13 червня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2025 року, якою скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №62023150010002306, повернуто особі, яка її подала.
встановив:
В провадженні Миколаївського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2025 року.
Скаржник ОСОБА_5 в апеляційній скарзі заявив клопотання про забезпечення його участі в судовому засіданні Миколаївського апеляційного суду.
Дослідивши матеріали провадження апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відео-конференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду, у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин.
Відповідно до ч.2 ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог ч.4 ст.401 КПК України обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, скаржник ОСОБА_5 у цьому кримінальному проваджені не є ні обвинуваченим, ні підозрюваним, а є заявником, а тому положення ч.4 ст.401 КПК України на нього не розповсюджуються.
Крім того, відповідно до матеріалів ОСОБА_5 утримується в умовах ДУ « Темнівська виправна колонія» -100, яка знаходиться територіально віддалено від м. Миколаєва, з урахуванням дії воєнного стану на території України та обстрілами, які здійснюються на території м. Миколаєва та Миколаївської області, апеляційний суд вважає за доцільне здійснювати апеляційний розгляд за участі скаржника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції з ДУ « Темнівська виправна колонія» -100.
Керуючись ст. 336, 401, 405 КПК України, суд
постановив:
Клопотання ОСОБА_5 задовольнити частково.
Апеляційне провадження, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2025 року, здійснювати з скаржником ОСОБА_5 в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження) з ДУ « Темнівська виправна колонія» -100, Судове засідання призначити на 18 червня 2025 року на 11:00 годину.
Начальнику ДУ «Темнівська виправна колонія»-100, забезпечити належне приміщення та технічні умови для здійснення судового засідання в режимі відеоконференції.
Направити копію цієї ухвали до ДУ « Темнівська виправна колонія» -100, для виконання.
Головуючий
Судді