Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/7368/2025
м. Київ Справа № 522/10662/23
05 червня 2025року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіллс Інвест» - Гречки Юрія Леонідовича на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Волошина В.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіллс Інвест» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційного збільшення,-
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одесиз позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіллс Інвест»про стягнення трьох відсотків річних та інфляційного збільшення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що 09 квітня 2015 року між ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» (Продавець) та позивачкою ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) (Покупець) було укладено Договір № СМІ/01/192 про купівлю-продаж майнових прав (далі по тексту - Основний договір).
Предметом даного Договору виступали майнові права на Об'єкт нерухомості трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 102,36 кв.м. Зобов'язання за Основним договором позивач виконала, вартість майнових прав у розмірі 1 138 565 грн. сплатила.
29 квітня 2021рокуміж ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» (Попередній Продавець), ТОВ «Хіллс Інвест» (Новий Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено трьохсторонній Договір № SMI-HI-S1/192-3 про зміну сторони у зобов'язанні.
29 квітня 2021рокуміж відповідачем та позивачкою було укладено Додаткову угоду № 1/НІ до договору № СМІ/01/192 купівлі-продажу майнових прав, згідно з п. 1, 2 та 3 якої Сторони вирішили розірвати Договір купівлі-продажу майнових прав (у новій редакції) № CMI/01/192 від 29 квітня 2021 року Сторони домовились, що Продавець зобов'язується повернути Покупцю грошові кошти, зараховані відповідно до умов договору про заміну сторони у зобов'язанні № SMI-HI-S1/192-3 від 29 квітня 2021 року, у розмірі 1 138 565,0 грн., включаючи ПДВ- 20%, за графіком з 20 травня 2021 року до 20 жовтня 2021року
В порушення підписаної сторонами угоди відповідач не повернув позивачці грошові кошти у повному обсязі.
Станом на 27 квітня 2023року відповідач повернув ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 909 760,85 грн., залишок не повернутої суми складав 228 804,15 грн.
У зв'язку з порушенням зобов'язань, позивачка просила стягнути з відповідача борг в сумі 228 804,15 грн., 3,0 % річних за прострочення виконання основного зобов'язання за період з 20 травня 2021 року по 27 квітня 2023 року в розмірі 20 018,54 грн. та інфляційне збільшення за період прострочення платежу - 110 301,18 грн.
Також, 21 квітня 2015 року між ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір № СМІ/Ам/9/11 про купівлю-продаж майнових прав (далі по тексту - Основний договір) на об'єкт нерухомості паркомісце № 202, яке розміщене за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 13,75 кв.м. Позивачка оплатила вартість майнових прав нерухомості в розмірі 170 800,0 грн.
29 квітня 2021рокуміж ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» (Попередній Продавець), ТОВ «Хіллс Інвест» (Новий Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено трьохсторонній Договір № SMI-HI-S/АМ/9/11 про зміну сторони у зобов'язанні.
29 квітня 2021рокуміж відповідачем та позивачкою було укладено Додаткову угоду № 1/НІ до договору № СМІ/Ам/9/11 купівлі-продажу майнових прав, про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав (у новій редакції) № СМІ/Ам/9/11 від 29 квітня 2021рокута повернення Покупцю грошових коштів у розмірі 170 800,0 за визначеним графіком з 20 травня 2021 року по 20 жовтня 2021 року
Станом на 27 квітня 2023року відповідач повернув позивачці грошові кошти у розмірі 28466,68 грн., залишок не повернутих коштів складав 142333,32 грн.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору позивач просила стягнути борг в сумі 142 333,32 грн., а також 3% річних за прострочення виконання основного зобов'язання за період з 20 травня 2021року по 30 березня 2023 року у розмірі 7 206,20 грн., а також з інфляційне збільшення за період прострочення платежу - 48 536,75 грн.
З огляду на вище викладене просила суд стягнути з відповідача на користь позивачки за Додатковою угодою № 1/НІ до договору № СМІ/-1/192 від 29.04.2021 року купівлі-продажу майнових прав суму основного боргу у розмірі 228 804,15 грн., 3,0 % річних за порушення виконання основного зобов'язання у розмірі 20018,54 грн. та інфляційне збільшення у розмірі 110 301,18 грн.; стягнути з відповідача на користь позивачки за Додатковою угодою № 1/НІ до договору № СМІ/АМ/9/11 від 29.04.2021 року купівлі-продажу майнових прав суму ос новного боргу у розмірі 142 333,32 грн., 3,0 % річних за прострочення виконання основного зобов'язання у розмірі 7 206,20 грн. та інфляційне збільшення у розмірі 48 536,75 грн.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 червня 2023 року матеріали цивільної справи передані за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
02 січня 2024 року досуду надійшла заява сторони позивача про зменшення позовних вимог від 27 грудня 2023 року, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості за Додатковою угодою № 1/НІ до договору № СМІ/01/192 купівлі-продажу майнових прав.
05 грудня 2024 стороною позивача було подано до суду заяву про відмову від частини позовних вимог, у зв'язку з сплатою відповідачем основної суми боргу по укладеним додатковим угодам та залишено без змін позовні вимоги у частині стягнення грошових коштів у зв'язку з простроченням виконання основного зобов'язання - 3% річних та інфляційного збільшення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 провадження по справі, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за Додатковою угодою № 1/НІ до договору № СМІ/01/192 від 29 квітня 2021 купівлі-продажу майнових прав у розмірі 117804,15 грн. та суми основного боргу за Додатковою угодою № 1/НІ до договору № СМІ/АМ/9/11 від 29 квітня 2021 купівлі-продажу майнових прав у розмірі 142 333,32 грн. було закрито, на підставі п. 4) ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Хіллс Інвест» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційне збільшення задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Хіллс Інвест» на користь ОСОБА_1 : три відсотки річних у розмірі 20 018 /двадцять тисяч вісімнадцять/ грн. 54 коп. та інфляційне збільшення у розмірі 110 301 /сто десять тисяч триста один/ грн. 18 коп. за порушення виконання основного зобов'язання за Додатковою угодою № 1/НІ до договору №СМІ/01/192 від 29 квітня 2021року купівлі-продажу майнових прав; три відсотки річних у розмірі 7 206 /сім тисяч двісті шість/ грн. 20 коп. та інфляційне збільшення у розмірі 48 536 /сорок вісім тисяч п'ятсот тридцять шість/ грн. 75 коп. за прострочення виконання основного зобов'язання за Додатковою угодою №1/НІ до договору №СМІ/АМ/9/11 від 29 квітня 2021 року купівлі-продажу майнових прав; судовий збір у розмірі 5 572,00 /п'ять тисяч п'ятсот сімдесят дві/ грн. 37 коп.
Повний текст судового рішення складено 19 грудня 2024 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Хіллс Інвест» 17 січня 2025 року засобами поштового зв'язку подало апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга надійшла, зареєстрована та передана судді 28 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що судом першої інстанції, зокрема, зазначено, що доводи сторони відповідача наведені у відзиві на позов щодо наявності підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за вказаними договорами, у зв'язку з настанням форс- мажорних обставин судом оцінюються критично.
Відповідач вважає, що судом не надано належної оцінки доводам щодо наявності обставин непереборної сили, що впливають на загальну господарську діяльність відповідача і, відповідно, на можливість отримання доходу та подальше виконання грошових зобов'язань.
Зазначає, що у своїй практиці Верховний Суд окреслив основні риси форс-мажорних обставин, до яких належать: незалежність від волі сторін, надзвичайний характер, невідворотність, а також неможливість виконання зобов'язань в умовах, що склалися (Постанова ВС від 25.01.2022 №904/3886/21).
Таким чином, форс-мажор є подією, вплинути на яку сторона договору не може, і яка виключає її відповідальність за неналежне виконання зобов'язань. У цьому контексті не встановлюється вини сторони, яка не виконала своїх зобов'язань, якщо інше не передбачено законом або умовами договору. Ця правова концепція підкріплює один із базових принципів цивільного права - звільнення від відповідальності за порушення без вини.
Вважає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки загальновідомим обставинам, таким як, відключення світла, повітряні тривоги та ін., на підставі яких відповідачем припинялась робота на об'єкті будівництва, що, відповідно, вплинуло на дотримання строків виконання будівельних робіт і, як наслідок, на зацікавленість покупців нерухомості і отримання відповідачем коштів.
25 лютого 2025 року до Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лозниці О.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, тому відповідно до зазначених вимог норм ЦК України, зобов'язаний сплатити позивачу 3% річних, а також інфляційні втрати позивача за період прострочення платежів. Отже, вважає, що рішення суду першої інстанції є правильним та обґрунтованим.
В судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лозниця О.О., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги.
Директор ТОВ «Хіллс Інвест» Гречка Ю.Л. в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 09 квітня 2015 року між ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» (Продавець) та позивачкою ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) (Покупець) було укладено Договір № СМІ/01/192 про купівлю-продаж майнових прав.
Предметом даного Договору є майнові права на Об'єкт нерухомості трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 102,36 кв.м. Вартість майнових прав позивач сплатила у повному обсязі, в розмірі 1 138 565,0 грн.
29 квітня 2021 року між ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» (Попередній Продавець), відповідачем (Новий Продавець) та позивачкою (Покупець) було укладено трьохсторонній Договір № SMI-HI-S1/192-3 про зміну сторони у зобов'язанні, згідно умов якого Попередній Продавець передає, а Новий Продавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання умов Договору купівлі-продажу майнових прав № СМІ/01/192 від 09 квітня 2015 року, укладеним між Покупцем та Попереднім Продавцем (п. 1 Договору). Відповідно до п. 3 цього Договору сторони підтверджують та погоджують, що на виконання зобов'язань за Основним договором Покупець до дати підписання цього Договору сплатив Попередньому Продавцю грошові кошти в розмірі 1 138 565,0 грн., у тому числі ПДВ 20 %.
29 квітня 2021 року між відповідачем та позивачкою було укладено Додатковий договір № SMI-HI-S1/192-3 про внесення змін і доповнень до договору купівлі-продажу майнових прав № СМІ/01/192 від 09 квітня 2015 року, згідно з умовами якого сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення в Основний договір та викласти його в новій редакції (п. 1 Договору).
Також 29 квітня 2021 року між відповідачем та позивачкою було укладено Додаткову угоду № 1/НІ до договору № СМІ/01/192 купівлі-продажу майнових прав, згідно з п. 1, 2 та 3 якої Сторони вирішили розірвати Договір купівлі-продажу майнових прав (у новій редакції) № CMI/01/192 від 29 квітня 2021 рокуСторони Договору домовились, що Продавець зобов'язується повернути Покупцю грошові кошти, зараховані відповідно до умов договору про заміну сторони у зобов'язанні № SMI-HI-S1/192-3 від 29 квітня 2021 року, у розмірі 1 138 565,0 грн., включаючи ПДВ- 20%, за визначеним Договором графіком з 20 травня 2021 року по 20 жовтня 2021р. з щомісячними платежами у розмірі 189 760,85 грн., включаючи ПДВ-20%,
З моменту набрання чинності цією Додатковою угодою Покупець остаточно втрачає майнові права на Об'єкт нерухомості, визначений п. 2.2 Договору, та має право вимоги від Продавця виключно щодо грошових коштів, визначених п. 2 цiєi Додаткової угоди. Дана угода набирає сили з моменту її підписання (п. 3 Угоди).
Отже, за умовами договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити повний розрахунок за Додатковою угодою до 20 жовтня 2021 року.
В порушення підписаної сторонами угоди відповідач не повернув позивачці у визначені сторонами строки у повному обсязі зазначену грошову суму. Заборгованість на день звернення до суду становила 228 804,15 грн.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, з урахуванням поданих заяв про зменшення позовних вимог, відмови від частини позовних вимог, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання передбаченого Додатковою угодою № 1/НІ до договору № СМІ/01/192 купівлі-продажу майнових прав, позивачка просила стягнути з відповідача 3,0 % річних за прострочення виконання основного зобов'язання за період з 20 травня 2021 по 27 квітня 2023 в розмірі 20 018,54 грн. та інфляційне збільшення за період прострочення платежу - 110 301,18 грн.
21 квітня 2015 року між ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» (Продавець) та позивачкою ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір № СМІ/Ам/9/11 про купівлю-продаж майнових прав (далі Основний договір), предметом якого були майнові права на об'єкт нерухомості паркомісце № 202, яке розміщене за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 13,75 кв.м.
Позивачка взяті на себе зобов'язання за договором виконала у повному обсязі, оплатила 100% вартості об'єкта нерухомості, в розмірі 170 800,0 грн.
29 квітня 2021 року між ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» (Попередній Продавець), відповідачем (Новий Продавець) та позивачкою (Покупець) було укладено трьохсторонній Договір № SMI-HI-S/АМ/9/11 про зміну сторони у зобов'язанні. Згідно умов вказаного Договору Попередній Продавець передає, а Новий Продавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання умов Договору купівлі-продажу майнових прав № СМІ/Ам/9/11 від 21 квітня 2015 року, укладеним між Покупцем та Попереднім Продавцем (п. 1 Договору). Відповідно до п. 3 цього Договору сторони підтверджують та погоджують, що на виконання зобов'язань за Основним договором Покупець до дати підписання цього Договору сплатив Попередньому Продавцю грошові кошти в розмірі 170800,0 грн., у тому числі ПДВ 20 %.
29 квітня 2021рокуміж відповідачем та позивачкою було укладено Додатковий договір № НІ-А-S/AM/9/11 про внесення змін і доповнень до договору купівлі-продажу майнових прав № СМІ/Ам/9/11 від 21 квітня 2015р., згідно з умовами якого сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення в Основний договір та викласти його в новій редакції.
Також, 29 квітня 2021рокуміж відповідачем та позивачкою було укладено Додаткову угоду № 1/НІ до договору № СМІ/Ам/9/11 купівлі-продажу майнових прав, згідно з умовами якої Сторони вирішили розірвати Договір купівлі-продажу майнових прав (у новій редакції) № СМІ/Ам/9/11 від 29 квітня 2021року та домовились, що Продавець зобов'язується повернути Покупцю грошові кошти, зараховані відповідно до умов договору про заміну сторони у зобов'язанні № SMI-HI-S/АМ/9/11 від 29 квітня 2021 року, у розмірі 170 800,0 грн., включаючи ПДВ - 20%, згідно графіку з 20 травня 2021р. по 20 жовтня 2021 року з щомісячними платежами у розмірі 28 466,68 грн., включаючи ПДВ-20%.
З моменту набрання чинності цією Додатковою угодою Покупець остаточно втрачає майнові права на Об'єкт нерухомості, визначений п. 2.2 Договору, та має право вимоги від Продавця виключно щодо грошових коштів, визначених п. 2 цiєi Додаткової угоди. Дана угода набирає сили з моменту її підписання (п. 3 Угоди).
Отже, за умовами угоди, суд приходить до висновку, що відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити повний розрахунок з позивачкою за Додатковою угодою до 20 жовтня 2021 року, при цьому в судовому засіданні представники сторін не заперечували цього факту.
30 березня 2023 року позивачка зверталась в досудовому порядку з претензією до відповідача про сплату суми заборгованості. 05 травня 2023 року відповідач направив відповідь на претензію, повідомивши позивачку про намір погашення заборгованості.
Після відкриття провадження по справі, під час судового розгляду відповідач виплатив позивачці суму основного боргу, у зв'язку з чим нею було подано відповідну заяву про часткову відмову від позовних вимог.
Задовольняючи позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Хіллс Інвест» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційного збільшення суд першої інстанції посилався на те, що перевіривши наданий стороною позивача розрахунок 3,0 % річних, інфляційних втраттавраховуючи те, що протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною відповідача цей розрахунок не було поставлено під сумнів, і не доведено його невірність, суд дійшов висновку, що у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань з нього підлягає стягненню на користь позивачки 3,0% річних у розмірі 20018,54 грн., інфляційне збільшення у розмірі 110 301,18 грн. за порушення виконання основного зобов'язання за Додатковою угодою № 1/НІ до договору №СМІ/01/192 від 29 квітня 2021року купівлі-продажу майнових прав; 3,0 % річних у розмірі 7 206,2 грн.; інфляційне збільшення у розмірі 48536,75 грн. за прострочення виконання основного зобов'язання за Додатковою угодою №1/НІ до договору №СМІ/АМ/9/11 від 29 квітня 2021року купівлі-продажу майнових прав.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу (основне зобов'язання), суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та трьох процентів річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України. При цьому кредитор має право на стягнення сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, за весь період прострочення грошового зобов'язання до моменту його фактичного виконання.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач прострочив виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки повністю наявна у відповідача перед позивачем заборгованість була погашена лише під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Безпідставне збереження відповідачем коштів, сплачених позивачкою, які не були повернути в повному обсязі, є підставою для нарахування платежів, передбачених ст. 625 ЦК України.
За таких обставин, у відповідача виник обов'язок сплатити позивачці три проценти річних та інфляційні втрати відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що судом не надано належної оцінки доводам щодо наявності обставин непереборної сили, що впливають на загальну господарську діяльність відповідача і, відповідно, на можливість отримання доходу та подальше виконання грошових зобов'язань колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Так, відповідачем надано лист Торгово-промислової палати України, який підтверджує сам факт існування форс-мажорних обставин, які є загальновідомими в Україні. Однак жодних доказів, що внаслідок існування відповідних обставин сторона відповідача була позбавлена можливості здійснити повернення позивачці коштів, матеріали справи не містять.
Фактично доводи відповідача викладені ним у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі зводяться до неможливості виконання зобов'язань, однак жодних доводів, підтверджених доказами, які свідчили б про неможливість повернення грошових коштів, шляхом перерахування на рахунок позивачки, сторона відповідача не наводить.
Сама по собі наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами
Таким чином, оскільки позовні вимоги стосуються повернення коштів, три проценти річних та інфляційні втрати від простроченої суми, нараховані відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги директора ТОВ «Хіллс Інвест» - Гречки Ю.Л.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіллс Інвест» - Гречки Юрія Леонідовича залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 09 червня 2025 року
Головуючий: Судді: