Справа № 531/3556/24 Номер провадження 33/814/592/25Головуючий у 1-й інстанції Герцов О. М. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.
12 червня 2025 року м.Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю.,
за участі:
захисника - адвоката Рябченка П.Ф.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Карлівського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605, 60 грн. в дохід держави.
Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 27.12.2024 року, о 23.50 год., по а/д «Полтава-Красноград» (блокпост) 32 в с.Попівка, керував автомобілем «ИЖ 412», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та координації рухів, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що ПДР України не порушував, тому у працівників поліції були відсутні законні підстави для зупинення транспортного засобу.
Проходити огляд на місці не бажав та просив відвезти його до медичного закладу, однак працівники поліції відмовили йому у проходженні огляду в закладі охорони здоров'я.
Наявні в матеріалах справи відеозаписи не в повній мірі відображають обставини події, оскільки складаються із фрагментів, які могли бути оброблені, а тому не являються належними доказами.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями положень ст.256 КпАП України, зокрема, в ньому невірно зазначено місце вчинення правопорушення.
Під час складення протоколу поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 передбачені ст.268 КпАП України права, не надали можливості скористатися професійною допомогою адвоката, чим порушили його право на захист.
Суддя безпідставно взяв до уваги пояснення поліцейських, які входили до складу екіпажу патрульної поліції, а тому пояснення даних осіб не можуть вважатися об'єктивним доказом.
Вислухавши захисника Рябченка П.Ф. та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя місцевого суду даних вимог закону не дотримався, у зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом пунктів 6 , 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Положеннями п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року роз'яснено, що якщо водій ухилявся від огляду на стан алкогольного сп'яніння, то відповідні його дії та
ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про
адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох
свідків, що є підставою для притягнення порушника до
адміністративної відповідальності.
У відповідності до положень ч.2 ст.266 КпАП України під час проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та координації рухів, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
З наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається лише момент переслідування працівниками поліції ОСОБА_1 та подальше зупинення автомобіля «ИЖ 412», д.н.з. НОМЕР_1 . Відеозапис, який би відображав момент виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та його відмову від проходження даного огляду, в матеріалах справи відсутній.
За змістом журналу судового засідання місцевого суду від 11.04.2025, працівник поліції ОСОБА_2 надав судді акт технічного огляду боді-камери.
Відповідно до цього акта боді-камера має технічного несправний стан. Тобто, відеозапису спілкування поліцейських з водієм на відеокамеру не зафіксовано.
З огляду на викладене, працівники поліції для проведення огляду водія на стан сп'яніння чи для прийняття його відмови від проходження огляду на місці зупинки повинні були запросити двох свідків.
Однак, у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані про наявність свідків вчинення даного правопорушення. Пояснень осіб, які могли бути очевидцями відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, в матеріалах справи також відсутні.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що заперечував проти проходження огляду на стан сп?яніння тільки на місці зупинки транспортного засобу, оскільки не довіряв поліцейським. Погоджувався на такий огляд у медичному закладі.
Жодним об'єктивним доказом такі твердження ОСОБА_1 не спростовані.
Висновок місцевого суду про те, що факт відмови водія підтверджується наявним у матеріалах справи актом огляду, є безпідставним, оскільки у цьому акті, складеному поліцейськими на місці зупинки, не зазначено, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп?яніння у медичному закладі.
Свідчення працівників поліції не можуть бути єдиним джерелом доказів у цій справі, оскільки вони є заінтересованими особами, а інших доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі, не здобуто.
З огляду на викладене, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, не підтверджується належними та допустимими доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Карлівського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Л.В. Нізельковська