Справа № 761/21892/25
Провадження № 1-кс/761/14847/2025
30 травня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100000000327 від 18.03.2025
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100000000327 від 18.03.2025.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000327 від 18.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 307 КК України.
За обставин викладених у клопотанні, у ході досудового розслідування 27.05.2025 о 09 год. 57 хв. (фактичний час затримання) на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та проведено особистий обшук підозрюваного, під час чого в ОСОБА_5 виявлено та вилучено:
-грошові кошти номіналом 1000 грн. із серійними номерами ГМ6779656, ГК2694122, номіналом 500 грн. із серійними номерами ЄС8313408, ГК9455908, ЄВ6912887, €C9199801, ХИ4212523, ВУ4331086, номіналом 200 грн. із серійними номерами АР8533358, номіналом 100 грн. із серійним номером УВ0002571, які поміщено до сейф. пакету №WAR1330828;
-мобільний телефон «Samsung Galaxy», імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 , який поміщено до сейф.пакету № WAR1330839.
Того ж дня, постановою слідчого вищевказані виявлені та вилучені речі визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
27.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 307 КК України.
У судове засідання слідча не з'явилась будучи належним чином повідомлена.
В той же час, до суду надійшов лист за підписом старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , у якому останній зокрема просив розглянути клопотання без участі слідчого, зазначив, що клопотання про арешт майна підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити. Крім того, зазначив, що повідомив сторону захисту (підозрюваного та його захисника) про дату та час розгляду вказаного клопотання.
Власник майна у судове засідання не з'явився.
Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, документи, що долучено, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000327.
27.05.2025 на підставі ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проведено особистий обшук підозрюваного, в ході якого виявлено та вилучено речі, які постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
27.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України.
27.05.2025 постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , призначено комп'ютерно-технічну експертизу.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний рівень обґрунтованості тверджень слідчого про те, що має місце вчинення кримінального правопорушення необхідного ступеня тяжкості.
Слідчий заявляє метою арешту майна є збереження речових доказів та конфіскація майна, як виду покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відтак належить врахувати положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а також ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також слідчою суддею встановлено достатньо підстав для арешту вилучених грошових коштів, оскільки згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
27.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307 ч.2 ст. 307 КК України. Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає можливість призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.
При цьому слідча суддя, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування та слідчого при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Крім того, вилучений мобільний телефон, а також інформація, що на них міститься може мати доказове значення у кримінальному провадженні, що узгоджується з положеннями ст. 168 КПК України, крім того слідчою суддею враховується необхідність проведення експертного дослідження.
Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у межах даного клопотання слідчого слідчою суддею не встановлено.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, слідча суддя дійшла висновку, що наявні достатні підстави для задоволення даного клопотання та застосування ініційованого слідчим заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 168, 170-173, 309, 395, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , яке було вилучено в ході проведення особистого обшуку у порядку ст. 208 КПК України, а саме на:
-грошові кошти номіналом 1000 грн. із серійними номерами ГМ6779656, ГК2694122, номіналом 500 грн. із серійними номерами ЄС8313408, ГК9455908, ЄВ6912887, ЄC9199801, ХИ4212523, ВУ4331086, номіналом 200 грн. із серійними номерами АР8533358, номіналом 100 грн. із серійним номером УВ0002571, які поміщено до сейф. пакету №WAR1330828;
-мобільний телефон «Samsung Galaxy», імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 , який поміщено до сейф.пакету № WAR1330839.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідча суддя ОСОБА_1