06 червня 2025 року
м. Київ
апеляційне провадження № 33/824/2988/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є .П.,
при секретарі : Мудрак Р. Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Деснянського районного суду м. Києва
у складі судді Салайчука Т. І.
від 23 квітня 2025 року
у справі № 754/5790/25 Деснянського районного суду м. Києва
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП
громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
На дану постанову 02 травня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову про адміністративне правопорушення скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП та накласти на нього адміністративний штраф в розмірі 850 грн без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Вказував, що свою вину в скоєному апелянт визнає повністю та щиро розкаявся, просив суд призначити покарання без позбавлення водійських прав, посилаючись на те, що він працює на посаді інженера-конструктора у господарського товариства, яке спеціалізується на розробці передових технологій для сучасного поля бою - систем радіоелектронної боротьби та засобів протидії від ворожих атак. Вказане Товариство, відповідно до наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, визнано таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу та є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.
В зв'язку з виконанням трудових обов'язків апелянту необхідно використовувати транспортний засіб, а позбавлення його водійських прав призведе до неможливості подальшої роботи на вказаному підприємстві.
Не зважаючи на вказані обставини, суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 як основне покарання у вигляді штрафу так і додаткове у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 3 місяці.
Вважає, що суд першої інстанції мав можливість застосувати аналогію Закону та призначити покарання нижче від найнижчої міри. Зазначав, що вчинене правопорушення - керування автомобілем без заднього бампера не спричинило істотної шкоди громадянським або державним інтересам.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 30 травня 2025 року ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній, просив про її задоволення.
В наступне судове засідання, призначене на 06 червня 2025 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, районний суд виходив з доведеності його вини останнього у порушенні ним вимог п. 31.4.7.е. ПДР України, що підтверджується матеріалами даної справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд погоджується з такими висновком суду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчинені під час дорожнього руху.
Відповідно до пункту 31.4.7е Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер.
Частина 4 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою-третьою цієї статті, а саме порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 1967572 від 21.04.2024, повторно протягом року, 20.03.2025 о 10 год. 30 хв. в місті Києві по вул. Радунська, 3, керував транспортним засобом з відсутнім заднім бампером, чим порушив п. 31.4.7е Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 121 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 20.03.2025 серії ЕПР1 № 276436, складеного уповноваженою особою за ч. 4 ст. 121 КУпАП; даними копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.04.2024 серія ЕНА № 1967572, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП; відеозаписом, здійсненим поліцейськими Управління патрульної поліції у місті Києві, які здійснювали оформлення вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Доводи апеляційної скарги про пом'якшення покарання та скасування позбавлення водійських прав з урахуванням соціального становища ОСОБА_1 на увагу не заслуговують, враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 25 КУпАП, позбавлення права керування транспортними засобами є одним із видів адміністративних стягнень, яке може застосовуватись як основне, так і додаткове.
Відповідно до статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Так, санкцією частини 4 статті 121 КУпАП передбачено накладення стягнення на водіїв у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
З аналізу наведених норм випливає, що частина 4 статті 121 КУпАП встановлює кумулятивну санкцію. Це означає, що законодавець імперативно передбачає обов'язкове одночасне застосування двох видів адміністративних стягнень: у разі обрання штрафу як основного стягнення, позбавлення права керування транспортними засобами призначається як обов'язкове додаткове стягнення. Суд у такому випадку не має права вибірково застосувати лише штраф без позбавлення права керування, оскільки це буде прямим порушенням вимог закону. Правова норма є чіткою та неподільною у цій частині.
Водночас, слід зазначити, що санкція частини 4 статті 121 КУпАП є альтернативною у виборі основного стягнення: «штраф з позбавленням права керування» АБО «адміністративний арешт». Однак, у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не ставив питання про застосування до нього адміністративного арешту як альтернативного основного стягнення замість штрафу з позбавленням права керування. Він просив виключити лише додаткове покарання у вигляді позбавлення прав, що, як було зазначено, що є неможливим у межах обраної судом першої інстанції кумулятивної санкції.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 працює інженером-конструктором на підприємстві, яке має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу. Однак, згідно з принципом рівності всіх перед законом, обставини, пов'язані з професійною діяльністю особи, не можуть бути підставою для невиконання імперативних вимог законодавства щодо застосування адміністративних стягнень. Законодавець не передбачає винятків з обов'язковості застосування санкції, встановленої частиною 4 статті 121 КУпАП, залежно від роду професійної діяльності правопорушника, якою б важливою вона не була для держави.
Доводи апелянта про те, що вчинене правопорушення - керування автомобілем без заднього бампера не спричинило істотної шкоди громадянським або державним інтересам, також не можуть бути підставою для зміни призначеного покарання.
Наявність бампера на транспортному засобі не є лише формальною вимогою чи декоративним елементом. Відповідно до конструктивних особливостей автомобіля та вимог безпеки дорожнього руху, бампер є ключовим елементом пасивної безпеки, призначеним для поглинання енергії удару під час зіткнення.
Його відсутність значно збільшує ризик отримання серйозних травм водієм та пасажирами, становить небезпеку для інших учасників дорожнього руху, зокрема пішоходів та велосипедистів.
Таким чином, вимоги Правил дорожнього руху щодо наявності бампера є імперативними та спрямовані на забезпечення безпеки всіх учасників дорожнього руху, а їх порушення розцінюється законодавцем як значне і має відповідні правові наслідки.
Слід також зазначити, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за аналогічне порушення (ч. 1 ст. 121 КУпАП) 21 квітня 2024 року, а повторне порушення, що є предметом розгляду, вчинене 20 березня 2025 року, тобто майже через рік. Цей факт свідчить про системність порушення та те, що ОСОБА_1 не вжив необхідних заходів для приведення транспортного засобу до належного технічного стану після попереднього притягнення до відповідальності. Таке тривале ігнорування вимог безпеки дорожнього руху створювало тривалу та потенційну небезпеку для інших учасників руху, що підтверджує обґрунтованість кваліфікації його дій за частиною 4 статті 121 КУпАП та призначення більш суворого, кумулятивного стягнення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до статті 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 121 КУпАП.
Підстав для скасування та прийняття нової постанови про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення за частиною 4 статті 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного штрафу в розмірі 850 грн без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом судом не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова