діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА», на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року, ухвалене в м. Києві у складі судді Вовка С.В., в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (далі ТОВ «ДІЄСА») про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Зазначив, що з 01 листопада 2023 року він працював у ТОВ «ДІЄСА» продавцем-консультантом департаменту роздрібної торгівлі та продажів. 27 грудня 2023 року він був звільнений із займаної посади на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Йому видано копію наказу про звільнення, але не виданий розрахунковий листок або довідку про нараховані суми, не була виплачена заробітна плата та всі належні при звільненні суми. На адвокатський запит був отриманий розрахунковий листок за грудень 2023 року, де зазначено до виплати належну суму 28 682,97 грн. ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «ДІЄСА» невиплачену заробітну плату в сумі 28 682,97 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 28 грудня 2023 року по день ухвалення рішення, виходячи з середньоденної заробітної плати в сумі 703,93 грн.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 заборгованість, а саме: 28 682,97 грн. - розмір невиплаченої заробітної плати; 92 214,83 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за весь час затримки, але не більш як за шість місяців. Стягнуто з ТОВ «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 14 746,90 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн. Стягнуто з ТОВ «ДІЄСА» на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «ДІЄСА» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що у листі від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану. Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/ обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст.10 якого визначено, що роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. ТОВ «ДІЄСА» звернулося до Київської Торгово-промислової палати та отримало Сертифікат №3000-24-0827 від 23 квітня 2024 року, в якому визначено початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) саме з 12 березня 2022 року, що охоплює період дії трудових правовідносин між сторонами.01 червня 2023 року на загальнодоступному ресурсі для працівників «MyEldoLife» була розміщена інформація щодо можливості затримки виплати заробітної плати та усіх інших належних нарахувань. Здійснюючи фінансове оздоровлення, ТОВ «ДІЄСА» розпочало процедуру затвердження плану санації до відкриття провадження про банкрутство. 24 квітня 2024року Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, якою затвердив план санації ТОВ «ДІЄСА» до відкриття провадження про банкрутство. Господарському суду були надані звіти про оцінку збитків завданих ТОВ «ДІЄСА» внаслідок втрати оборотних активів (товарів) та упущеної вигоди від неодержаного прибутку внаслідок втрати товарів та висновок експерта, в яких зафіксовано завдання ТОВ «ДІЄСА» збитків без урахування тих, що завдані товарно-матеріальним цінностям внаслідок раптової евакуації з прифронтових регіонів, в розмірі 26 582 675,97 доларів США. Рішенням Господарського суду м.Києва від 01 серпня 2024 року у справі №910/2735/24 було стягнуто з рф матеріальну шкоду в розмірі 15 950 007,61 доларів США. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 січня 2024року в справі №760/29187/23 було закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності генерального директора ТОВ «ДІЄСА» за ч. 1 ст. 41 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. У вказаному рішенні було встановлено відсутність вини роботодавця, в особі Генерального директора, в затримці оплати праці працівникам під час дії форс-мажорних обставин, дія яких продовжується на цей час. Вказані докази прямо вказують на наявність обставин непереборної сили, які не залежали від волі ТОВ «ДІЄСА», що окрім сертифікату №3000-24-0827 від 23 квітня 2024 року є додатковим доказом перебування відповідача під дією форс-мажору. Апелянт також вважає завищеною визначену позивачем вартість витрат на правничу допомогу.
Представник ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі наказу ТОВ «ДІЄСА» № 00/31/10/001 від 31 жовтня 2023 року ОСОБА_1 був прийняти на посаду продавця-консультанта департаменту роздрібної торгівлі та продажів з 01 листопада 2023 року.
На підставі наказу ТОВ «ДІЄСА» № 00/26/12/001від 26 грудня 2023 року ОСОБА_1 27 грудня 2023 року був звільнений з посади продавця-консультанта департаменту роздрібної торгівлі та продажів на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, що підтверджується копією відповідного наказу та трудової книжки серії НОМЕР_1 .
У день звільнення ТОВ «ДІЄСА» не виплатило ОСОБА_1 належну йому заробітну плату та інші виплати, які підлягали виплаті. Станом на 27 грудня 2023 року заборгованість ТОВ «ДІЄСА» перед ОСОБА_1 склала 28 682,97 грн.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Стягнув з ТОВ «ДІЄСА» 28 682,97 грн. заборгованість по невиплаченій заробітній платі та 92 214,83 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розрахованого з 28 грудня 2023 року по 27 червня 2024 року.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно з ст. 117 ЦПК України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника (стаття 117 КЗпП України).
Таким чином, у день звільнення працівника роботодавець зобов'язаний провести з ним повний розрахунок, виплативши всі суми, що належать йому від підприємства, зокрема, заробітну плату, вихідну допомогу, компенсацію за невикористану відпустку, оплату за час тимчасової непрацездатності тощо. Невиконання такого обов'язку тягне відповідальність у вигляді стягнення з нього на користь працівника середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ТОВ «ДІЄСА» в день звільнення ОСОБА_1 27 грудня 2023 року не провело виплату усіх належних сум відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України. ТОВ «ДІЄСА» не доведено обставин, які б свідчили про відсутність вини у затримці виплат у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України. А тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та з урахуванням положень ст. 117 КЗпП України, стягнув з ТОВ «ДІЄСА» на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 28 682,97 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 92 214,83 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи представника ТОВ «ДІЄСА», що непроведення повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 мала місце внаслідок настання обставин непереборної сили, форс-мажору, та ведення воєнних дій.
ТОВ «ДІЄСА» посилалося на те, що у листі від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини збройної агресії з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, як для суб'єктів господарювання так і для населення. ТОВ «ДІЄСА» звернулося до Київської торгово-промислової палати та отримало Сертифікат №3000-24-0827 від 23 квітня 2024 року, в якому визначено початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) саме з 12 березня 2022 року, що охоплює період дії трудових правовідносин між сторонами. 01 червня 2023 року на загальнодоступному ресурсі для працівників «MyEldoLife» відповідач розмістив інформацію щодо можливості затримки виплати заробітної плати та усіх інших належних нарахувань у зв'язку з дією обставин непереборної сили. 24 квітня 2024 року Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, якою затвердив план санації ТОВ «ДІЄСА» до відкриття провадження про банкрутство. При цьому господарському суду було надано звіти про оцінку збитків завданих ТОВ «ДІЄСА» внаслідок втрати оборотних активів (товарів) та упущеної вигоди від неодержаного прибутку внаслідок втрати товарів та висновок експерта, в яких зафіксовано завдання ТОВ «ДІЄСА» збитків в розмірі 26 582 675,97 доларів США, що, окрім сертифікату №3000-24-0827 від 23 квітня 2024 року є додатковими доказами перебування відповідача під дією форс-мажору.
Разом з тим, введення в Україні воєнного стану та одержання ТОВ «ДІЄСА» Сертифіката Київської торгово-промислової палати №3000-24-0827 від 23 квітня 2024 року саме по собі не свідчить про невиконання ТОВ «ДІЄСА» зобов'язань щодо виплати заробітної плати ОСОБА_1 мало місце внаслідок настання обставин непереборної сили або форс-мажору.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
При цьому Верховний Суд у постановах від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18 та від 09 листопада 2021 року у справі № 913/20/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Тому саме по собі отримання ТОВ «ДІЄСА» Сертифіката Київської торгово-промислової палати №3000-24-0827 від 23 квітня 2024 року не має універсального характеру та не є підставою для його врахування при вирішенні питань про наслідки невиконання будь-яких зобов'язань, оскільки одержання відповідного сертифіката було пов'язане із конкретними підставами та фактичними обставинами, які і унеможливлювали виконання зобов'язань. Адже в іншому випадку, отримавши відповідний сертифікат, товариство було б звільнене від виконання та відповідальності за невиконання будь-яких зобов'язань, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Як зазначило ТОВ «ДІЄСА», в сертифікаті Київської торгово-промислової палати №3000-24-0827 від 23 квітня 2024 року був визначений початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) саме з 12 березня 2022 року.
Позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду продавця-консультанта департаменту роздрібної торгівлі та продажів ТОВ «ДІЄСА» з 01 листопада 2023 року, тобто після початку дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що визначені у вказаному сертифікаті.
Приймаючи нового працівника після початку дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), визначених у вказаному сертифікаті, ТОВ «ДІЄСА» мало розраховувати на необхідність оплати праці такого працівника. А відповідно, у суду відсутні підстави вважати доведеними доводи ТОВ «ДІЄСА» про те, що невиплата заробітної плати ОСОБА_1 мала місце не з його вини.
Також встановлено, що ТОВ «ДІЄСА» здійснює свою діяльність та має відділення з продажу товарів по всій Україні. Відповідач не надав суд жодних доказів про перебування під дією форс-мажорних обставин усіх відділів та філій товариства, включаючи і той відділ, в якому працював ОСОБА_1 , які б вказали на прямий, безпосередній зв'язок між впливом форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на виконання товариством зобов'язань по виплаті заробітної плати безпосередньо перед ОСОБА_1 .
По справі установлено та не спростовувалося ТОВ «ДІЄСА», що ОСОБА_1 працював на продавцем-консультантом у м. Києві та виконував свої трудові обов'язки.
Відповідно до положень ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
ТОВ «ДІЄСА» не надало суду належних доказів того, що порушення зобов'язання щодо оплати праці перед ОСОБА_1 сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Розміщення ТОВ «ДІЄСА» 01 червня 2023 року інформації щодо можливості затримки виплати заробітної плати та усіх інших належних нарахувань у зв'язку з дією обставин непереборної сили на загальнодоступному ресурсі для працівників «MyEldoLife», затвердження 24 квітня 2024 року Господарським судом міста Києва про затвердження плану санації ТОВ «ДІЄСА» до відкриття провадження про банкрутство, складання звітів про оцінку збитків завданих ТОВ «ДІЄСА» внаслідок втрати оборотних активів (товарів) та упущеної вигоди від неодержаного прибутку внаслідок втрати товарів, а також закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності генерального директора ТОВ «ДІЄСА» за ч. 1 ст. 41 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 24 січня 2024 року в справі №760/29187/23 також не підтверджують вказані обставини.
Розміщення ТОВ «ДІЄСА» інформації щодо можливості затримки виплати заробітної плати та усіх інших належних нарахувань у зв'язку з дією обставин непереборної сили на створеному ним ресурсі для працівників «MyEldoLife» мало місце 01 червня 2023 року, тобто, до прийняття на роботу ОСОБА_1 . Такі дії ТОВ «ДІЄСА» не мають правового значення.
Постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 24 січня 2024 року в справі №760/29187/23 стосується невиплати ТОВ «ДІЄСА» заборгованості із виплати заробітної плати за період з липня по вересень 2023 року.
Затвердження Господарським судом міста Києва плану санації ТОВ «ДІЄСА» до відкриття провадження про банкрутство, складання звітів про оцінку збитків завданих ТОВ «ДІЄСА» внаслідок втрати оборотних активів (товарів) та упущеної вигоди від неодержаного прибутку внаслідок втрати товарів, саме по собі не підтверджує того, що невиплата ОСОБА_1 заробітної плати мала місце саме внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Представник ТОВ «ДІЄСА» не надав первинних документів на підтвердження завдання товариству збитків внаслідок бойових дій або обставин непереборної сили, які виключали можливість виплати ОСОБА_1 заробітної плати, з урахуванням періоду його роботи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Також апеляційний суд відхиляє посилання представника ТОВ «ДІЄСА» на невідповідність заявленого розміру витрат на правничу допомогу складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних ним робіт.
Колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального і процесуального права. Суду першої інстанції надав належну оцінку наведеним заявницею доводам та наданим йому доказам.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Вітинської Віри Володимирівни, яка діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА», залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Кафідова О.В.
Оніщук М.І.