12 червня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи №756/2541/24
Головуючий у першій інстанції - Ковалевська Л.М.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11058/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про стягнення заборгованості, -
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про стягнення грошових коштів - задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не була включена до свідоцтва про право на спадщину за законом, в розмірі 200 937 грн. 01 коп. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1608 грн.
Не погодившись з рішенням районного суду, 25 квітня 2025 року представник ГУ ПФУ у Київській області - Повх І.С. подав безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу у порядку ст. 355 ЦПК України.
29 квітня 2025 року витребувано матеріали цивільної справи.
12 травня 2025 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 13 травня 2025 року передана судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 травня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали для подання до суду платіжного документа про доплату судового збору та нової редакції апеляційної скарги з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає апеляційну скаргу разом з копіями скарги та доданими письмовими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з супровідним листом Київського апеляційного суду від 14 травня 2025 року копію ухвали для виконання було направлено на вказану в апеляційній скарзі поштову адресу Головного управління Пенсійного фонду України 20 травня 2025 року у Київській області.
З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що уповноважена особа ГУ Пенсійного фонду України 20 травня 2025 року отримала копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 14 травня 2025 року.
Останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги було 26 травня 2025 року, проте, станом на 12 червня 2025 року недоліки апеляційної скарги апелянтом не було усунуто.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у тому числі цікавиться рухом справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини зазначав, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку сторони цікавитися рухом справи, застосування положень ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги не є порушенням права особи на доступ до правосуддя.
Враховуючи, що станом на 12 червня 2025 року зазначені в ухвалі недоліки не усунуті, то апеляційну скаргу відповідно до вимог ст.ст. 357, 185 ЦПК України слід визнати неподаною та повернути апелянту.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 185, ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року - визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: В.В. Саліхов
Є.П. Євграфова
Б.Б. Левенець