Справа № 758/3857/25
3/758/2351/25
Категорія 146
місто Київ
28 травня 2025 року
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
06 березня 2025 року об 11 годин 55 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. І. Виговського, буд. 18, що у Подільському районі м. Києва, при перестроюванні з крайньої лівої смуги руху транспортних засобів в середню, не дотримався безпечного бокового інтервалу, не давав дорогу транспортному засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутньому напрямку в середній смузі руху транспортних засобів, внаслідок чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями порушив вимоги п. 10.3 та п.13.1 ПДР України.
На підставі ч. 1 ст. 276 КУпАП справа розглянута за місцем вчинення правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні вказаного правопорушення при вищевказаних обставинах не визнав, вказавши, що він був уважним та стежив за дорожньою Пояснив, що, рухаючись зі сторони вул. Стеценка в сторону просп. Європейського Союзу на перехресті вул. Некрасова в лівій смузі, побачив за 50 м автомобіль «Mazda», який включив лівій поворот та в цей момент почав перестроюватися в середню смугу руху, включивши правий покажчик повороту та впевнившись в безпечності маневру почав перестроюватися. Раптом із-за його автомобіля виїхав автомобіль «Renault» зі швидкістю більшою із-за його автомобіля, який рухався 15 км/год.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 просив притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки саме ОСОБА_3 порушив правила ПДР, а саме: не переконався у безпечності свого маневру та скоїв зіткнення з автомобілем «Renault». Додав, що стосовно його адміністративний протокол не складався.
Суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Незважаючи на невизнання особою, що притягається до адміністративної відповідальності, своєї вини, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами.
Так, як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 263702 від 06.03.2025, вбачається, що 06 березня 2025 року об 11 годин 55 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. І. Виговського, буд. 18, що у Подільському районі м. Києва, при перестроюванні з крайньої лівої смуги руху транспортних засобів в середню, не дотримався безпечного бокового інтервалу, не давав дорогу транспортному засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до зіткнення, чим порушив п. 10.3, п. 13.1 ПДР України, зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомленний.
Відповідно до схеми ДТП, яка склалася 06.03.2025 р., зафіксовано дорожню обстановку, місце зіткнення, ширину дороги, відстань між об'єктами та відстань транспортних засобів учасників ДТП до сталих об'єктів, місце розташування автомобілів, отримані автомобілями-учасниками ДТП механічні пошкодження, інформацію про власників, і яка підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме порушення ОСОБА_1 пункту 10.3 та пункту13.1 ПДР України.
Отже, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка підписана обома водіями, зокрема і ОСОБА_1 , без зауважень, розташування автомобілів після зіткнення, локалізація та характер механічних ушкоджень обох транспортних засобів, які узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 , наданими останнім при оформленні матеріалів ДТП.
Інших належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 не порушував ПДР, суду не надано.
Суддею також встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за наслідками ДТП не складався.
Отже, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.3 ПДР України, згідно з яким, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч, кріто того порушив п. 13.1 ПДР України, згідно з яким, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Порушення ОСОБА_1 цих вимог ПДР знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням наслідку в виді пошкодження транспортних засобів, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не дотримався безпечного бокового інтервалу, чим здійснив зіткнення.
Пунктом 1.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, тобто кожний учасник дорожнього руху має дотримуватися Правил дорожнього руху і може розраховувати на дотримання цих Правил будь-якою іншою особою, яка бере участь у русі. Це має бути гарантією передбачуваності розвитку ситуації на дорозі. Будь-яке відхилення від вимог та положень Правил може призвести до порушення встановленого порядку руху дорогами України і створення аварійної ситуації.
Тим самим, інкриміноване ОСОБА_1 порушення вимог ПДР знайшли свої підтвердження в ході судового розгляду.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Суддя не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що в ДТП винен інший учасник ДТП, оскільки відповідно до принципу диспозитивності, суд позбавлений права надавати оцінку діям потерпілого ОСОБА_2 , оскільки діє виключно в межах складеного протоколу стосовно ОСОБА_1 . При цьому, як вбачається з матеріалів справи, протокол не складався.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, з урахуванням обставин скоєння правопорушення, з урахуванням особи правопорушника, суд вважає необхідним застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вважає, що саме таке обране йому стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, буде мірою відповідальності та застосовано з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, та запобігати вчиненню нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 605,60 грн., в зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 124, 221, 283, 284, 285, 287-289, 291 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 копійок).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Згідно з ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Н. М. Ларіонова