Справа № 758/10912/24
Категорія
12 червня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В. ,
при секретарі - Вигівська В. В.,
представника КП «Київкомунсервіс» - Грабчак Є.В.,
представника ОСОБА_1 - Гутаріна Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 р. у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
20 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_1 через свого представника Гутаріна Я.М. звернувся до суду із заявою, у якій просив переглянути та скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заява обґрунтована тим, що заочним рішення Подільського районного суду м. Києва від 18.11.2024 року частково задоволено позов КП «Київкомунсервіс» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київкомунсервіс» заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 662 700,58 грн.; 5836,21 грн. інфляційного збільшення боргу; та 11 560,47 грн. як 3% річних, та 8161,17 грн. судового збору.
У заяві про перегляд заочного рішення відповідач зазначає, що відповідач не був обізнаний про розгляд справи та не міг прибути у судове засідання, адже ОСОБА_1 постійно проживає в державі Ізраїль, про що свідчить штамп Прикордонної служби України в закордонному паспорті відповідача про перетин державного кордону України 18.05.2021 року. Відповідач випадково дізнався про ухвалене заочне рішення на пошукових ресурсах Інтернету, ввівши в пошук своє прізвище.
Як на підставу для скасування заочного рішення посилається на те, що на момент прийняття Публічного Договору про вивезення побутових відходів ОСОБА_1 , який є власником квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 Комунальне підприємство «Київкомунсервіс» нараховувало плату за вивезення побутових відходів на 1 особу і продовжувало нараховувати плату за вивезення побутових відходів на 1 особу в період з липня 2018 року по березень 2019 року, що підтверджується рахунками, а також Довідкою про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01.07.2018 по 01.09.2021 роки.
Вказує, що власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 були прийняті умови публічного договору саме щодо вивезення побутових відходів на 1 особу, однак в квітні 2019 року КП «Київкомунсервіс» почало порушувати умови укладеного сторонами публічного договору і в односторонньому порядку почало нараховувати плату за вивезення побутових відходів на об'єм послуг, який не був узгоджений з власником квартири ОСОБА_1 - на кількість зареєстрованих осіб у квартирі.
Заявник вказує, що зареєстровані особи не користуються послугою вивезення побутових відходів. В квартирі неможливо проживати взагалі, адже з 18.05.2015 року в квартирі відключене газопостачання (акт на відключення газопостачання) та встановлена заглушка і опломбування № 15757685; відсутнє користування холодною та гарячою водою (акт про контрольні зняття показників лічильників від ПрАТ «Київодоканал» від 03.12.2019 року з відміткою 0); відсутнє користування електроенергією (квитанція за електроенергію №47638803 від 05.08.2018 року з показниками 0 на суму нарахування 0,00 грн).
Заявник у заяві стверджує, що ОСОБА_1 звертався до КП «Київкомунсервіс» та просив анулювати безпідставно нарахований борг, просив дотримуватися умов публічного договору на вивезення побутових відходів, нараховувати платежі на 1 особу як мало місце станом на момент прийняття публічного договору станом на червень 2018 року. КП «Київкомунсервіс» відмовило в нарахуванні плати за послугу вивезення побутових відходів на 1 особу з невідомих для заявника причин. Тому ОСОБА_1 продовжував сплачувати за послугу вивезення побутових відходів як і раніше на 1 особу.
Вказує, що суд під час ухвалення заочного рішення не врахував, що площа квартири становить 34 м2. На такій площі фізично не може проживати і користуватись послугою вивезення побутових відходів заявлена позивачем кількість осіб - 377 осіб.
Суд також не взяв до уваги, що позивачем не було доведено, що ним здійснювалось вивезення об'єму побутових відходів на 377 осіб. КП «Київкомунсервіс» вивозить побутові відходи по звичайному графіку і згідно норм проживаючих осіб в однокімнатній квартирі. КП «Київкомунсервіс» не довів, що збільшилась кількість контейнерів для вивезення побутових відходів пропорційно до кількості осіб, заявлених в позові.
У заяві заявник також вказував, що з метою урегулювання спору 10.02.2025 року ним була направлена заява на ім'я директора КП «Київкомунсервіс» Ляшкевича М.В. з проханням анулювати безпідставно нарахований борг, зважаючи на те, що за даною адресою фактично ніхто не проживає і не користується послугою вивезення побутових відходів, просив продовжити нараховувати плати на 1 особу.
Посилаючись на те, що фактично послуга на вивезення побутових відходів на заявлену кількість осіб не надавалась, розрахунки КП «Київкомунсервіс» нелогічні, адже у квартирі не може проживати 377 осіб, просив скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року у справі № 758/10912/24 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів, трьох відсотків річних, інфляційних витрат та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою судді від 26 лютого 2025 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
21 травня 2025р. від позивача КП «Київкомунсервіс» надійшли Заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Заперечення зводяться до того, що відповідач був попередньо ознайомлений із розміром заборгованості перед КП «Київкомунсервіс», що підтверджується направленою претензією, мав достатній час для реагування, втім самонадіяно розраховував на те, що КП «Київкомунсервіс» буде нараховувати платежі на 1 особу, незважаючи на те, що кількість зареєстрованих осіб у квартирі постійно збільшувалася.
Умови Публічного договору щодо вивезення побутових відходів не змінювалися. Посилання ОСОБА_1 на те, що позивач в односторонньому прядку змінив умови договору, є припущеннями відповідача. Умови Публічного договору залишались незмінними. Зміни стосувалися виключно тарифів на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, утилізація, захоронення), що здійснювалося на підставі розпорядження КМДА від 18.03.2019 № 450.
КП «Київкомунсервіс» зазначає, що нарахування плати за надані послуги з поводження з побутовими відходами здійснювалося відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням норм, затверджених органом місцевого самоврядування, і базується на кількості зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. Таким чином, збільшення суми нарахувань за відповідний період не є наслідком зміни умов Публічного договору, а зумовлене виключно зміною кількості зареєстрованих мешканців у квартирі, власником якої є відповідач.
КП «Київкомунсервіс» звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 або його представники не зверталися до КП «Київкомунсервіс» із заявами щодо зняття нарахувань у зв'язку з непостійним або фактичним непроживанням зареєстрованих осіб у квартирі, а також не виявляв ініціативи щодо укладення індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами. Відтак, доводи представника Відповідача щодо порушення КП «Київкомунсервіс» умов укладеного між сторонами Публічного договору і нараховування плати за вивезення побутових відходів на об'єм послуг, який не був узгоджений з відповідачем, не відповідають фактичним обставинам справи та є безпідставними.
Посилаючись на те, що перша заява, у якій КП «Київкомунсервіс» повідомлялося про непроживання осіб та ініціювалося питання про нарахування послуг на 1 особу, датована 10.02.2025р., тобто вже після ухвалення заочного рішення, а до цієї дати без заяви власника житла КП «Київкомунсервіс» правомірно нараховувало платежі на кількість зареєстрованих осіб, просили відмовити у задоволенні заяви про скасування заочного рішення.
11.06.2025 від представника відповідача надійшли Додаткові пояснення, у яких представник звертав увагу суду на те, що позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення нарахувань на 377 осіб, не довів, що послуги надавав, для чого збільшив кількість контейнерів, змінив графік маршруту для вивезення побутових відходів, а також не надав актів виконаних робіт, відтак, не довів, що має право вимагати оплати послуг за вивезення сміття за 377 осіб.
У судовому засіданні 24.04.20205 та 12.06.2025 представник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав, просив заочне рішення скасувати. Пояснив, що власник квартири ОСОБА_1 проживає в Ізраїлі, квартира використовується його представниками для реєстрації осіб за плату. Такий вид діяльності не заборонений законом. Квартира повністю від'єднана від водопостачання; не використовується електроенергія. Надав суду довідку від 29.04.2025 про проживання у квартирі 1 особи. Вважає, що позивач не довів право вимагати оплачувати послуги з вивезення сміття за 377 осіб, тоді як фактично такі послуги не надавалися.
Представник позивача КП «Київкомунсервіс» у судовому засіданні 12.06.2025 просила відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що позивач правомірно нараховував платежі залежно від кількості осіб, які зареєстровані у квартирі. Законодавством передбачена можливість укладення індивідуального договору та подальше нарахування оплат на кількість осіб, які фактично проживають у житлі, однак лише на підставі заяви власника квартири та у разі надання відповідних доказів. У конкретному випадку, ОСОБА_1 вперше звернувся до КП «Київкомунсервіс» в лютому 2025 року. Тому довідка від 29.04.2025 про проживання лише 1 особи не стосується спірного періоду та не спростовує законність нарахування плат на кількість зареєстрованих осіб. Крім того, ОСОБА_1 було відомо про те, що нарахування здійснюється на кількість зареєстрованих осіб з квітня 2019 року, втім, впродовж 5 років він бездіяв, вважаючи, що сплачувати не потрібно.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, матеріали заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов висновку, що заява про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом зазначених положень чинного законодавства скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність наведених вище обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»).
Так, якбуло встановлено заочним рішенням, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.07.2024р., власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .
Послуги з вивезення твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_3 надаються КП «Київкомунсервіс» на підставі Публічного договору від 08 червня 2018 року, опублікованого в газеті «Хрещатик».
Відповідно до умов договору розрахунок вартості Послуг з вивезення відходів здійснюється на підставі тарифів, затверджених розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.06.2018 N?960 «Про внесення змін до Тарифів на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення)» та від 07.06.2018 №961 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення) виконавцю послуг - КП «Київкомунсервіс» (п.3.2. договору). Вартість надання Послуг за Договором встановлюється з урахування норм, затверджених Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.04.2018 року №551 на одну особу в місяць. У випадку зміни цін та тарифів на Послуги, що надаються за Договором, включаючи встановлення нових тарифів, Сторонами за Договором застосовуються нові (змінені) ціни та тарифи з дня їх офіційного вступу в силу (дня початку застосування), згідно з чинним законодавством України, без укладання додаткової угоди до Договору. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну тарифу на Послуги Виконавець в строк, що не перевищує 15 днів з дати введення тарифу в дію повідомляє про це шляхом розміщення інформації на своєму сайті (п.3.3. договору).
Споживачі мають право не сплачувати вартість послуг за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні понад 30 Календарних днів, за умови відповідного звернення та документального підтвердження такої відсутності (5.1.6 договору).
У конкретній справі встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від послуг, що надаються КП «Київкомунсервіс», та відповідно до умов публічного договору повинен сплачувати за послуги з розрахунку тарифу за кожну зареєстровану особу.
Станом на серпень 2024 року у квартирі було зареєстровано 377 осіб, тобто нарахування здійснювалося із розрахунку на 377 осіб. Відповідач, як власник житла, зобов'язаний належно утримувати майно, що перебуває у його власності, та оплачувати послуги з його утримання, у тому числі - вивезення побутових відходів.
Доказів про те, що відповідач звертався до КП «Київкомунсервіс», надавав докази непроживання у квартирі осіб, які в ній зареєстровані, суду не надано. Заява про здійснення перерахунку заборгованості датована «10 лютого 2025р.», а тому не спростовує висновків суду про необхідність оплати заборгованості за спірний період, за який судовим рішенням стягнуто заборгованість.
Саме по собі логічне розуміння ситуації, що в однокімнатній квартирі не може проживати 377 осіб, не змінює умов договору, відповідно до якого для припинення нарахування власник повинен був звернутися до КП «Київкомунсервіс» та надати докази непроживання осіб, а також висновків суду про необхідність проведення оплати за кожну зареєстровану особу за період, коли власник знав про нарахування, однак не ініціював припинення нарахування з наведених вище підстав.
Суд також звертає увагу на те, що власник квартири вчиняв дії щодо повідомлення інших надавачів послуг про непроживання, що мало наслідком припинення нарахувань. В той же час, ОСОБА_1 не надав доказів, що він особисто, або його представник зверталися також і до надавача послуг з виведення сміття.
Суд також звертає увагу на ту обставину, що про факт нарахування плат за кожну зареєстровану особу відповідач знав щонайменше з серпня 2021 року, коли отримав Довідку по нарахування та сплату по особовому рахунку (а.с.180 зворот), втім не ініціював припинення нарахувань.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії»).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі («Ryabykh v. Russia», №52854/99, п. 52).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Згідно роз'яснень наданих у інформаційному листі Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» вбачається, що непоодинокими є випадки, коли суди скасовують заочні рішення та не оцінюють надані відповідачем докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи і скасовують заочні рішення лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.
Так, в судовому засіданні встановлено, що доводи, на які посилається відповідач як на підставу для скасування заочного рішення можуть бути предметом перегляду рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції.
З урахуванням вищезазначеного, підстав та доказів для скасування заочного рішення заявником не надано, тому заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню. Посилання представника Відповідача на те, що 10 лютого 2025 року Відповідачем було направлено на адресу КП «Київкомунсервіс» заяву з проханням анулювати безпідставно, на його думку, нарахований борг, оскільки за вказаною адресою фактично ніхто не проживає і не користуєтесь послугами вивезення відходів, не може бути аргументом для скасування заочного рішення, оскільки така заява була направлена вже після ухвалення судом заочного рішення у справі № 758/10912/24.
Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. ст. 258-261, 287-289ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 р. у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
СуддяТ. В. Войтенко