Справа № 758/3698/25
про відмову у роз'ясненні судового рішення
05 червня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши заяву позивача про роз'яснення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», про захист прав споживачів, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі за текстом - відповідач), про захист прав споживачів, у якому, зокрема, просить суд:
- визнати дії відповідача щодо нарахування споживачам будинку оплати за обсяг спожитої послуги опалення окремо для кожної частини будинку, неналежними та такими, що порушують права споживача та умови укладеного договору. 4.
- зобов'язати відповідача провести з січня 2021 року відповідний перерахунок обсягів спожитої послуги теплової енергії по квартирі АДРЕСА_1 , з використанням суми показань всіх встановлених у будинку вузлів комерційного обліку у відповідності до вимог укладеного договору пункт 11 та «Методики розподілу № 315».
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 01.04.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
04.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив.
17.04.205 до суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву.
У судове засідання 30.05.2025 уповноважені представники сторін не прибули, у зв'язку з чим, судом було оголошену перерву у підготовчому засіданні.
02.05.2025 до суду від позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення, розглянувши яку, суд зазначає наступне.
Заява обгрунтована тим, що позивачу Ухвала Подільського районного суду міста Києва від 01.04.2025 «є не зовсім зрозумілим в резолютивній частині стосовно того, які саме обставини через складність яких недоцільно розглядати справу у спрощеному позовному провадженні, та не зазначено інших обставин через які малозначна справа розглядається за правилами загального позовного провадження».
Відтак позивач просить суд:
1. Роз'яснити резолютивну частину ухвали Подільського районного суду м. Києва від «01» 04. 2025 року в частині того, які саме обставини через складність яких недоцільно розглядати справу у спрощеному позовному провадженні, та які інші обставин, через які малозначна справа розглядається судом за правилами загального позовного провадження.
2. Враховуючи, що згідно вимог ЦПК України справа № 758/3698/25 визначена, як малозначна але за рішенням суду малозначна справа розглядається за правилами загального позовного провадження прошу допустити до розгляду справи представника позивача за нотаріально засвідченим дорученням Самотяжка Валерія Васильовича. (копія нотаріально засвідченого доручення знаходиться в матеріалах справи).
Як зазначено судом вище Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 01.04.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання, в якій зазначено наступне:
«Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.
Зважаючи на вищевикладене, а також характер спірних правовідносин, суд вважає доцільним здійснювати судовий розгляд у цій справі в порядку загального позовного провадження.».
Процесуальний порядок роз'яснення судового рішення регулюється положеннями статті 271 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (частина четверта зазначеної статті).
Частиною другою статті 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Виходячи зі змісту положень зазначених норм, суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Незрозумілим слід вважати таке судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення,не вносить зміни в існуюче рішення.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Суть роз'яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в такому роз'ясненні.
Аналогічний правовий висновок викладено в Ухвалах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 607/2611/22, від 05 квітня 2023 року у справі № 127/16528/20, від 15 червня 2022 року у справі № 759/1382/19.
В Ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Разом із цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, механізм, визначений статтею 271 ЦПК України, не може використовуватися, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не погоджується з висновками суду по суті спору або не розуміє мотивацію судового рішення.
Суд звертає увагу позивача, що Ухвала Подільського районного суду міста Києва від 01.04.2025 є мотивованою, чіткою та зрозумілою і не містить варіантів різного тлумачення резолютивної частини, яка викладена чітко, доступно, не є суперечливою та не передбачає декілька варіантів тлумачення.
Також, судом звернуто увагу, що заявник не просить суд роз'яснити судове рішення, яке підлягає виконанню у порядок визначений Законом України «Про виконавче провадження».
Вимоги заяви позивача про роз'яснення постанови фактично зводяться до незгоди з висновками, викладеними в Ухвалі від 01.04.2025, спрямовані на внесення в ухвалу нових даних, що неприпустимо шляхом роз'яснення судового рішення.
Ураховуючи наведене, дослідивши доводи та мотиви заяви позивача про роз'яснення судового рішення, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення заяви.
Керуючись положеннями ст. ст. 183, 185 та 260 ЦПК України, -
Заяву позивача про роз'яснення судового рішення у справі №758/3698/25 - залишити без задоволення;
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали;
Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Гребенюк