Справа № 274/3816/25
Провадження № 1-кс/0274/993/25
Іменем України 10.06.2025 року м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПСП "Батьківщина" на бездіяльність слідчого Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
03.06.2025 р. адвокат ОСОБА_3 в інтересах ПСП "Батьківщина" звернувся до суду із зазначеною скаргою, згідно якої просив:
- зобов"язати уповноважених осіб Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області внести відомості за заявою ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, до ЄРДР, яка була подана в інтересах ПСП «Батьківщина» та зареєстрована 30.05.2025 р. у ВПД № 2 (смт Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області в книзі ЄО за № 647;
- зобов'язати уповноважених осіб Бердичівського РВП надати адвокату ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПСП «Батьківщина», витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- встановити для виконання цих процесуальних дій слідчому СВ Бердичівського РВП процесуальний строк у 3 (три) дні з дня отримання ними копії ухвали слідчого судді.
Скаргу мотивує тим, що 30.05.2025 р. в інтересах ПСП "Батьківщина" він звернувся до чергової частини ВПД №2 (смт Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області з заявою про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Вказану заяву було зареєстровано в книзі ЄО за № 647. Згідно отриманої відповіді з чергової частини ВПД №2 02.06.2025 р. адвокату стало відомо, що його заяву про кримінальне правопорушення в інтересах ПСП "Батьківщина" не внесено до ЄРДР. Викладене свідчить про бездіяльність уповноважених осіб Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПСП "Батьківщина" про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, до ЄРДР.
У судовому засіданні представник скаржника - адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав з підстав, викладених у ній. Просив скаргу задовольнити.
Уповноважена особа Бердичівського РВП в судове засідання не з"явилася, причини неявки суду невідомі. ЇЇ неявка відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Ознайомившись зі змістом скарги, доданими до неї документами, матеріалами перевірки ЄО № 647, заслухавши думку представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що положення ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, відповідно до якої підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора, від 30.06.2020 р. № 298 (далі Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно п.п. 7 п. 2 розділу ІІ вказаного Положення до Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які, дійсно, свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Вказані нормативні акти дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, за законом до ЄРДР вносяться відомості про злочини (кримінальне правопорушення).
Злочином є передбачене кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Таким чином, нормами КК України передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать, дійсно, про ознаки того чи іншого злочину, то підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочини і тільки такі заяви чи повідомлення повинні вноситися до ЄРДР. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатися такими, які підлягають обов'язковому внесенню до ЄРДР.
З досліджених матеріалів скарги та матеріалів перевірки № 647 від 30.05.2025 р., слідчим суддею встановлено наступне.
30.05.2025 р. адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ПСП "Батьківщина" на ім'я начальника ВПД №2 (смт Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області була подана заява про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Вказану заяву зареєстровано в ЄО за № 647 від 30.05.2025 р.
Зі змісту заяви вбачається, що 23.05.2025 р. приблизно о 15:00 год працівник ПСП “Батьківщина» - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці здійснював доставку добрив на тракторі, який має д.н.з. НОМЕР_1 , позаду якого знаходився причіпний оприскувач. В цей час до вказаного трактора, за кермом якого знаходився ОСОБА_5 , підійшов ОСОБА_4 та безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинив конфлікт із ОСОБА_5 . На зауваження останнього припинити свої протиправні дії, ОСОБА_4 не реагував. Продовжуючи свої хуліганські дії та усвідомлюючи їх протиправний характер, діючи з особливою зухвалістю, ОСОБА_4 за допомогою сокири, яка була ним заздалегідь заготовлена для нанесення тілесних ушкоджень та пошкодження майна, спричинив легкі тілесні ушкодження ОСОБА_5 , також за допомогою сокири було пошкоджено причіп оприскувача, чим спричинив ПСП «Батьківщина» матеріальні збитки на загальну суму 23 594, 41 грн.
Згідно поданої заяви представник скаржника просив внести його заяву від 30.05.2025 р. про кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України, вчинене ОСОБА_4 , до ЄРДР.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 від 23.05.2025 р. вбачається, що 23.05.2025 р. близько 15-00 год він, який працює трактористом в ПСП «Батьківщина» на тракторі «Джондір», д.н.з. НОМЕР_2 , з навісним причіпним обприскувачем приїхав на земельну ділянку господарства за адресою: АДРЕСА_1 , де почав проводити обприскування ділянки. Через деякий час на вказану земельну ділянку прийшов ОСОБА_4 . Тоді ОСОБА_5 , побачивши його, зупинився і вийшов з трактора. На що ОСОБА_4 зі словами брутальної лайки із сокирою в руках накинувся на нього, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді рани долоні лівої руки. Далі ОСОБА_4 за допомогою сокири пошкодив навісний причіпний обприскувач, спричинивши механічні пошкодження трактору.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 від 28.05.2025 р., вбачається, що ОСОБА_4 не заперечив факт спричинення ним сокирою тілесних ушкоджень трактористу ОСОБА_5 та спричинення механічних пошкоджень навісному причіпному обприскувачу, які мали місце 23.05.2025 р. близько 15-00 год на земельній ділянці господарства за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначив, що ОСОБА_5 проводив обприскування рослин на земельній ділянці, яка знаходиться по сусідству з його господарством, хімічним препаратом у вітряну погоду, запах від даної речовини сильно відчувався в його господарстві та будинку, що ускладнювало дихання. Тому ОСОБА_4 , перебуваючи в стані нервового збудження, оскільки ПСП «Батьківщина» неодноразово проводили внесення хімічних препаратів у вітряну погоду, взяв що попало йому під руку, а саме: сокиру та пішов до даної земельної ділянки, де проводилося обприскування.
Згідно довідки вартості № 406 від 28.05.2025 р. сума завданих збитків ПСП «Батьківщина», а саме пошкодження ОСОБА_4 причіпного обприскувача, становить 23 594,41 грн.
Згідно витягу з ЄРДР за № 12025065480000187 вбачається, що 24.05.2025 р. дізнавачем СД Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області внесено відомості за заявою ОСОБА_5 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Так, з фабули витягу № 12025065480000187 вбачається: 23.05.2025 р. близько 15 год ОСОБА_4 , перебуваючи на присадибній ділянці, що розташована за адресою: с. Шпиченці, вул. Травнева, 86, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс удар металевою частиною сокири в область лівої долоні руки ОСОБА_5 , заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді рани.
Згідно відповіді начальника ВПД № 2 (смт Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 від 04.06.2025 р., адресованої на ім"я адвоката ОСОБА_3 , вбачається, що його звернення щодо внесення відомостей до ЄРДР за вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України розглянуто відповідно до ЗУ "Про звернення громадян". Проведеною перевіркою не встановлено достатніх даних про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України.
24.05.2025 р. дізнавачем СД Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025065480000187 за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. В межах кримінального провадження здійснюватиметься досудове слідство.
Щодо завдання матеріальної шкоди підприємству, у даному випадку наявні цивільно-правові відносини.
Так, кримінальна відповідальність за ч. 4 ст. 296 КК України настає за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Основний безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок.
Об'єктивна сторона хуліганства полягає у грубому порушенні громадського порядку, тобто у вчиненні активних дій. Кримінальний кодекс України не пов'язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.
Кримінальне караним є саме грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Отже, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші суспільні відносини, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.
За змістом ч. 1 ст. 296 КК України під грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства слід визнавати таке порушення, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Це поняття вироблене судовою практикою і містить особливі ознаки хуліганства, які дозволяють відмежувати його від дрібного хуліганства.
Так, зокрема, вчиненим з особливою зухвалістю може бути визнане злочинне порушення громадського порядку: що виявляє явну неповагу до суспільства; діє тривалий час і вперто не припиняється; пов'язане зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу порушенням нічного відпочинку людей, тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту тощо.
Вчиненими з винятковим цинізмом можуть бути визнані хуліганські дії, які супроводжуються демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності, знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані.
Правозастосовна практика виробила певні критерії відмежування хуліганства від інших кримінальних правопорушень. При цьому потрібно враховувати спрямованість умислу винного, мотиви кримінального правопорушення, цілі та обставини вчинених особою дій.
Дії, які супроводжувались погрозами вбивством, нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені в сім'ї, квартирі, щодо родичів, знайомих і викликані особистими неприязними відносинами, неправильними діями потерпілих та інше, повинні кваліфікуватись за статтями КК України, які передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується наявністю прямого умислу, а також обов'язкової ознаки хуліганства - мотиву явної неповаги до суспільства, тобто очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки.
Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для свідків його дій. Саме мотив є відмітною рисою хуліганства. Крім того, останнє відрізняється від інших кримінальних правопорушень тим, що: вчиняється за явно несуттєвим приводом; безпосередня причина злочинного конфлікту при хуліганстві у більшості випадків є внутрішньою, тобто в самому діючому суб'єкті і не викликана необхідністю ззовні (конкретною ситуацією); дії хулігана не завжди логічно обґрунтовані і обумовлені певними обставинами; спрямованість і предмет посягання хуліганських дій часто не визначені.
Кваліфікуючою ознакою вказаного злочину є застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК України). Ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян (пункт 9 постанови Пленуму).
Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для вказаної цілі та об'єктивно можуть завдати шкоду здоров'ю та життю особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Отже, враховуючи вище наведене та виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, до ЄРДР вносяться відомості про обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, слідчим суддею в судовому засіданні було встановлено, що досліджені матеріали скарги та матеріали перевірки ЄО № 647 від 30.05.2025 р. не містять жодних належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Так, в матеріалах скарги та в матеріалах перевірки відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_4 об"єктивної сторони (перерахованих вище складових) злочину, оскільки не доведено та не обґрунтовано належними доказами, що в діях ОСОБА_4 вбачалися: грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Також не доведено вчинення ОСОБА_4 суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, що характеризується наявністю прямого умислу, а також обов'язкової ознаки хуліганства - мотиву явної неповаги до суспільства.
Окрім того, відсутні докази щодо кваліфікуючої ознаки злочину: вчинення злочину із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
На підставі наведеного, слідчий суддя приходить до переконання, що заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПСП "Батьківщина" від 30.05.2025 р. про вчинення кримінального правопорушення не підтверджена необхідними доказами. Адже з досліджених в судовому засіданні матеріалів скарги та матеріалів перевірки № 647 не встановлено та не доведено, що ОСОБА_4 вчинив склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України.
Тому відомості, що містяться в заяві адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПСП "Батьківщина" від 30.05.2025 р. про вчинення кримінального правопорушення, не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
У зв"язку з чим, слідчий суддя вважає, що дії уповноваженої особи ВПД №2 Бердичівського РВП були правомірними, та уповноваженою особою зроблено правильний висновок щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПСП "Батьківщина" від 30.05.2025 р. про вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що вимоги, які заявлені у скарзі адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПСП "Батьківщина" на бездіяльність уповноважених осіб ВПД №2 Бердичівського РВП, є необґрунтованими та недоведеними, отже у їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу адвоката ОСОБА_3 на те, що по факту заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 в матеріалах перевірки ЄО № 647 міститься витяг з ЄРДР за № 12025065480000187 від 24.05.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Також згідно відповіді начальника ВПД №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області від 04.06.2025 р. в ході розгляду звернення встановлено, що щодо завдання матеріальної шкоди ПСП "Батьківщина", у даному випадку наявні цивільно-правові відносини, які розглядаються судом в приватному порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 214, 303, 304, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПСП "Батьківщина" на бездіяльність слідчого Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1