Номер провадження: 22-ц/813/2089/25
Справа № 2-614/12
Головуючий у першій інстанції Бучацька А.І.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
05.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Нечитайло А.Ю,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 ,
на ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 31 липня 2024 року,
за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Саратського районного суду Одеської області від 29 січня 2013 року у справі № 2-614/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У липні 2012 року ПАТ "Комерційний банк "Надра" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило, що 25 лютого 2008 року між ВАТ Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "Надра", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № догОД21/02/2008/840-К/16, відповідно до п. 1.1. якого, ОСОБА_3 надано кредит у сумі 61200 доларів США на придбання автотранспортного засобу зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,9 % на рік, які нараховуються банком за фактичну кількість днів у періоді (28-29-20-31/360) на залишок заборгованості, з кінцевим терміном повернення кредиту та відсотків за ним не пізніше 24 лютого 2015 року.
Зобов'язання за вказаним договором забезпечено договорами поруки, укладеними між ВАТ Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "Надра", та поручителями ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачі зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконали, в результаті чого, станом на 28 грудня 2011 року заборгованість відповідачів перед банком становить 101659 доларів США 83 центи, що за курсом НБУ станом на 28 грудня 2011 року (один долар США дорівнює 7,9895 гривень) дорівнює в гривневому еквіваленті 812211 гривень 22 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 58104 долари США 18 центів, що за курсом НБУ дорівнює в гривневому еквіваленті 464223 гривні 35 копійок; заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 25526 доларів США 04 центи, що за курсом НБУ дорівнює в гривневому еквіваленті 203940 гривень 30 копійок; пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 11909 доларів США 61 цент, що за курсом НБУ дорівнює в гривневому еквіваленті 95151 гривня 83 копійки; штрафу у розмірі 6120 доларів США 00 центів, що за курсом НБУ дорівнює в гривневому еквіваленті 48895 гривень 74 копійки.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ "Комерційний банк "Надра" кредитну заборгованість у розмірі 812211 гривень 22 копійки та судові витрати.
Саратський районний суд Одеської області заочним рішенням від 29 січня 2013 року позов задовольнив повністю. Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно, на користь ПАТ "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № догОД21/02/2008/840-К/16 від 25 лютого 2008 року, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 58104 доларів США 18 центів, що за курсом НБУ станом на 28 грудня 2011 року дорівнює в гривневому еквіваленті 464223 гривні 35 копійок; заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 25526 доларів США 04 центи, що за курсом НБУ станом на 28 грудня 2011 року дорівнює в гривневому еквіваленті 203940 гривень 30 копійок; пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 11909 доларів США 61 цент, що за курсом НБУ станом на 28 грудня 2011 року дорівнює в гривневому еквіваленті 95151 гривня 83 копійки; штрафу у розмірі 6120 доларів США 00 центів, що за курсом НБУ станом на 28 грудня 2011 року дорівнює в гривневому еквіваленті 48895 гривень 74 копійки, а всього на загальну суму 101659 доларів США 83 центи, що за курсом НБУ станом на 28 грудня 2011 року (один долар США дорівнює 7,9895 гривень) дорівнює в гривневому еквіваленті 812211 гривень 22 копійки. Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ "Комерційний банк "Надра" сплачений судовий збір в сумі 1073 гривні з кожного.
В липні 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Саратського районного суду Одеської області від 29 січня 2013 року та просив поновити йому строк на подання заяви про перегляд вказаного заочного рішення суду, а також скасувати заочне рішення Саратського районного суду Одеської області від 29 січня 2013 року по цивільній справі № 2-614/12 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Саратський районний суд Одеської області ухвалою від 31 липня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви перегляд заочного рішення. Залишив без розгляду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Саратського районного суду Одеської області від 29 січня 2013 року у справі № 2-614/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , просить скасувати ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 31.07.2024 року по справі № 2-614/12 як таку, що перешкоджає подальшому розгляду справи та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції, вирішити питання розподілу судових витрат, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що розглядаючи питання про можливість прийняття заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав що перешкоджають прийняттю заяви до провадження, про що була постановлена відповідна ухвала від 16.07.2024 року. Скаржник вважає, що у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення.
Посилається, що на відміну від оскаржуваної ухвали у даній справі, ухвала суду першої інстанції, що переглядалась Великою Палатою в межах справи №756/11081/20 (ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 23.01.2023 року), на яку посилався суд першої інстанції, була постановлена на етапі вирішення питання про прийняття заяви про перегляд заочного рішення до провадження.
Зазначає, що процесуальний закон не передбачає, що суд, прийнявши та розглянувши саме належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв'язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.09.2024 року роз'яснювалося ПАТ "Комерційний банк "Надра", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.
ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримав 14.10.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження отримав 27.09.2024 року о 21:55:08 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ПАТ "Комерційний банк "Надра" копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримало 27.09.2024 року о 21:55:08 та 15.08.2024 року о 19:56:00 відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 копія ухвали про відкриття провадження та копія апеляційної скарги надсилались засобами поштового зв'язку, конверти повернулися до суду із зазначенням про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Сторони по справі про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представники ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 судові повістки-повідомлення отримали 26.03.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ПАТ "Комерційний банк "Надра" судову повістку-повідомлення отримало 26.03.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Від представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 15.10.2024 року надійшли до апеляційного суду додаткові пояснення, які представник просив долучити до матеріалів справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.06.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в долученні додаткових пояснень, які за змістом є доповненнями до апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскаржувана ухвала постановлена 31 липня 2024 року. Останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 15 серпня 2024 року.
Строк на подачу доповнень до апеляційної скарги у відповідності до положень ч. 1 ст. 364 та ст. 354 ЦПК України сплив 15 серпня 2024 року.
Скаржником додаткові пояснення подані 14.10.2024 року за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС “Електронний суд», тобто після спливу встановленого діючим цивільним процесуальним законодавством строку на подання доповнень до апеляційної скарги.
Апеляційний суд зазначає, що як ст. 354 ЦПК України, так і ст. 364 ЦПК України не передбачено право суду апеляційної інстанції вирішувати питання поновлення пропущеного строку на подання доповнень до апеляційної скарги, який є преклюзивним.
Аналогічні за змістом висновки містяться в постанові Верховного суду від 10 грудня 2020 року у цивільній справі № 538/1182/18.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заочним рішенням Саратського районного суду Одеської області від 29 січня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № ОД 21/02/2008/840-К/16 від 25 лютого 2008 року у загальному розмірі 101659,83 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28 грудня 2011 року становить 812211,22 грн. Копія заочного рішення була направлена відповідачам 31.01.2013 року рекомендованим листом. Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення копію рішення відповідач ОСОБА_1 отримав 07 лютого 2013 року (а.с. 101), що спростовує доводи заявника ОСОБА_1 про те, що він не знав про наявність цієї справи, копію позовної заяви з додатками та копію заочного рішення не отримував і дізнався про його наявність лише 15.04.2024 року з довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1500-0504-8/55441 від 11.04.2024 року.
Суд першої інстанції зазначив, що з заявою про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 звернувся 12 липня 2024 року, тобто через одинадцять років після винесення рішення суду, при цьому, заявником не зазначено об'єктивні та непереборні причини, що стали причиною пропуску процесуального строку. Суд враховуючи відсутність обставин, що об'єктивно перешкоджали відповідачу звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення у визначений процесуальним законом строк, дійшов висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на суд повинно бути забезпечено судовими процедурами, які мають бути справедливими.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень статті 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 Велика Палата Верховного Суду, навела такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу: передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення; оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.
Отже, відповідно до приписів статті 127 ЦПК України суд першої інстанції наділений повноваженнями залишити заяву про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом. Водночас суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.
У пунктах 71, 76, 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 зазначено, що: «відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III "Позовне провадження" ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно врахував правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20.
Встановивши відсутність у ОСОБА_1 об'єктивних непереборних труднощів для подання заяви про перегляд заочного рішення в строки, визначені частиною другою статті 284 ЦПК України, з дня отримання тексту заочного рішення та відсутність безумовних підстав для поновлення строку на звернення до суду з такою заявою, передбачених у частині третій статті 284 цього Кодексу, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку з яким погоджується колегія суддів, про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що глава 11 розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, а тому немає підстав залишати її без розгляду на підставі положень статті 126 ЦПК України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.
Судом встановлено, що ухвалою Саратського районного суду від 26 липня 2012 року відкрито провадження у цивільній справі № 2-614/12 за позовом ПАТ "Комерційний банк Надра до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалу про відкриття провадження та копію позову з додатками направлено відповідачам поштою листом від 01 серпня 2012 року за № 36089/12-вих.
Ухвалою Саратського районного суду від 28 серпня 2012 року доручено Болградському районному суду Одеської області допитати відповідача ОСОБА_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 , по суті заявленого позову.
18 вересня 2012 року на виконання ухвали суду про судове доручення до Саратського районного суду з Болградського районного суду надійшов протокол допиту відповідача ОСОБА_1 та розписка про отримання копії позовної заяви з додатками у справі 2-614/12.
З протоколу судового засідання Болградського районного суду Одеської області від 11 вересня 2011 року встановлено, що в судове засідання з'явився відповідач ОСОБА_1 , який на запитання суду відповів наступне: копію позову отримав та ознайомився з ним; позов не визнав, оскільки безпосередньо гроші не отримував, вважає, що борг повинна віддавати ОСОБА_3 , оскільки отриману суму вона використала на власні потреби. Не заперечує проти розгляду справи Саратським районним судом за його відсутності.
З розписки вбачається, що ОСОБА_1 отримав копію позовної заяви з доданими до неї документами 11 вересня 2012 року, заперечень на позовну заяву відповідач не подав.
Заочним рішенням Саратського районного суду Одеської області від 29 січня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № ОД 21/02/2008/840-К/16 від 25 лютого 2008 року у загальному розмірі 101659,83 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28 грудня 2011 року становить 812211,22 грн.
В липні 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Саратського районного суду Одеської області від 29 січня 2013 року та просив поновити йому строк на подання заяви про перегляд вказаного заочного рішення суду.
Саратський районний суд Одеської області ухвалою від 31 липня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви перегляд заочного рішення. Залишив без розгляду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Саратського районного суду Одеської області від 29 січня 2013 року у справі № 2-614/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого 29 січня 2013 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на те, що відповідач про наявність цієї справи не знав, копію заочного рішення не отримував і випадково дізнався про його наявність лише 15.04.2024 року, отримавши довідку №1500-0504-8/55441 від 11.04.2024 року про нараховані та відраховані суми боргу з пенсійних виплат та фактично отриманої пенсії за період з 01.01.2018 по 30.04.2022 роки. З вказаної довідки, виданої ГУ ПФУ в Одеській області вбачались регулярні відрахування на погашення заборгованості в рамках виконавчого провадження № 48470288, відкритого на виконання заочного рішення.
Колегія суддів, враховує, що копія заочного рішення була направлена скаржнику 31.01.2013 року рекомендованим листом, в якому зазначено про направлення к/ріш по справі 2-614/12. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію рішення по справі № 2-614/12 відповідач ОСОБА_1 отримав 07.02.2013 року.
Отже, посилання скаржника на те, що не зазначено, що направляється копія заочного рішення суду, ухваленого 29 січня 2013 року, спростовується матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані обставини спростовують доводи відповідача про те, що він не знав про наявність справи та не отримував копію заочного рішення Саратського районного суду Одеської області від 29 січня 2013 року.
Колегія суддів звертає увагу, що порядок надання послуг поштового зв'язку та порядок оформлень поштових відправлень, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення встановлено Правилами надання послуг поштового зв'язку, які затверджено постановою Кабінетів Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Відповідно до п. 99 Правил, які діяли під час вручення поштового відправлення, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
Згідно п. 129 Правил оператор поштового зв'язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв'язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв'язку згідно із законом.
Із матеріалів справи вбачається, що супровідним листом Саратського районного суду Одеської області, вихідна дата якого 31.01.2013 року, копію заочного рішення цього суду від 29.01.2013 року надіслано відповідачу ОСОБА_1 .
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (трек-номер 6820000821704) по справі № 2-614/12 Саратським районним судом Одеської області на адресу ОСОБА_1 направлялась копія рішення, яка отримана останнім 07.02.2013 року; у рекомендованому повідомленні зазначена дата вручення та міститься як підпис особи якій вручено поштове відправлення, так і підпис працівника поштового зв'язку, який вніс такі відомості.
Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв'язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 222/1402/16, від 19 квітня 2023 року у справі № 303/6378/19, від 21 жовтня 2024 року у справі № 755/4276/21, від 06 січня 2025 року у справі № 363/2792/20).
ОСОБА_1 не спростовано презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків при врученні поштового відправлення.
З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).
Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є не обґрунтованими, а тому вона не підлягає задоволенню.
Встановивши відсутність у ОСОБА_1 об'єктивних непереборних труднощів для подання заяви про перегляд заочного рішення у строки визначені ЦПК України, та відсутність безумовних підстав для поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, передбачених у частині четвертій статті 284 ЦПК України, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін із підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 31 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 10 червня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді М.В. Назарова
О.Ю. Карташов