13.06.25
22-ц/812/1226/25
Миколаївський апеляційний суд
Справа №468/2101/24
Провадження № 22-ц/812/1226/25
13 червня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Яворської Ж.М.
суддів: Базовкіної Т.М.,
Царюк Л.М.,
заслухавши суддю - доповідача: Яворську Ж.М.,
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 квітня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (зменшення) розміру аліментів - відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , діючи через адвоката Герасимовську Н.М. подала на нього апеляційну скаргу та одночасно просила поновити строк на подання нових доказів, які свідчать про погіршення матеріального стану та стану здоров'я позивача, а саме: копію рішення від 20 травня 2025 року у справі №468/2379/24, копію довідки про відсутність заборгованості №29253 від 23 травня 2025 року, копію розрахунку заборгованості №29274 від 23 травня 2025 року, копію розрахунку заборгованості №29277 від 23 травня 2025 року, копію заяви про проведення перевірки від 23 травня 2025 року, копію відповіді Служби у справах дітей Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 26 травня 2025 року №01-11/55, копію довідки ПП ЛДЦ «Клініка ефективної терапії доктора Чорономиза» від 30 травня 2025 року, копію довідки №375 від 28 квітня 2025 року щодо отримання ОСОБА_2 соціальних виплат, копію відповіді на запит від 25 квітня 2025 року щодо отримання доходів ОСОБА_2 , копія довідки ГУ ПФУ в Миколаївській області від 05 травня 2025 року щодо розмір виплачених пільг та відомостей про нараховану заробітну плату ОСОБА_2 , копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 03 червня 2025 року про доходи ОСОБА_1 за період з січня по квітень 2025 року та копію податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємства ОСОБА_1 від 03 червня 2025 року.
Зазначає, що ці докази були отримані вже після винесення оскаржуваного судового рішення, тобто після 18 квітня 2025 року, що унеможливило подачу цих доказів у суд першої інстанції.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 06 червня 2025 року відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою та роз'яснено право на подачу до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу та заперечень щодо клопотання в письмовій формі в строк не пізніше п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
11 червня 2025 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Ротар А.Л. надійшов відзив у якому містяться заперечення щодо клопотання ОСОБА_1 .
Вирішуючи клопотання суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції (пункт 5); за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача (пункт 6); вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи (пункт 8).
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою четвертою, восьмою статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
За приписами статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Таким чином обов'язок подавати докази покладається на учасників справи, що реалізовується у передбачених нормами процесуального права порядку та строки, а у разі наявності поважної причини недотримання цих строків, суд приймає такі докази, якщо особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно зі статтею 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Принципи змагальності сторін та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом є складовими основних засад цивільного судочинства. Зокрема принцип змагальності сторін покладає на кожну із них обов'язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд лише сприяє їм у реалізації процесуальних прав.
Принцип диспозитивності полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів не є обов'язком суду, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не були подані до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен ураховувати як вимоги статті 83 ЦПК України щодо строків подання доказів, так і вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо обов'язку особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, а також виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19 (провадження № 61-976св20) та від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження № 61-4848св19) вказано, що: «відповідно до частин першої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. За змістом статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції».
Також колегія суддів звертає увагу, що відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 367 ЦПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення принципу правової визначеності (постанова Верховного Суду від 21 серпня 2023 року у справі № 552/7368/21, провадження № 61-455св23).
Враховуючи викладене, установивши, що на момент ухвалення оскарженого судового рішення від 18 квітня 2025 року надані стороною позивача докази не існували та були створені пізніше, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання цих доказів необхідно відмовити, оскільки вказані докази є новими у цій справі та не були відомі суду першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення, виняткових випадків неможливості їх подання до суду першої інстанції не наведено.
По цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Герасимовською Наталею Миколаївною на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 квітня 2025 року, ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (зменшення) розміру аліментів, проведені всі необхідні підготовчі дії для розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 365, 366 ЦПК України, суд
1.У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого адвокатом Герасимовською Наталею Миколаївною про поновлення строку на долучення до матеріалів справи нових доказів відмовити і надані докази повернути особі, яка їх подала.
2.Закінчити проведення підготовчих дій, які пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.
3.Призначити цивільну справу до розгляду в апеляційній інстанції на 08 липня 2025 року о 13.15 год. у приміщенні Миколаївського апеляційного суду.
4.Про місце та час судового засідання повідомити: учасників справи.
Головуючий Судді: