10.06.2025 Справа № 756/5584/25
Унікальний номер 756/5584/25
Номер провадження 2/756/3929/25
10 червня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Філь О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2025 року ТОВ «Київська комунальна компанія» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість, що виникла за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , у загальному розмірі 9611,23 грн.; судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 листопада 2018 року між ТОВ «Київська комунальна компанія» та відповідачем укладено договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, та сприяння у отриманні комунальних послуг № 14/02/05/631.
За умовами вказаного договору ТОВ «Київська комунальна компанія» зобов'язалось надавати ОСОБА_1 послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, а також забезпечувати отримання послуг з централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання та водовідведення, електропостачання, послуг з охорони за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки, ОСОБА_1 не своєчасно та не у повному обсязі сплачує за надані житлово-комунальні послуги утворилась заборгованість на загальну суму 9611,23 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 22 квітня 2025 року головуючим суддею визначено суддю Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено до розгляду на 10 червня 2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, про час та дату судового розгляду повідомлялися належним чином. 09 червня 2025 року представник позивача за допомогою документа сформованного в вситсемі «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання, призначене на 11 червня 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином шляхом направлення судової повістки, копії ухвали про відкриття спрощеного провадження та копії позовної заяви з додатками. Конверт повернувся з відміткою що адресат відсутній за вказаною адресою. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслала, про причину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, суд прийшов до висновку, про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Між сторонами виник спір, щодо неналежної оплати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Судом встановлено, що 06 листопада 2018 року між ТОВ «Київська комунальна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, та сприяння у отриманні комунальних послуг № 14/02/05/631.
За умовами укладеного договру, ОСОБА_1 як власник квартири передав позивачу, як управляючій компанії функції по здійсненню управління житловим будинком і прибудинковою територією та забезпечення належної їх експлуатації відповідно до положень чинного законодавства, умов даного договору та додатків до нього, а також сприяння в забезпеченні якісного та своєчасного отримання житлово-комунальних послуг, визначних договором.
Згідно п. 2.3 Договору, вартість послуг, що сплачуються за договором складається з відшкодування витрат Управляючій компанії на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі визначеному встановленим Законом порядком, за 1 м.кв. загальної площі, та інших додаткових платежів за додаткові послуги мешканццям будинку, в тому числі за зовнішню та внеутрішню охорону будинком, узгоджених встановленим Законом порядком, понесених відповідно до даного Договору та Додатку № 1 (Положення). Вартість спожитої електроенергії сплачується за окремо укладеним договором з відповідним підрозділом ПАТ «Київенерго», який здійснює її постачання, за показниками приладів обліку.
Відповідно до п. 3.3 Договору, за несвоєчасне здійснення власником (користувачем) оплати на надані послуги, починаючи з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка буде діяти на момент прострочення оплати, за весь період прострочення. У випадку нарахування пені, кошти, що надійшли від споживача розділяються в наступному порядку: першочергово погашається сума нарахованої пені, в другу чергу погашається заборгованість. У випадку наявності у споживача заборгованості за декілька періодів, зарахування коштів здійснюється на погашення боргу, який виник раніше незалежно від зазначеного призначення платежу.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).
Суб'єктами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, балансоутримувач та управитель (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
За положеннями п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно з зазначеними законодавчими нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ОСОБА_1 не сплачував за надані житлово-комунальні послуги, за період з серпня 2019 року по квітень 2020 року допустив заборгованість по сплаті послуги з утримання будинку та прибудинкової території 6628,07 грн, компенсація за надання послуг з охорони 1225,90 грн, за період з серпня 2019 року по квітень 2020 року, компенсацію за технічне обслуговування та ремонт системи контролю доступ до системи відео спостереження 288,00 грн.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Доказів повної або часткової сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
У зв'язку з простроченням оплати спожитих відповідачем житлово-комунальних послуг заявлені позивачем до стягнення 3 % річних у розмірі 313,16 грн та інфляційні витрати у розмірі 1156,10 грн є обґрунтованими та правомірними.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні з даною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 10 травня 2024 року.
Керуючись статтями 12, 76 - 81, 89, 141, 263-265, 279, 280 - 282, 284, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» (код ЄДРПОУ - 38261519, адреса місцезнаходження: 04202, м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 1) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 8141,97 грн, 3 % річних у розмірі 313,16 грн та інфляційні втрати у розмірі 1156,10 грн, що разом становить 9611,23 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 10 червня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик