6 червня 2025 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 20.03.2025,
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 20.03.2025 провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі, суддя місцевого суду дійшов висновку про відсутність в діянні ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази умисного вчинення ОСОБА_2 будь-яких діянь психологічного характеру стосовно своєї дружини, внаслідок яких була завдана шкода її психічному здоров'ю.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд постанову судді місцевого суду скасувати, визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджує, що ОСОБА_2 тривалий час чинить домашнє насильство стосовно неї та їх спільної доньки, що викликає страх за безпеку та життя доньки, адже такі дії тривають більше року та спричиняють психологічний стрес, невпевненість, нездатність захистити себе та свою дитину, завдають шкоди психічному здоров'ю. Звертає увагу, що на ОСОБА_2 був двічі накладений терміновий заборонний припис.
ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася повторно, хоча про час та місце апеляційного розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення адвоката Крикунова О.В., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги приходжу до таких висновків.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАВ № 585948 від 19.02.2025, ОСОБА_2 19.02.2025 о 12 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_1 , а саме висловлювався брутальною лайкою, погрожував розправою, чим завдав психологічної шкоди.
Однак, в письмових поясненнях та поясненнях, наданих в суді першої інстанції, ОСОБА_2 заперечив вчинення ним будь-яких протиправних дій щодо дружини.
Натомість ОСОБА_1 в судове засідання як суду першої інстанції, так і апеляційного суду не з'явилась, викладені нею обставини не підтримала, докази на їх підтвердження не надала.
Досліджені в ході апеляційного розгляду докази не доводять наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а сам факт наявності конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не свідчить про вчинення психологічного насильства.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду щодо відсутності в діянні ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Будь-яких належних доказів, які б спростовували висновок судді місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення та вказували на його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, в матеріалах справи немає.
Будь-яких клопотань щодо виклику свідків у судове засідання, витребування та дослідження додаткових доказів, дослідження обставин, які потребують спеціальних знань, від учасників провадження не надходило.
В ході апеляційного розгляду не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б перешкодили або могли б перешкодити судді місцевого суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Отже доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
За таких обставин, на думку апеляційного суду, суддя місцевого суду дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування в ході апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 20.03.2025, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя