справа № 274/1487/25
провадження № 2/0274/984/25
Рішення
Іменем України
13.06.2025 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., представника позивача адвоката Лукашука О.В., відповідачки, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав -
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Лукашук О.В, звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, згідно якої просить суд позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вимоги позову обґрунтовано тим, що 05.08.211 між сторонами було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу у сторін народилась двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте, через постійні непорозуміння та сутички, сторонам довелось розлучитись, що підтверджується заочним рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.12.2022. З моменту розірвання шлюбу між сторонами, діти проживають з батьком, мати дітей фактично не цікавиться життям дітей, не піклується про їхній фізичний і духовний розвиток, не спілкується з доньками в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу; не створює умов для отримання доньками освіти. Відповідачка зловживає спиртними напоями. Позивач вказує, що з 2022 року особисто займається вихованням та навчанням дітей, забезпечує доньок одягом, їжею, гідними умовами життя, піклується про їх духовний, фізичний і розумовий розвиток, дбає про здоров'я дітей.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.02.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 29-30).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.04.2025 закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду (а.с. 43).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позові, просить суд їх задовольнити.
Відповідачка позовні вимоги не визнала. Вказала, що відповідач забрав у неї дітей та переховував їх. Додатково пояснила, що діти проживають в родині позивача в Вінницькій області, вона хотіла поїхати до дітей, але позивач їй забороняв, говорив, що їх немає вдома. Вона жодного разу дітей не провідувала. На даний час умови для проживання дітей в її будинку є. Зазначила, що коли дівчаткам було 8 і 6 років вона дійсно дуже сильно пила, але не постійно. Коли вона була в стані алкогольного сп"яніння за дітьми доглядала її сестра або мати. Діти більше часу жили в її сестри в с. Швайківка. Коли позивач був мобілізований він вислав їй приблизно 20 000,00 грн., кошти на дітей вона не витрачала. Зазначила, що її мати, батько та її чоловік - всі вживають алкоголь. Її мати п"є все її свідоме життя. Вона рік шукає роботу.
Представник Органу опіки та піклування в особі Швайківської сільської ради Бердичівського районі Житомирської області Рогулько А.А. в судовому засіданні 20.05.2025 року вимоги позовної заяви підтримала. Суду додатково пояснила, що в 2016 році діти вже були вилучені у відповідачки та перебували в соціальному закладі для дітей, тому що відповідачка віддала дітей незнайомому чоловікові просто на вулиці, а він про це повідомив поліцію. Вказала, що умов для проживання дітей в будинку відповідачки немає, менша дівчинка в 7 років спала в ліжечку для немовлят, кімната для дівчаток була на кухні, де відкрита плита. Відповідачка зловживає алкоголем, в серпні 2024 року в неї було алкогольне отруєння, їй неодноразово було рекомендовано працевлаштуватися. Позивач сприяв тому, щоб вона пройшла курс лікування від алкогольної залежності, але через тиждень після початку лікування її відмовилися лікувати, оскільки вона становила небезпеку для інших хворих, вела себе агресивно.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 ( мати позивача) суду пояснила, що з 17.09.2024 року діти проживають в її будинку, відповідачка до дітей не приїздила, не цікавиться їх життям, в школу до дівчаток теж не приїздила. Матеріальну допомогу на утримання дітей не надсилає, не телефонувала їй жодного разу, дітьми не цікавилася. Дітей утримує матеріально їх син, позивач. Діти не бажають спілкуватися з матір"ю, бо не мають гарних спогадів про неї. Вони не знали в яких умовах проживали діти, дівчата їм самі все розповіли. Дівчата повідомили, що жили в тітки. Зазначила, що відповідачці відома адреса проживання дітей, вона до них не приїздила жодного разу. Дівчата ходять до школи, мають свою кімнату, дітям добре в них, вони щасливі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 ( батько позивача) суду повідомив, що йому не було відомо як жили дівчатка з відповідачкою. З вересня 2024 року діти живуть з ним та його дружиною, позивач служить в ЗСУ. Відповідачка до дітей не приїздила, не телефонувала, матеріально не допомагала жодного разу. Дітей матеріально утримує їх син, а вони з дружиною про них піклуються. Дівчата не бажають спілкуватися з відповідачкою та зустрічатися з нею. Діти розповідали, що вони жили у тітки, а їх мати вживає алкоголь, ними не займалася, ОСОБА_8 не вміла читати будучи в 4 класі, ОСОБА_9 дуже гарно навчається, дівчата бажають жити з ними.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, представника органу опіки та піклування, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.08.2011, який розірвано заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.12.2022 року (а.с.10).
Сторони є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.12 - 13).
Згідно довідки №01-26/22 від 17.01.2025, виданої Ліцеєм з дошкільним підрозділом с. Лемешівка, Калинівської міської ради Вінницької області, ОСОБА_4 , є ученицею 5 класу, та ОСОБА_5 , учениця 4 класу, навчаються в даному закладі з 17.09.2024. За період перебування дітей в закладі, мати жодного разу не провідувала дітей, вихованням дітей займається бабуся - ОСОБА_6 , і по мірі своїх можливостей батько дітей - ОСОБА_1 , оскільки мобілізований до лав ЗСУ з 21.01.2023 (а.с.14).
Як вбачається з характеристики від 07.02.2025 №01-26/38, виданої Ліцеєм з дошкільним підрозділом с. Лемешівка, Калинівської міської ради Вінницької області, ОСОБА_5 навчається в 4 класі Лемешівського ліцею. Вона проявляє інтерес до навчання, проте її успішність перебуває на середньому рівні. Дівчинка виконує навчальні завдання, але не завжди докладає максимальних зусиль, що впливає на якість засвоєння матеріалу. За характером спокійна, врівноважена, інколи сором'язлива. Відзначається доброзичливістю та ввічливістю у спілкуванні з однокласниками та вчителями. Має друзів у класі, бере участь у спільних заходах, хоча не проявляє лідерських якостей. Психоемоційний стан дитини загалом стабільний, але спостерігається певна замкненість, яка може бути пов'язана із сімейною ситуацією. Шкільний психолог рекомендує підтримку з боку педагогів та створення сприятливого емоційного середовища. Проживає разом із батьком, який піклується про її виховання. Мати участі з житті дитини не бере (а.с.15).
Згідно характеристики від 07.02.2025 № 01-26/39, , ОСОБА_4 навчається в 5 класі Лемешівського ліцею. Вона відповідальна, старанна та проявляє високу мотивацію до навчання, успішно засвоює навчальний матеріал і демонструє хороші результати з усіх предметів. Завжди уважна на уроках, виконує завдання ретельно та відповідально. Учениця активна, ініціативна, бере участь у класних та шкільних заходах. Має хороші комунікативні навички, легко знаходить спільну мову з однолітками та вчителями. Володіє лідерськими якостями, часто виступає організатором групових робіт та заходів. Психоемоційний стан дитини загалом стабільний, але спостерігається певна замкненість, яка може бути пов'язана із сімейною ситуацією. Шкільний психолог рекомендує підтримку з боку педагогів та створення сприятливого емоційного середовища. Проживає разом із батьком, який піклується про її виховання. Мати участі в житті дитини не бере (а.с.16).
Актом обстеження умов проживання №2 від 17.01.2025 комісія в складі: В.о.старости Лемешівського старостинського округу Христич Н.В., діловода Лемешівського старостинського округу ОСОБА_12, фельдшера ФП с.Лемешівка ОСОБА_10 було обстежено місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що житловий будинок цегляний, загальною площею 73,9 кв.м, з газовим та пічним опаленням, з електричним освітленням, знаходиться в доброму стані. В будинку чотири житлові кімнати з хорошими умовами проживання, які сприятливі для росту та розвитку дітей. Дівчатка мають свою окрему кімнату, з окремими спальними місцями та столами для навчання. Діти проживають спільно з дідусем ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та бабусею ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , які займаються належним доглядом за ними. Сім'я має земельну ділянку загальною площею 0,74 га та земельну ділянку (пай), яка знаходиться в оренді. В підсобному господарстві утримується птиця (а.с.17).
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі постанов Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.05.2023 у справі №274/2893/23 та від 19.08.2024 у справі №274/6448/24 відповідач ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності, за ухилення від покладених на неї батьківських обов'язків відносно дітей ОСОБА_4 , 2013 р.н. та ОСОБА_5 , 2015 р.н., що виразилось у незабезпеченні необхідних умов життя дітей та зловживання спиртними напоями (а.с.18-20). 28.08.2024 ОСОБА_11 проходила лікування в неврологічному відділенні КНП "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради з приводу інтоксикаційної енцефалопатії, внаслідок зловживання алкогольними напоями, що підтверджується епікризом (а.с.23).
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 17.09.2024 року №02.2-06/1642, органом опіки та піклування прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.21 - 22).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 9-10 ст. 7 Сімейного Кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно з ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.7 ст.7 СК України).
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК України).
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Враховуючи положення п.8 ст.7 СК України, у відповідності до якого регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим з урахуванням інтересів дитини, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, і питання про його застосування може бути вирішене судом після повного й всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи й характеру ставлення батьків до дитини, оскільки позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, яке надасть їй полегшення, тому необхідно оцінити позитивний результат для дитини, який має настати.
Оскільки згідно чинного законодавства України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати її, батьки зобов'язані надавати дитині належне батьківське виховання, оскільки право на виховання - є одним із основних прав дитини, якщо ж батьки не виконують свої функції, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, це є підставами для позбавлення їх батьківських прав.
Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Такого ж висновку і дійшов ВССУ в ухвалі від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц ВССУ зауважив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Суд вказав, що потрібно встановити винну поведінку батька щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків, а також те, чи можливо змінити його поведінку в кращу сторону попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а також сприяти захисту інтересів дитини щодо її права на батьківське піклування та перевірити ставлення дитини до свого батька.
ВС в постанові від 24.10.2018 року по справі №761/2855/17 також вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків.
У п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17).
Як встановлено судом відповідачка не цікавиться життям дівчаток на протязі тривалого часу, не дбає про їх фізичний та духовний розвиток, самоусунулася від виховання дітей. Позивач самостійно матеріально забезпечує дітей, дбає про їх розвиток, виховання, лікування. Наведені обставини, на думку суду, свідчать про те, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків стосовно дітей, така поведінка відповідачки аж ніяк не свідчить про її бажання надалі мати та виконувати свої батьківські обов'язки по відношенню до доньок. Відповідачка та її родина зловживають алкогольними напоям на протязі тривалого часу.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Зважаючи на викладене, враховуючи те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов'язків, суд приходить до висновку про необхідність позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Керуючись ст. 4,12- 13, 76-81, 89, 258, 263-265,354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Швайківської сільської ради Бердичівського районі Житомирської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Ісківці Лубенського району Полтавської області, батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 13 червня 2025 року
Суддя Т.М. Вдовиченко