Справа № 761/33224/24
Провадження № 2-а/761/303/2025
11 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Левицької Т.В.
при секретарі: Герасько Д.М.
за участю
представника позивача Лісковської О.А.
розглянувши в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, -
У вересні 2024 року до Шевченківського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 /далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 / про скасування постанови про адміністративне правопорушення № ВОБр-377 від 29.08.2024 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закриття провадження по адміністративній справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29 серпня 2024 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ОСОБА_2 складений адміністративний протокол ВОБр-377, в якому зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Причиною вказано, що останній 29 серпня 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 . Під час перевірки облікових даних було встановлено, що він не з'являвся своєчасно до ІНФОРМАЦІЯ_7 для постановки на військовий облік. В порушення вимог абз. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» не виконав свій військовий обов'язок, визначений частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», тим самим порушивши Правила військового обліку військовозобов'язаних, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
Цього ж дня 29 серпня 2024 року відносно позивача відповідачем в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесена постанова ВОБр-377 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 грн.
В своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що йому 29 серпня 2024 року начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ОСОБА_2 було надано для підпису складені відносно нього / ОСОБА_1 / протокол № ВОБр-377 та постанову № ВОБр-377 від 29 серпня 2024 року. До вказаного протоколу він додав свої пояснення та зауваження, в яких зазначив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ у позивача виник обов'язок до 17.07.2024 року уточнити адресу, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані.
На виконання вимог цього Закону позивач 01-02 липня 2024 року намагався безпосередньо в ІНФОРМАЦІЯ_1 оновити свої дані. Проте він не зміг зробити це безпосередньо в ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки, незважаючи на те, що він приходив в ці дні до початку роботи ІНФОРМАЦІЯ_7, але через велику кількість відвідувачів до 12 години не доходила його черга. Вже після 13 години виходив на вулицю представник ІНФОРМАЦІЯ_7, повідомляючи, що оновити свої дані після 13 години можуть тільки особи, що записалися в електронну чергу. Також всім було запропоновано оновити дані в ЦНАП або через додаток «ІНФОРМАЦІЯ_8». У зв'язку з цим він 03.07.2024 року звернувся до ЦНАПу, де отримав витяг з Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів, 04.07.2024 року він установив застосунок «ІНФОРМАЦІЯ_8», де відобразились його актуальні дані.
Таким чином, позивач у встановлений вказаним Законом строк виконав обов'язок та уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані, що підтверджується повідомленням в застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_8», а саме: «дані уточнено вчасно» з номером в реєстрі «ІНФОРМАЦІЯ_9» НОМЕР_3 за допомогою додатку «ІНФОРМАЦІЯ_8».
Крім того, відповідач не прийняв до уваги посилання позивача про те, що всі дані щодо нього містяться у відповідних реєстрах та базах даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Також вказує, що 29 серпня 2024 року працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві вилучили у нього військово-обліковий документ позивача, що підтверджується розпискою № А-5027. При цьому повідомили, що повернуть вказаний документ позивачу лише після проходження останнім військово-лікарської комісії для встановлення його придатності до проходження військової служби. В подальшому позивач 03.09.2024 року закінчив проходження військово-лікарської комісії, про що повідомив відповідача 04.09.2024 року шляхом надання відповідного висновку. Проте станом на день звернення з цим позовом до суду відповідач не повернув позивачу військово-обліковий документ.
Крім того, зазначає, що про сумлінність виконання позивачем обов'язку щодо своєчасності прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7 свідчить також той факт, що при тимчасовому виїзді з малолітніми дітьми до Хмельницької області в квітні 2022 року на виконання приписів п.п. 7 п. 1 Правил військового обліку позивач ставав на тимчасовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем свого тимчасового перебування (ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджується відповідним повідомленням від 09.04.2022 року, долученим до матеріалів справи.
Також позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому з метою отримання відповідної довідки за результатами розгляду заяви позивача (він їх подавав щоразу після продовження дії військового стану) позивач неодноразово був в ІНФОРМАЦІЯ_1 і жодного разу йому не вказували про будь-які порушення з його боку.
Таким чином, інформація, зазначена у протоколі та постанові про те, що позивач не з'явився своєчасно до відповідача для постановки на військовий облік спростовується викладеними вище обставинами та доданими до позову доказами, а отже не відповідає дійсності. Позивач вчинив всі необхідні та залежні від нього дії для оновлення даних, тобто виконав свій обов'язок щодо уточнення (оновлення) даних, як це передбачено ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за допомогою додатку «ІНФОРМАЦІЯ_8».
Крім того, позивач зазначає, що складений відносно нього протокол не містить посилань на будь-які документи, на підставі яких можливо було б зробити висновок про наявність або відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Також вказаний протокол не містить відомостей про час та місце вчинення позивачем порушення правил військового обліку.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 261 КАС України.
У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ст.ст. 159,162 КАС України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 6 ст. 162 КАС України.
Заслухавши думку представника позивача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
29 серпня 2024 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ОСОБА_2 складений адміністративний протокол ВОБр-377, в якому зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Причиною вказано, що останній 29 серпня 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 . Під час перевірки облікових даних було встановлено, що він не з'являвся своєчасно до ІНФОРМАЦІЯ_7 для постановки на військовий облік. В порушення вимог абз. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» не виконав свій військовий обов'язок, визначений частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», тим самим порушивши Правила військового обліку військовозобов'язаних, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
Цього ж дня 29 серпня 2024 року відносно позивача відповідачем в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесена постанова ВОБр-377 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Процедуру складання ІНФОРМАЦІЯ_7 протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), визначено Інструкцією зі складання ІНФОРМАЦІЯ_7 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за №36/41381 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1). Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2). Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).
Вказана редакція ч. 3 ст. 210 КУпАП діє з 19.05.2024 відповідно до Закону України № 3696-IX від 09.05.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало.
Так, згідно з приміткою до вказаної статті, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згаданий вище Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Додатком №2 до Порядку №1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Підпунктом 1.1 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_7 (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_7, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
В постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №285/1535/15 міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Час вчинення правопорушення є однією із ознак його об'єктивної сторони.
Протокол ВОБр-377 від 29 серпня 2024 року та Постанова № ВОБр-377 від 29 серпня 2024 року не містять відомостей про час вчинення правопорушення. В свою чергу, це позбавляє суд можливості оцінити правильність застосування відповідачем закону про відповідальність за адміністративне правопорушення (ст. 8 КУпАП), дотримання строків накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП).
Крім цього, стаття 210 КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті такого правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
При цьому, відповідачем як у протоколі, так і у постанові, не розкрито суті вчиненого позивачем правопорушення, хоча формулювання повинно бути конкретним із зазначенням конкретного пункту, який позивач порушив, що є важливою умовою справедливого та об'єктивного розгляду справи. При цьому, у протоколі та постанові також не зазначено суті адміністративного правопорушення, оскільки не зазначено конкретно термін, у який ОСОБА_1 зобов'язаний був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_7 для постановки на військовий облік.
Таким чином, в оскаржуваній постанові тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не вказав який пункт вказаного Порядку був порушений позивачем, не конкретизовано суть адміністративного правопорушення (не зазначено кінцевого терміну постановки на військовий облік ОСОБА_1 , не зазначено доказів на підтвердження обставин, викладених в постанові № ВОБр-377 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 29 серпня 2024 року.
Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП неможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має зворотньої дії. Згідно ст.62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Крім того, відповідачем при винесенні постанови не враховано те, що позивач на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ 04.07.2024 року у встановлений вказаним Законом строк виконав обов'язок та уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, та інші персональні дані, що підтверджується повідомленням в застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_8», а саме: «дані уточнено вчасно» з номером в реєстрі «ІНФОРМАЦІЯ_9» НОМЕР_3 за допомогою додатку «ІНФОРМАЦІЯ_8».
Крім того, відповідачем не взято до уваги того, що 29 серпня 2024 року працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві вилучили у позивача військово-обліковий документ № НОМЕР_4, що підтверджується розпискою № А-5027, долученою до матеріалів справи. Також 09 квітня 2022 року позивач був прийнятий на тимчасовий військовий облік військовозобов'язаних запасу (призовників, солдатів, сержантів, офіцерів) до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відповідним повідомленням від 09.04.2022 року, долученим до матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, обов'язку доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а та від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Судом також встановлено, що жодних доказів, які б підтвердили порушення позивачем зазначених у постанові, крім викладених тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 обставин, не міститься.
У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, за викладених у оскаржуваній постанові про притягнення до відповідальності обставин.
Зокрема, на виконання ухвали суду про призначення справи до розгляду відповідач, будучи повідомлений, не надав жодних доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення.
У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій при складанні оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне скасувати постанову серії ВОБр-377 від 29 серпня 2024 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо ОСОБА_1 . При цьому, з урахуванням вимог п. 3 ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку про закриття справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП України.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 485 гривень 00 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 7, 9, 14-1, 22, 33-35, 38, 210, 245, 251, 254, 280, 284 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП - задовольнити.
Постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 № ВОБр-377 від 29 серпня 2024 року про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП, якою накладено штраф на ОСОБА_1 у розмірі 17 000 гривень - скасувати.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від 29 серпня 2024 року № ВОБр-377.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 гривень 48 копійок.
З урахуванням ч.4 ст.286 КАС України, рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: