Справа № 274/1905/25
Провадження № 2-а/0274/39/25
Іменем України
"13" червня 2025 р. м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Хуторної І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області, інспектора Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Петрука Ярослава Вікторовича про скасування постанови
Суть позову
18.03.2025 ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Олянюка В. Л., звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови серії ЕНА № 4076826 від 14.02.2025;
- постанову інспектора Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Петрука Я. В. у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4076826 від 14.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмір 425,00 грн визнати незаконною та скасувати, провадження у справі закрити.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що 14.03.2025 під час ознайомлення із матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 274/1320/25 йому стало відомо, що відносно останнього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4076826 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до постанови Відповідача, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 14.02.2025 о 21 год. 26 хв., в якого в темну пору доби не працювала одна лампочка підсвітки заднього державного номерного знаку, а також не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 ПДР України.
Вважає постанову про накладення адміністративного стягнення неправомірною, винесеною із порушенням вимог чинного законодавства, інспектором не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, а тому постанова підлягає скасуванню.
Так, позивач від самого початку зупинки транспортного засобу заперечував свою вину, категорично стверджуючи, що номерний знак його автомобіля був освітлений у темну пору доби. Водночас вказані в постанові відомості про те, що начебто ОСОБА_1 не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, не відповідають дійсності, оскільки всі документи були надані ним працівнику поліції, що може підтвердитися відеозаписом з нагрудних боді-камер поліцейського.
У ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» наведено вичерпний перелік випадків, за існування яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Підставою для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , зі слів працівника поліції, є неосвітлений номерний знак, а саме не працювала одна лампа. Водночас, п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.
При цьому слід враховувати, що інспектор поліції Петрук Я.В., здійснюючи відеозапис на відеореєстратор, мав реальну можливість зафіксувати факт неосвітлення номерного знаку автомобіля Позивача в темну пори доби, чого ним не зроблено.
Відповідачем не доведено наявність причин для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів в тому числі реєстраційного документу на транспортний засіб або посвідчення водія є неправомірними. Зазначене свідчить про відсутність належних та допустимих доказів вчинення водієм адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова про накладення адміністративного стягнення від 14.02.2025 серії ЕНА № 4076826 є протиправною, а Права позивача підлягають захисту шляхом її скасування та закриття провадження у справі.
Заперечення відповідача
04.04.2025 від представника відповідача - ГУНП в Житомирській області Панасюк Г. Л. надійшов відзив на позов, у якому вона просить відмовити у задоволенні позову із таких підстав. Підставою для зупинки автомобіля позивача була технічна несправність, а саме не працювала одна лампа підсвітки номерного знаку в темну пору доби.
Після зупинки на вимогу працівника поліції надати документи, передбачені п 2.1 ПДР України позивач не надав посвідчення водія відповідної категорії. Факт керування позивачем транспортним засобом та порушення ПДР України доводиться відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції. Позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, та роз'яснено строк оскарження постанови.
Твердження позивача щодо неправомірності дій з боку інспектора поліції є необґрунтованими, будь-яких доказів наявності таких дій суду не надано. До відзиву долучено диск з відеозаписами події, яка сталась 14.02.2025 за участю ОСОБА_1 .
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 21.03.2025 позивачеві поновлення строк для оскарження постанови, у справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін, яка сторонами отримана.
Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідно до постанови серії ЕНА № 4076826 від 14.02.2025, винесеної інспектором інспектора Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Петруком Я. В., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення - штраф у розмірі 426 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 керував автомобілем «Jeep Grand Cherokee» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 14.02.2025 о 21 год. 26 хв., в якого в темну пору доби не працювала одна лампочка підсвітки заднього державного номерного знаку, а також не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 ПДР України. У графі 7 постанови вказано, що до постанови додаються: відеозаписи з портативних пристроїв.
Судом досліджено диск з відеозаписами події, яка сталась 14.02.2025 за участю ОСОБА_1 , долучений представником відповідача до відзиву.
Застосовані норми права
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. 1 ст. 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.4. а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1
Згідно п. 2.1 (підпункти «а - д) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб, у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком “Діти»; на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог, встановлених Законами України “Про автомобільний транспорт», “Про дорожній рух» та “Про перевезення небезпечних вантажів»; чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка»; у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака “Водій з інвалідністю» - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Стаття 251 КУпАП вказує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" (надалі - Закон № 580-VIII), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Так, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу
За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінка аргументів сторін, висновки суду
Дослідивши докази, з'ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову із таких підстав.
Щодо позовних вимог до інспектора Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Петрука Ярослава Вікторовича
За приписами ст. 46 КАС України сторонами у справі є позивач та відповідач.
При цьому, п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлює, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Предметом розгляду у даній справі є постанова поліцейського по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст.121 КУпАП.
Згідно зі ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
В силу п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
В силу ч. ч. 1-2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Таким чином, за приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч. 6 ст.121 КУпАП покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ч.1 ст.1 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.1 ст. 13 ЗУ «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 ЗУ «Про Національну поліцію»).
Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання працівника поліції.
Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбаченого та ч. 1 ст. 126 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції в її територіальних органів.
Відповідно до ст.ст. 25, 26, 42 КАС України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Саме таку позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 803/1252/17.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Враховуючи ту обставину, що інспектор Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Петрук Ярослав Вікторович є неналежним відповідачем у цій справі, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову до вказаної посадової особи.
Щодо позовних вимог до Головного управління національної поліції в Житомирській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження законності оскаржуваної постанови представник відповідача 2 долучив до відзиву диск із відеозаписами події, яка сталась 14.02.2025 за участю ОСОБА_1 .
З цього відеозапису вбачається, що поліцейським на нагрудну камеру зафіксовано спілкування між ним та позивачем, який перебував у автомобілі. Також зафіксовано процедуру проходження позивачем огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення адміністративних матеріалів.
Позивач заперечував працівнику поліції те, що підсвітка номерного знака не працює. На відеозаписі зафіксовано, що позаду автомобіля позивача з увімкненими фарами в темну пору доби стоїть службовий автомобіль поліції, при цьому номерний знак позивача проглядається, поліцейський твердить, що одна із ламп, що освітлює номерний знак не горить, позивач цей факт заперечує.
Між тим, суд зазначає, що відповідно до оскаржуваної постанови, позивача не притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що в автомобілі не горіла лампочка підсвітки заднього державного номерного знаку.
Крім того, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівником поліції позивач зазначив, що усі документи у нього є, та що вони самі можуть перевірити його документи.
У подальшому позивач пред'являв документи на вимогу працівника поліції: страховий поліс, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та документ, схожий на посвідчення водія. Поліцейський, виявивши у позивача ознаки алкогольного сп'яніння, запросив позивача до службового автомобіля, де ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та після відмови складено адміністративні матеріали.
Суд зазначає, що на відео не зафіксовано, що ОСОБА_1 не надав поліцейському посвідчення водія відповідної категорії.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджено, що позивач на вимогу працівника поліції не надав посвідчення водія відповідної категорії.
А тому постанова серії ЕНА № 4076826 від 14.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП підлягає скасуванню.
Оцінку іншим доводам сторін суд не наводить, як таким, що не впливають на висновки суду.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи той факт, що позов задоволено частково та дотримуючись вимог ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Керуючись статтями 241, 242, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області про скасування постанови задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 4076826 від 14.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Петрука Ярослава Вікторовича про скасування постанови відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 302 гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ 40108625;
Відповідач: Інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській лейтенант поліції Петрук Ярослав Вікторович, місцезнаходження: м. Бердичів, вул. Героїв України, 67.
Суддя І. Ю. Хуторна