Номер провадження: 22-ц/813/4933/25
Справа № 521/12445/24
Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.
Доповідач Погорєлова С. О.
03.06.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судової автотоварознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановила:
У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на те, що діями відповідача ОСОБА_2 була завдана матеріальна та моральна шкода, яку відповідач відмовився добровільно відшкодувати, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 292283,53 грн., моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 30000,00 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 5000,00 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2025 року позов ОСОБА_2 було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в розмірі 292283,53 грн., завдану моральну шкоду в розмірі 10000 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 30000 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 5000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь держави судовий збір в розмірі 2922,83 грн.
Вказане судове рішення оскаржене у апеляційному порядку представником ОСОБА_1
19 травня 2025 року представником ОСОБА_1 заявлено клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи по даній цивільній справі, в якому заявник просив призначити у справі судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:
- Яка вартість відновлюваного ремонту «Toyota Camry», державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , внаслідок його пошкодження 02 травня 2024 року автомобілем «Mazda 3», державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , з урахуванням здійснення відновлюваного ремонту станом на дату надання висновку?
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що про проведення у справі автотоварознавчої експертизи 31 травня 2024р. відповідач не повідомлений належним чином та участі у її проведенні не приймав. Таким чином, на думку заявника, вказаний висновок не може бути належним доказом по справі, та є необхідність для призначення судової експертизи щодо дійсного розміру завданої шкоди.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із клопотанням, матеріалами справи, доходить до висновку, що у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про призначення судової автотоварознавчої експертизи у справі слід відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи (постанова Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц).
Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (постанова Верховного Суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14).
В п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» зазначено, що дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
За приписами ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 110 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що висновком експерта №104-24 експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 31 травня 2024 року судовим експертом Крутих Є.О., правильно встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 02 травня 2024 року, визначається рівною 445883,53 грн. У висновку вказано, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та те, що відповідний висновок експерта підготовлений для подання до суду.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що відповідач подавав аналогічне клопотання до суду першої інстанції, та ухвалою Малиновського районного суду від 16 жовтня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судової автотоварознавчої експертизи по цивільній справі було залишено без задоволення.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, та надано належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, Висновку експерта №104-24, який є належним доказом у справі та у повному обсязі відповідає на поставлені судом запитання.
Та обставина, що відповідач не приймав участі при складанні висновку експерта №104-24, не є достатньою правовою підставою для призначення відповідної експертизи, оскільки належних та допустимих доказів того що його відсутність під час огляду пошкодженого у ДТП автомобіля призвела до неправильних висновків не надано..
Крім того, представником відповідача не надано жодних беззаперечних доказів того, що висновок щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №104-24 від 31 травня 2024, виконаний судовим експертом Крутих Є.О., не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національному стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою КМУ №1440 від 10 вересня 2003 року, Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 №142/5/2092.
Також колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_1 та його представник не скористалися своїм правом на проведення відповідної експертизи самостійно, враховуючи положення ч. 1 ст. 106 ЦПК України.
За таких обставин та з огляду на предмет спору, а також доводів й заперечень сторін, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи відсутні.
Керуючись ст. ст. 103,108, 260, 367, 368, 381 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судової автотоварознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе