Справа №295/7640/25
1-кс/295/3317/25
про арешт майна
13.06.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД ВП №1 Житомирськтго РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025065610000126 від 05.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Дізнавач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на два зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору та мобільний телефон марки «Samsung A05», що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення збереження речових доказівта проведення необхідних експертиз з позбавленням права на відчуження, користування та розпорядження.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просив проводити без участі слідчого.
Власник майна в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СД ВП №1 Житомирськтго РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінгальному провадженні, відомості про яке 05.06.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025065610000126, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що близько 13 години 50 хвилин 05.06.2025 за адресою: Житомирський район, СТ ГО "Соколовське", вул. Польова, лісопосадка, працівниками поліції при поверхневій перевірці гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено порошкоподібну речовину зовні схожу на психотропну речовину амфетамін.
Після цього, 05.06.2025 року під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено два зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, що поміщено до спец-пакету CRI 1090800, та мобільний телефон марки «Samsung A05», який поміщено до паперового конверту та вилучено до відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області.
05.06.2025 року вищезазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних. Частиною 5 передбачено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.
Слідчий суддя звертає увагу, що арешт майна є тимчасовим заходом, тобто він не є безстроковим, та обмежений строком досудового розслідування, який чітко регламентований статтею 219 КПК України.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що після проведення певних процесуальних та слідчих дій, в тому числі, експертних досліджень, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, що не позбавляє власника майна в подальшому ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.
З огляду на завдання арешту майна, враховуючи, що вказані речі, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні і могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, тому з метою збереження речових доказів для проведення повного, всебічного, об'єктивного розслідування, а також проведення необхідних експертиз, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173. 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на два зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору та мобільний телефон марки «Samsung A05», які були вилучені під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника та користувачів можливості відчужувати розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1